Катетеризація у жінок: проблеми з сечовим міхуром

Катетеризація сечового міхура у жінок – процедура, необхідна при деяких видах патології цього органу. Сам процес є введенням катетера – гнучкої трубки з латексу, силікону або тефлону, що проходить через уретру до сечового міхура.

Найчастіше потреба таких дій виникає в післяопераційний період у пацієнтів з гінекологічними або урологічними захворюваннями. Катетеризацію проводять для контролю об’єму сечі, що виділяється. Також це сприяє загоєнню післяопераційної рани.

В окремих випадках процедура необхідна для промивання у разі кровотечі, введення медпрепаратів, виявлення непрохідності, виведення сечі при неврологічних патологіях (паралічів), нетриманні або затримці сечовипускання при урологічних хворобах.

Для чого потрібен катетер?

В урології для катетеризації використовуються катетери різної форми і розміру. Для кожного пацієнта прилад підбирається індивідуально. На виході зонд з’єднують з дренажним мішком – колектором для збору сечі.

Мішок фіксують на нозі пацієнта, щоб той міг вільно переміщатися і використовувати колектор протягом усього дня. Вночі використовують ємності більшого розміру, вони підвішуються до ліжка.

Показання до проведення процедури:

• Необхідність отримати сечу для аналізів ;
• Запальні захворювання сечового міхура у чоловіків та жінок;
• Гостра/хронічна затримка сечовипускання.

Опущення сечового міхура у жінок

Ця патологія в медицині зветься цистоцеле і часто поєднується з опущенням піхви. Нерідко супроводжується опущенням уретри.

Цистоцеле може виникнути після розриву промежини під час пологів, при недостатності клітковини таза, розслаблення діафрагми, яка підтримує сечостатеві органи, при нефізіологічній локалізації матки і її опущенні або випаданні.

У цьому випадку стінки піхви при напруженні починають виступати. Надалі назовні може випасти окремий фрагмент тканин. Нетримання спостерігається під час кашлю або сміху. Виникають часті позиви в туалет, при цьому не відбувається повного випорожнення.

Вилікувати це захворювання можна тільки хірургічним шляхом – зміцнюються м’язи тазу, опущені органи і тканини фіксуються на нормальних місцях.

Онкологія

Рак сечового міхура, діагностований у жінок, нерідко також вимагає введення катетера. Зазвичай це захворювання розвивається на тлі папілом. При цьому в сечі присутня велика кількість крові, яка досить помітна навіть неозброєним оком.

Часто рак діагностується у курців, людей, які працюють з аніліновими барвниками, при хронічних запаленнях сечового міхура, після опромінення, у тих, хто не мочиться за вимогою, при вживанні підсолоджувачів і ряду медикаментів, при порушенні формування органів малого тазу.

Поліпи

Поліп сечового міхура, виявлений у жінок, нерідко вимагає катетеризації, оскільки часто заважає руху сечі. Поліпи – це невеликі нарости на слизовій оболонці, що виникають у просвіті внутрішнього органу. Такі утворення можуть досягати декількох сантиметрів.

Часто цю патологію виявляють при цистоскопії або на УЗД. Зазвичай, поліпи не характеризуються особливою симптоматикою, але в певних випадках з’являється кров у сечі.

Що стосується лікування, то невеликі нарости не усуваються, якщо вони не заважають сечовипусканню. Однак у випадку, коли поліпи погіршують самопочуття людини, їх видаляють. Для цього використовується спеціальний цистоскоп, а пацієнт перебуває під загальним наркозом. Але варто відзначити, що така операція не є складною.

У медицині поліп зараховують до перехідної форми між доброякісною і злоякісною пухлинами. Саме з цієї причини потрібно проводити періодичні обстеження, щоб вчасно виявити злоякісні клітини.

Цистит

Запалення сечового міхура (цистит) у жінок належить до найпоширеніших патологій. Хоч слизова органу має захисні механізми від інфекцій. Особливо небезпечним є сидячий спосіб життя, оскільки в малому тазі постійно виникають застійні явища, а вони, як відомо, є сприятливими для розвитку запалення.

