Відразу попросимо покинути цю сторінку ніжних дівчат, вагітних жінок і людей зі слабкими шлунками, тому що мова сьогодні піде про тарганів. Складно уявити собі більш огидних супутників людини.
Історія наших відносин з рудими сусідами йде корінням у глибину віків. Варто було предку сучасної людини обжити першу печеру, за ним у придбане житло заповзав предок сучасного прусака.
Здавалося б, що варто людям, підкорюючи космос та морські глибини, розщеплюючи атомне ядро і розшифровуючи генетичний код, вивести небажаних сусідів. Однак не варто недооцінювати цих істот, адже у них в активі досвід виживання, що нараховує багато мільйонів років.
Прусаки пережили динозаврів і невідому катастрофу, яка згубила мамонтів, і Льодовиковий період, Рим і Темні століття гунів і монголів, і безліч інших випробувань.
Це цікаво: слово «прусак», яким називають рудих домашніх тарганів, означає «прусський», «житель Пруссії».
Закріпилося це прізвисько за комахами в часи Семилітньої війни. Причиною стали чорні і темно-сині мундири прусських вояків у поєднанні з модою на пишні довгі вуса. Між іншим, у деяких східно-європейських мовах, наприклад, у сербській, тарган – «шваб», тобто житель Швабії, ще однієї німецької області.
Вироблена за такий тривалий період скритність, живучість і навіть соєрідна винахідливість роблять традиційні засоби боротьби з паразитами малоефективними проти прусаків.
Комахи забиваються в щілини, порожнечі, затишні місця, у тому числі техногенного характеру, наприклад, цілком добре почувають себе в електронних приладах. Автору доводилося бачити гніздо цих істот у старому факсі. Що цікаво, після того, як прусаків вивели, факс перестав працювати. Не інакше, руді крутили там потрібні коліщатка.
Жарти жартами, але для старої лампової техніки, що вимагає для роботи високої напруги, проникнення тарганів ставало справжнім лихом – комахи своїми тілами замикали ланцюг, виводячи техніку з ладу. І якщо радіостанцію ще можна було якось перебрати, то для операторів-наладчиків величезних лампових обчислювальних машин прусаки були нічним жахом.
Врятувало одвічне правило комп’ютерників (та і всіх, хто працює зі складною технікою) «поки працює – не чини».
Результатом підходу став своєрідний симбіоз: прусаки досить швидко зметикували, в яких частинах гігантської машини можна жити і плодитись у теплі і спокої, а куди краще не лазити. При цьому «комп’ютерна» популяція відганяла від машин чужих, «безграмотних» побратимів.
Хто знає, можливо, розвиток спочатку транзисторів, а потім мікропроцесорів, відправив у небуття лампових велетнів, і не дав розвинутися новому виду живих істот. 🙂 Але, на жаль, цього ми, швидше за все, ніколи не дізнаємося.
Зате, можливо, саме завдяки «комп’ютерним» прусакам лексикон збагатився словом «баг», яким програмісти позначають помилку у програмному коді. Слово bug зазвичай перекладають як «жук» або «клоп», але в Америці багами називають все, що повзає, в тому числі і тарганів.
Втім, ми трохи відволіклися від теми. Згадана вже скритність істот робить проти них практично марними аерозольні отрути, що розпилюються в повітрі: аерозоль просто не потрапляє у всі щілини, де можуть сховатися руді.
Крім того, прусаки, на відміну від мух і комарів, досить великі комахи, погубити яких здатна тільки висока концентрація отрути. Вбити прусака засобом типу «Дихлофос» можна, тільки направивши струмінь безпосередньо на комаху.
Частіше використовують в’язкі речовини, що залишаються на поверхнях і зберігають свою токсичність протягом якогось часу. Пробігши по такій зараженій поверхні, комаха отримує всередину смертельну дозу отрути через дихальні отвори в хітиновому панцирі і гине.
Проте кмітливість тарганів робить такий спосіб малоефективним: спостерігаючи смерть побратимів, прусаки починають уникати згубних місць. З тієї ж причини практично не діють різні засоби у вигляді отруйних приманок. Після того, як кілька особин загине, інші обходять приманки стороною, а висока плодючість дозволяє швидко відновити популяцію.
Отрути застосовують для знищення вже розкритих місць скупчення в комплексі заходів по «детарганізації». Основним же засобом боротьби є спеціальні пастки для тарганів.
Існують такі види:
Розповімо про них докладніше.
Клейова пастка по суті – перероблений для повзаючих комах варіант усім відомої клейкої стрічки для мух. Представляє собою картонну коробку з щілинами-входами. Всередині розташовується пахуча приманка, а стінки коробки покриті зсередини клейким розчином. Ось власне і все, принцип дії пояснення не потребує.
Загибель комах відбувається всередині пастки, тому в інших комах підозри не виникає. Швидше, навпаки, думають щось на кшталт: «Довго не повертаються… мабуть, там стільки смачного… біжимо всі туди, а то все зжеруть без нас!». Цікавість губить не тільки кішку, а й прусака.
Важлива перевага цього способу в тому, що клейова пастка зовсім недорога і є одноразовою. Вам не доведеться брати на себе неприємну турботу про трупики тарганів. Після закінчення часу, коли приманка перестає діяти, (вказано в інструкції) картонну коробочку можна просто викинути.
Таку пастку для тарганів нескладно зробити своїми руками. Візьміть будь-яку картонну коробку, виріжте отвори-входи, приклейте всередині шматок клейкої стрічки для мух і помістіть приманку, наприклад, шматочок хліба, змочений в пиві. Все – саморобна пастка готова прийняти першу партію тарганів.
Електрична пастка для тарганів також приваблює комах за допомогою пахучої приманки (в цьому випадку змінної), але відрізняються методом знищення комах. Ці пастки практично моделюють заповзання комахи всередину електронного приладу, про що ми вже писали вище. Напевно, тому їх також називають електронні пастки для тарганів.
Принада розташовується всередині лабіринту, стінки якого представляють собою електричні контакти. Іншим контактом є підлога лабіринту. Торкнувшись стінки, комаха замикає електричний ланцюг на себе і гине.
Пристрій багаторазовий, тому утилізація дохлих комах стане вашою турботою. Крім того, прилад живиться від мережі і вимагає дотримання відповідних заходів безпеки. Краще не використовувати його в доступних для дітей і тварин місцях, а також у приміщеннях з підвищеною вологістю (які, між іншим, дуже люблять прусаки).
Найбільш спірним варіантом є різні ультразвукові «пастки» – відлякувачі тарганів. Їх застосування дає лише короткочасний ефект, бо комахи не гинуть і згодом пристосовуються до ультразвукового сигналу, який за запевненням розробників повинен їх відлякувати.
Але найефективніший спосіб боротися з прусаками – позбавити їх кормової бази. Прусаки з’являються там, де господиня не дружить із віником і шваброю, а раковину «прикрашають» гори немитого посуду. Робіть висновки!
Варений жовток перемішати з борною кислотою. Насипати за всіма шафками в кухні і забути. Через деякий час здивуєтеся що вони пропали, і навіть трупиків немає))