Як впоратися з нервовим зривом?

Нервові зриви – досить поширене явище в сучасному суспільстві. Вони виникають на грунті масштабного або невеликого, але постійно діючого, стресу. В офіційній медицині такого терміну не існує, він позначається як невроз.

Людина в цей час не може контролювати свої дії та емоції, піддається поривам діючих почуттів. Залежно від вираженості проявів він навіть може становити небезпеку для оточуючих.

В сфері фармакології зараз розроблено безліч засобів, дія яких спрямована на боротьбу зі стресом і його наслідком – нервовим зривом.

Різноманітні таблетки, збори і навіть заспокійливі уколи користуються великою популярністю, незважаючи на те, що будь-який з цих препаратів повинен бути призначений лікарем, адже навіть самий слабодействующий з них може вплинути на розвиток неврозу.

Симптоми

Розрізняють кілька стадій цього явища. Кожна з них характеризується властивими їй симптомами та ознаками.

Перша стадія:

• Постійне занепокоєння, викликане якоюсь боязню (не впоратися з роботою, не виконання покладених зобов’язань тощо);
• Перебільшений оптимізм;
• Збільшення працездатності;
• Підвищення температури.

На другій стадії нервового зриву, якщо не лікувати фізичні та емоційні розлади, які розвиваються такі явища:

• Дратівливість;
• Прискорене серцебиття;
• Підвищення тиску;
• Схильність до істерик;
• Прояв захворювань, наприклад, зубних;
• Неглибокий сон або безсоння.

Третя стадія:

• Апатія;
• Пригнічення, самокритика;
• Звинувачення оточуючих.

Крім того існують такі ознаки і симптоми, які вказують як на з’являється невроз, так і на його виражене наявність:

• Хронічна слабкість, втома;
• Агресія, викликана спробами оточуючих допомогти;
• Порушення травлення;
• Проблеми з диханням;
• У жінок може порушитися менструальний цикл.

Симптоми можуть по-різному виражатися. Це залежить як від самої особистості людини, так і від фізіологічних особливостей організму. В обов’язковому порядку притаманні занепокоєння, нервозність, страх і тривога, стрес.

Серед ряду інших ознак – надлишкова пітливість, плаксивість, м’язове напруження, прискорене серцебиття, нудота. Це нервовий стан відносяться до різновиду стресів, на відміну від нападів паніки, які можуть виникнути раптово і без видимої на те причини.

Причиною найчастіше є реакція організму на стрес. В окремих випадках вони можуть бути викликані хімічними дисбалансом нейромедіаторів – речовин, які відповідають за передачу нервових імпульсів і функції головного мозку.

ці явища можуть розвиватися коли завгодно і з ким завгодно. Особливо їм схильні люди, які вже випробували сильні стреси і неврози.

Нервові зриви при вагітності

Всім відомо, що в цей період жінки дуже нестабільні в психоемоційному плані. Настрій у них може змінюватися щохвилини. Їх можуть дратувати ті речі, до яких вони до зачаття ставилися нормально і навіть не помічали.

Головне причиною є підвищене вироблення гормонів, які потрібні для нормального виношування малюка. Наприклад, гонадотропін на перших тижнях викликає нудоту, яка в свою чергу може стати причиною дратівливості. Прогестерон впливає на життєвий тонус, тому вагітна швидше втомлюється.

Варто відзначити, що гормональний фон змінюється в основному в першому триместрі і ситуація може стабілізуватися сама собою на більш пізніх термінах. Але в ряді випадків у вагітних трапляється нервовий зрив, який загрожує життю ще не народженої дитини.

Особливу увагу необхідно приділяти якщо:

• Попередня вагітність закінчилася викиднем. У такому разі жінка буде постійно шукати загрозу для життя малюка, і переживати з будь-якого приводу. Такі емоції можуть вплинути на перебіг вагітності і на життя самого зародка;
• Якщо ще до зачаття у жінки спостерігалися різкі перепади настрою;
• Незапланований дитина. В такому випадку майбутня мати, не готова до народження малюка, буде постійно думати над тим, чи потрібно це їй чи готова вона;
• Складний характер. Оточуючі, звичайно ж, прагнуть допомогти вагітній жінці, адже знижується її працездатність, але особа зі складним характером може сприйняти це як сигнал, що вона стала слабкою і вразливою. На цьому грунті і виникне невроз.