Головним симптомом є часті позиви в туалет, але при цьому виділяється невелика кількість сечі. У запущених випадках людина може відвідувати вбиральню кожні чверть години. При цьому виникає біль, який значно посилюється при ураженні слизової шийки органу.

Хворобливі відчуття можуть поширитися до анального отвору і в пах. На початковому етапі захворювання в сечі присутня невелика кількість крові. Іноді підвищується температура.

Для лікування захворювання використовуються антибіотики, вітаміни і знеболюючі засоби, сидячі ванни з відваром ромашки, грілки на низ живота. Теплові процедури проводять тільки за відсутності високої температури.

Під час лікування з раціону виключають консерви, соління, спеції і маринади. Рекомендоване рясне пиття, якщо немає набряків. Зазвичай гостра стадія хвороби усувається через 7-10 днів. Але після того, як зникнуть основні симптоми, необхідно продовжувати лікування ще якийсь час, інакше запалення перейде в хронічну форму.

Катетеризація може бути тимчасовою або постійною. В обох випадках хворий повинен виконувати певні правила і дотримуватися необхідної гігієни, щоб попередити важкі інфекції та забезпечити постійний відтік сечі.

• Багато рідини – 3-4 л на добу (соки, вода, настої). Це робиться для збільшення об’єму сечі та уникнення осаду або кров’яних згустків (при кровотечі);
• Щоденне підмивання геніталій з милом. Жінки повинні виконувати процедуру від уретри до анального отвору, щоб уникнути інфекційного зараження. Підмиватися потрібно і після дефекації;
• Сприяє відтоку сечі ходьба та інші рухи, які спрямовані на пересування, часту зміну положення тіла. Також рекомендується підняти вище головний кінець ліжка;
• Дренажний мішок повинен завжди бути нижче рівня сечового міхура. Він не повинен перебувати на тілі пацієнта, коли той лежить;
• Колектор необхідно регулярно спорожняти або змінювати. Роблять це раніше, ніж він повністю наповниться – приблизно раз на 8 годин;
• Маніпуляції з катетером, мішком тощо виконуються тільки чистими руками. Їх варто помити і після завершення таких процедур;
• Періодично необхідно перевіряти катетер. Він може засмітитися, перекрутитися. Мішок іноді відходить від зонда;
• Уникають різких рухів, щоб не зачепити трубку;
• Необхідно фіксувати катетер на стегні пластиром, щоб він не рухався і не завдав шкоди слизовій;
• Катетеризація не повинна бути дискомфортною для пацієнта, заважати веденню соціального і сімейного життя;
• Здебільшого не рекомендується часто змінювати зонд. Це необхідно лише в тому разі, коли він засмітився, розвинулася інфекція або виник біль.

Ці рекомендації є дуже загальними. В кожному окремому випадку лікар-уролог проконсультує хворого, вкаже на конкретні заходи, які підходять у його стані.

Ослаблений сечовий міхур

Ця патологія часто відчувається в холодну пору року, а жінки страждають нею в період клімаксу, коли в організмі йде гормональна перебудова. В результаті може виникнути нетримання сечі при кашлі, піднятті тягарів, сміху тощо.

З цієї причини рекомендується зміцнювати сечовий міхур як жінкам, так і чоловікам, якщо порушення не викликане серйозною патологією. Для цього необхідно зміцнити сфінктер, м’язи нижньої частини живота і тазового дна.

Наприклад, одними з найефективніших вправ є напруження м’язів промежини, вправа «ножиці», нахили, присідання тощо. Тренування мускулатури займе чимало часу, але ефект буде стійким.

Варто зазначити, що погіршує ситуацію ожиріння, бо зайві кілограми тиснуть на черевну порожнину. Краще відмовитися від споживання прянощів і спецій – вони мають сечогінну і подразнюючу дію.

Будьте здорові, слідкуйте за собою і не забувайте – своєчасне звернення до лікаря позбавить вас від багатьох проблем!