Порушення ритму биття серця, при якому проміжки між ударами залишаються однаковими, але самі удари частішають, називається тахікардією. Нормою для дорослої людини є серцебиття в межах 60-90 ударів в хвилину, більше 100 ударів вважається патологією.
У новонароджених більш частий пульс і становить 120-140 ударів у хвилину, до 6 років у дитини пульс знижується до 90 ударів.
Тахікардія може бути фізіологічної або патологічною. Фізіологічна виникає, як правило, при фізичних навантаженнях, у стані стресу, при вживанні збуджуючих напоїв, переїданні, підвищення температури тіла, підйомі на висоту. І проходить вона самостійно.
Патологічна тахікардія часто є симптомом захворювань і проявляється в спокійному стані. Причиною патологічної тахікардії можуть стати ендокринні, інфекційні захворювання, хвороби серцево-судинної системи, крововтрати, ниркові коліки, вроджені патології і т.д.
Серце складається з чотирьох камер-двох передсердь і двох шлуночків. Скорочення камер відбувається завдяки електричним імпульсам, які виходять від синусового вузла. Цей сайт являє собою сплетіння нервових клітин в області правого передсердя.
Якщо активність синусового вузла з якихось причин підвищується, серце починає битися частіше і виникає синусова тахікардія. Вона характеризується збереженням правильного синусового ритму, частоту серцебиття понад 90 ударів в хвилину, поступовим початком і закінченням нападу.
Якщо імпульси, що викликають скорочення серця, виходять не з синусового вузла, виникає ектопічна тахікардія. Вона буває декількох видів, залежно від того, в якому осередку виникає імпульс для серцебиття.
Якщо імпульс виходить з передсердь, значить, це надшлуночкові тахікардія, якщо імпульс виходить з шлуночків – то шлуночкова. Як правило, дані види аритмій носять пароксизмальний характер, тобто з’являються нападами: раптово починаються і також раптово проходять.
Основні симптоми тахікардії:
При синусової тахікардії симптоми можуть не проявлятися зовсім або проявлятися дуже слабо. Єдиною ознакою стає прискорене серцебиття в стані спокою, який хворий може випадково помітити при вимірюванні пульсу.
Шлуночкові і надшлуночкові тахікардії найчастіше проявляються більш яскраво, хворий відчуває швидке серцебиття навіть без промацування пульсу. Якщо у людини пароксизмальна тахікардія, симптоми проявляються нападами, причому може виникнути почуття страху.
За симптомами визначити яка саме тахікардія наджелудочкова або шлуночкова практично неможливо, точний діагноз ставиться тільки після електрокардіограми.
При виникненні вищезгаданих симптомів необхідно звернутися до лікаря для діагностики причин захворювання та призначення лікування. Зазвичай лікар спрямовує пацієнтів на ЕКГ, проводить добовий моніторинг ЕКГ і направляє на здачу аналізів (і клінічний біохімічний аналізи крові, аналіз на гормони щитовидної залози).
Якщо даних способів діагностики недостатньо, можна зробити УЗД серця, коронарографію, пройти електрофізіологічне дослідження.
Лікування тахікардії призначає тільки лікар. Найчастіше, щоб позбутися від синусової тахікардії, необхідно з’ясувати причину її виникнення й усунути, тобто вилікувати хворобу, яка викликала прискорене серцебиття.
У більшості випадків після лікування головного захворювання, синусова тахікардія серця припиняється. В окремих випадках можуть призначатися препарати, які уповільнюють серцевий ритм.
Передсердна і шлуночкова тахікардії мають більш складну етимологію і вимагають більш серйозного лікування. При нападах тахікардії необхідно викликати швидку допомогу. Основне лікування проводиться медикаментозно.
Якщо ефекту від нього немає, тоді вдаються методів електроімпульсної терапії. Останнім часом при часто повторюваних нападах захворювання застосовують метод радіочастотної абляції.
В періоди між нападами лікування пароксизмальних тахікардій проводиться із застосуванням антиаритмічних препаратів. При лікуванні важливо, щоб пацієнт перебував у спокійному стані, щоб його емоційність була під контролем.
З медикаментозних засобів для лікування захворювання використовуються в основному седативні препарати. Якщо серцевий ритм не відновлюється за 15 хвилин, можна прийняти корвалол, волокардин, настоянку валеріани або покласти під язик таблетку гліцину. Крім седативних ліків, можуть призначатися антиаритмічні препарати.
До оперативного втручання вдаються тільки в серйозних випадках, наприклад, при гормональних порушеннях, якщо потрібно видалити частину залози, або при складних захворюваннях серця, коли без операції не обійтися.
При появі раптового нападу тахікардії з частотою пульсу 120 ударів на хвилину необхідно викликати швидку допомогу. До приїзду лікаря можна спробувати знизити серцевий ритм кількома простими способами.
Можна спробувати закрити очі і натиснути на очні яблука. Також впоратися з прискореним серцебиттям повинен допомогти корвалол або валокордин, можна випити 15-30 крапель.
Якщо лікаря викликати неможливо, тоді необхідно прийняти 40 мг Обзидан або 50 мг Атенололу. Навіть якщо препарати допомогли зняти напад, самостійно лікувати захворювання не варто, найближчим часом краще сходити до лікаря.
Чим довше зберігаються напади тахікардії, тим більше ускладнень вони можу дати і тим складніше їх вилікувати.
Профілактика тахікардії полягає у веденні правильного способу життя, відмову від алкоголю, куріння, кави, чорного і зеленого чаю, енергетичних напоїв. Також необхідно досить відпочивати, висипатися, дотримуватися режиму дня.
Регулярні помірні фізичні навантаження дуже корисні для серця, не варто ними нехтувати.
Крім того, оскільки причини тахікардії різноманітні і часто вона виникає як симптом іншого захворювання, потрібно стежити за своїм організмом і вчасно лікувати всі хвороби. Виявлення та усунення вогнищ запалення та лікування хронічних захворювань дозволить уберегти себе від патологічного почастішання серцебиття.
У людей старше 40 років однією з основних причин тахікардії є атеросклероз судин серця, тому профілактика атеросклерозу є важливою частиною профілактики тахікардії. Займайтеся спортом, дотримуйтесь режим, правильно харчуйтеся і тоді тахікардія вам буде страшна!