у жінок у цей період проявляються ті ж симптоми, що й інших людей. Будь-який з них позначається на плоді і на перебігу вагітності. Якщо не зайнятися лікуванням, то може виникнути гіпертонус матки і наслідки нервового зриву стануть досить серйозними для здоров’я дитини.

Найчастіше майбутні мами напередодні розвитку неврозу страждають від нічних кошмарів, безсоння, стають неспокійними. Вони не можуть зосередитися, внаслідок чого часто помиляються в роботі, швидко втомлюються. Іноді виникають болі в області голови, шиї, спини.

При появі будь-якого з перерахованих вище ознак необхідно звернутися до спостерігає гінеколога, невролога, психолога або психотерапевта. Фахівець оцінить стан і підбере щадні методи лікування. Серед найпоширеніших засобів – настій пустирника, валеріана, «Персен», «Магне В6» та ін

Серед немедикаментозних методів варто виділити релаксаційні процедури і вправи, наприклад, масаж, йогу, медитацію.

Як лікувати наступив нервовий зрив

Лікування може відбуватися як у звичайних умовах, так і в спеціальних медичних закладах. Наприклад, людині буває досить змінити спосіб життя, збільшити тривалість сну, більше відпочивати. Використовують терапевтичні бесіди з психологом.

Як для лікування, так і для профілактики застосовують різноманітні препарати, які допомагають уникнути зриву або керувати ним. Лікування в стаціонарі, як правило, включає засоби для зниження активності проявів – неспокою, тривоги, агресії, буйності.

Іноді людина в цьому стані може бути небезпечним як для себе, так і для оточуючих. При появі суїцидальних думок, нездатності обслуговувати свої основні потреби, агресії і думках про нанесення шкоди оточуючим необхідно терміново викликати швидку допомогу.

Також до лікаря потрібно звертатися у випадку, якщо хворий лікується від тривожного неврозу, але симптоми не проходять, а навпаки.

Способи лікування нервового зриву:

• Зміна способу життя, що включає розслаблюючі техніки (йога, медитація, глибоке дихання);
• Виключення з раціону збуджуючих речовин (наприклад, кофеїну, алкоголю), режим сну та відпочинку;
• Лікарські засоби, тобто різні таблетки, уколи від нервового зриву. Як правило, це заспокійливі або антидепресанти;
• Терапевтичні бесіди, поведінкова або когнітивна терапія;
• В якості додаткових засобів іноді призначають масаж і акупунктура.

Лікарі можуть призначити прийом ліків на рослинній основі, наприклад, валеріани, м’яти і меліси. Вони не сильнодіючі, однак, забезпечують м’який і стійкий ефект. Випускаються, як правило, як чаї або збори. Відвари з цих трав приймають регулярно 2-3 рази на добу протягом декількох тижнів.

Якщо заварювати чай немає можливості або часу, то препарати можна придбати в таблетках або капсулах. Варто згадати, що сильнодіючі кошти ні в якому разі не можна приймати без призначення лікаря, адже можна тільки погіршити ситуацію.

Що стосується стаціонарного лікування, то найчастіше воно застосовується при реактивному психозі. Пацієнт піддається терапії з застосуванням транквілізаторів та нейролептиків.

У будь-якому випадку тільки кваліфікований фахівець може визначити ступінь вираженості стану і призначити необхідний курс терапії. Все залежить тільки від кожного конкретного випадку. В основному лікування спрямоване на усунення причини стресу, який спричинив за собою зрив.

Наприклад, призначають заспокійливі уколи, таблетки при нервовому зриві, який не характеризується важкою симптоматикою.

Якщо явище сталося вперше, то воно, як правило, не повинно мати ускладнень. Вилікувати його досить просто, змінивши спосіб життя і дотримуючись рекомендацій лікаря. Але в окремих випадках цей стан може призвести до розвитку більш серйозних неврозів.