Вже кілька років активно обговорюється тема щеплень. Зараз перед батьками стоїть гостре питання про вакцинацію своїх дітей, про переваги і недоліки цих заходів. Особливо це стосується новонароджених малюків і щеплень, які робляться ще в стінах пологового будинку.
Сучасні мами і тата відмовляються від вакцинації малюків у такому ранньому віці, проте лікарі наполягають на проведенні таких маніпуляцій. Ще до виписки з пологового будинку роблять щеплення проти гепатиту В і туберкульозу.
Це захворювання досить поширене. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я щороку саме з цієї причини помирає близько 2 мільйонів чоловік. Захворювання провокують мікобактерії, яких налічується досить багато видів, і заразитися ним може будь-хто, незалежно від умов проживання.
Туберкульоз дуже заразний і вражає багато органів і тканини організму. Тому рекомендується вакцинувати малюків відразу після народження, адже настільки маленька дитина ще не має імунітету до мікобактерій. Тому батьки повинні добре подумати, перш ніж написати відмову від БЦЖ.
Вакцинацію проводять на третю добу після народження. Ін’єкція вводиться в ліве плече. Спершу у місці введення голки утворюється папула, яка згодом зникне. Після цього в місці уколу виникне невелике ущільнення розміром до 1 мм, яке остаточно заживе до першого року життя дитини.
Щеплення БЦЖ має ряд протипоказань, які в обов’язковому порядку повинні враховуватися лікарем.
В яких випадках не проводять вакцинацію БЦЖ:
Є випадки, коли вакцинацію необхідно просто відстрочити:
Проте варто згадати і про можливі ускладнення і серйозні наслідки, які можуть виникнути після вакцинації БЦЖ. Наприклад, інфекції, що вражають лімфатичні вузли, келоид, підшкірний інфільтрат або болюча виразка.
Хоч щеплення від туберкульозу не зможе повністю захистити дитину, проте воно істотно зіграє роль при зараженні – не допустить переходу хвороби в явну форму. Ця проста маніпуляція майже на 100% захищає дітей від важких форм захворювання: туберкульозного менінгіту, гострих форм зараження легень, туберкульозу кісток і суглобів.
Зараз фармакологія успішно реалізує не тільки стандартну вакцину БЦЖ, але й так звану БЦЖ-М. Остання має менше мікробних тіл, тому часто застосовується для щеплення недоношених діток.
Імунітет після БЦЖ тримається до 6-7 років, тому дітям у яких негативна реакція Манту проводять ревакцинацію по досягненні 7 і 14 років.
Вакцинація від цієї форми захворювання популярна в багатьох країнах і перші щеплення практикують ще до виписки з пологового будинку. Як відомо, гепатит може привести до цирозу, печінкової недостатності, жовтяниці, можливе і безсимптомне вірусоносійство, а також рак печінки. Щорічно інфекція забирає життя близько мільйона людей.
Заразитися можна навіть маленькою дозою інфікованої крові, яка зазвичай потрапляє в організм через слизову або пошкоджену шкіру. Коли інфекція виявляється у дитини, то вона набуває хронічну форму. З цієї причини вакцинація від гепатиту В практикується відразу після народження.
Найчастіші шляхи зараження гепатитом В:
Якщо мати має позитивний статус гепатиту, то її дитині щеплення роблять протягом 12 годин після народження. Однак якщо малюк не доношений, то в такому випадку маніпуляції відкладають, поки він не набере вагу до 2 кг. Ін’єкцію роблять в стегно внутрішньом’язово.
В пологовому будинку новонародженим складається графік щеплень за однією з двох схем. Перша – стандартна. Перше щеплення роблять в один з обраних днів ще до виписки з пологового будинку, друге – в три місяці, третє – через 6 місяців після першого.
Друга схема – альтернативна, проводиться в екстрених випадках. Відрізняється від стандартної тим, що першу вакцинацію проводять протягом 12 годин після народження. Наступні виконуються в перший і другий місяці життя, а потім в рік.
Тільки повністю завершений курс вакцинації зможе забезпечити дитині захист від інфекції на 15 років.
Сучасні вакцини добре очищені, тому побічні реакції виникають дуже рідко. Проте вони не є винятком. Після щеплення новонародженим у пологовому будинку може виникнути кропив’янка, біль у м’язах і суглобах, вузлувата еритема, невелике підвищення температури, нездужання, почервоніння та ущільнення у місці введення голки.
Профілактичні вакцини врятували людство від багатьох захворювань, які забирали життя мільйонів в минулі століття. За останні десятиліття в розвинених країнах не спостерігається серйозних спалахів віспи, поліомієліту, дифтерії та правця.
Так як новонароджені діти майже не мають імунітету, то дуже схильні до дії хвороботворних мікроорганізмів. Тому прихильники вакцинації рекомендують щеплювати малюків відразу ж після народження.
Щеплення містить мінімальну дозу бактерій або вірусів, які допоможуть дитині виробити імунітет до тих чи інших захворювань. В подальшому, при зараженні інфекцією, малюк не буде гостро на неї реагувати, адже антитіла не дадуть їй розвиватися.
Однак противники вакцинації заявляють, що застосування щеплень в перші дні життя не доцільно. Наприклад, до зараження гепатитом схильні в першу чергу ті, хто ведуть безладне статеве життя, хто приймаює наркотики внутрішньовенно, а також медики, які працють з препаратами крові.
Також можливо скласти індивідуальний графік щеплень. Якщо батьки відмовились від щеплень у пологовому будинку, але хочуть зробити їх пізніше, то дільничний педіатр подбає про індивідуальний план вакцинації.
Чи є сенс вакцинувати поголовно всіх новонароджених? Адже повна картина стану здоров’я малюка в перші дні життя досить розпливчаста. Чи зможе маленький організм нормально впоратися навіть з мінімальною дозою бактерій і вірусів, які вводяться з вакциною? Практика показує, що згубність ранніх щеплень не варто виключати.
Батькам досить складно прийняти рішення про необхідність робити щеплення своїй дитині, адже не вистачає спеціальних знань, до того ж необхідно нести більшу відповідальність.
У таких випадках рекомендується звернутися за допомогою до лікарів, обійти декількох, і тих, хто підтримує вакцинацію, і тих, хто проти. І на основі отриманих відомостей варто робити висновки.