Будь-яка вірусна або інфекційна хвороба лякає людей можливістю заразити когось або підхопити збудника самим.

Заразна чи ні ангіна і як її не допустити?

Чи варто побоюватися зараження ангіною?

Це захворювання фахівці відносять до категорії тих, які передаються повітряно-крапельним шляхом – воно небезпечне саме цим, оскільки горезвісне «крижане морозиво» або прогулянка без шарфа до ангіни не доводять, якщо не було зараження. А контакт з носієм хвороби – так, оскільки ангіну провокує бактеріальна інфекція. Правильна (медична) назва захворювання – гострий тонзиліт, який являє собою запалення мигдалин (піднебінних і глоткових). При цьому, він може бути отриманий як при контакті з хворим, так і проявитися в результаті хронічного тонзиліту, який у свою чергу викликаний:

ангіна

  • раніше не остаточно вилікуваною ангіною;
  • скарлатиною;
  • дифтерією;
  • кором;
  • іншими інфекціями.

Ангіну переважно провокують стрептококи (50%-а ймовірність) та/або стафілококи. Значно рідше вона виникає через аденовіруси, які вражають верхні дихальні шляхи, але іноді стають причиною виникнення отиту, кон’юнктивіту, тонзиліту. Можливий прояв симптомів ангіни після активізації вірусу герпесу, зараження грибами Candida, а також коками, спирохетою Венсана.

  • Примітно, що носіями стрептокока можуть бути і абсолютно здорові люди – це характерно маленьким дітям. Тому відвідувати громадські місця, де перебуває велика кількість дітей, варто обережно.

Таким чином, можна навіть і не думати – чи заразна ангіна для оточуючих: вірус і при розмові, і при випадковому чханні, і тим більше при близькому контакті передасться однозначно, але як саме буде протікати хвороба – залежить вже від стану організму людини-адресата, а також від того, що саме стало збудником гострого тонзиліту.

Симптоматика ангіни та форми захворювання

червоне горло при ангиніЯк проявить себе ця хвороба, залежить від того, що її спровокувало. Лікарі поділяють ангіну на 7 основних типів, кожен з яких легко впізнати за основними зовнішніми проявами:

  • Катаральна. Один з найпоширеніших варіантів, який починається з простого відчуття дискомфорту в горлі – першіння, сухості, бажання прокашлятися або ковтнути. Пізніше з’являється легкий біль, який може посилюватися в момент ковтання. Температура тіла протягом всієї хвороби не перевищує 38 градусів, частіше залишаючись в межах 37,1-37,5. Якщо провести огляд мигдалин, можна помітити незначне збільшення їх розмірів та появу тонкого гнійного шару. На язиці присутній наліт і чітко промацуються лімфовузли. Загострений стан не тримається довше 5 діб.
  • Фолікулярна. Першою тут підскакує температура (до 38-39 градусів), потім дає про себе знати горло – біль, який віддає у вухо. Додатково можуть бути головні болі, поперекові, а також лихоманка та загальна слабкість. Лімфовузли не тільки промацуються, але і болять. Дитяча фолікулярна ангіна нерідко протікає з блюванням і проносами. При огляді мигдалин можна виявити на них білі (жовтуваті) дрібні точки. Загострення більш тривале – до тижня.
  • Герпетична. Виникає переважно у дітей і передається повітряно-крапельним шляхом. Починається з стану гарячки та температури під 40 градусів. Хвороба супроводжується сильними болями в горлі при ковтанні і мігренню. Не виключені блювання і діарея. У ротовій порожнині з’являються червоні пухирці. Тривалість загострення – до 4-х діб.
  • Виразково-плівчаста. Одна з рідкісних типів ангіни, збудник якої призводить до некрозу мигдалини, на якій з’являється виразка. Присутнє відчуття стороннього тіла, а також запах гнилі. Складність такої ангіни – в її тривалості: вона може скласти 3-4 тижні або розтягнутися на кілька місяців.
  • Флегмонозна. Мигдалина збільшується в розмірі, віддає болем при промацуванні. В момент ковтання і розмови виникає гострий біль та підвищується температура тіла до 40 градусів.
  • Лакунарна. По симптоматиці схожа на фолікулярну, однак характерний сильний наліт на мигдалинах. Загострений стан також тримається тиждень. Її ще називають гнійною. Такий тип ангіни є заразним для оточуючих.
  • Фібринозна. Схожа на розширену форму лакунарної, оскільки наліт з мигдаликів переходить на інші ділянки глотки. Початок хвороби переважно гострий, з лихоманкою, високою температурою та симптомами інтоксикації, ознобом.

Ви можете не намагатися розібратися в кожному конкретному випадку – чи заразна фолікулярна ангіна чи ні, чи треба боятися зараження лакунарною або виразково-плівчастою: всі ці види однаково можуть бути передані через повітря, тому без дотримання певних правил не обійтися.

Заходи профілактики

Часто люди цікавляться, якщо ангіна заразна, чому нею лякають саме з метою змусити берегти горло. Лікарі пояснюють, що існує цілий перелік факторів, при відсутності яких людина, навіть підхопивши вірус, може не помітити цього – організм його знищить; а якщо вони будуть, то розвинеться гострий тонзиліт, який до того ж може протікати дуже важко і вимагати лікування антибіотиками.

фруктиЗ цієї позиції, перш за все, потрібно подбати не про ізоляцію від хворих на ангіну, а про усунення можливих передумов до ослаблення імунітету і захисту дихальних шляхів, зокрема:

  • Не допускайте переохолодження організму – одягайтеся по погоді, особливо взимку.
  • Слідкуйте за імунітетом: по можливості пийте імуностимулятори, якщо не вдається вживати достатню кількість вітамінів. У період епідемій рекомендовано пити курс інтерферону.
  • Бережіть нервову систему – «хвороби від стресів» мають під собою куди більший вплив на імунітет, ніж здається.

Крім того, передумовою до тонзиліту може стати травма мигдалин, порушення дихання, запальні процеси в роті, а також в носових пазухах.

  • Якщо ви занедужали ангіною і побоюєтеся заразити дитину, намагайтеся перебувати з нею в різних кімнатах, частіше провітрювати приміщення загального користування, носити марлеву пов’язку і мити руки перед контактом, а також обов’язково подбайте про зміцнення дитячого імунітету.

Скільки ж днів заразна ангіна? Якщо приймати антибіотики, небезпечними будуть лише перші дні, а потім збудник гине, навіть якщо стан організму в норму ще не прийшов. При традиційному лікуванні бактерії/віруси живуть до тижня (приблизно середній термін), але людина може бути небезпечною для оточуючих близько 20-ти днів, поки не вилікується.