Алича – це слива домашня з родини розових, виростає до 15 м у вигляді колючого дерева або чагарнику і приносить до 300 кг плодів. Розрізняють такі її підвиди – слива-ткемалі, мираболан, вишнеслива. Сама алича буває різних кольорів: рожевого, бордового, жовтого, червоного.
Алича дуже любить гористу поверхню, тому зростає в Азії і Грузії, на Кавказі та Балканах, в Україні, в Молдавії, Росії та в Західній Європі. Але й є такі дерева, що ростуть тільки на рівнинах.
Плоди аличі в незрілому вигляді містять велику кількість лимонної кислоти – близько 14% сухої ваги. Тому з неї видобувають звичайну лимонну кислоту, яка продається у нас в магазинах.
Достигла алича має в своєму складі цукор, органічні кислоти, вітаміни, пектинові речовини, які сприяють швидкому засвоєнню травним трактом жирних страв, особливо м’ясних.
Але і колір плода відіграє велику роль серед корисних властивостей, тому що чим вона світліша, тим більше містить цукру і кислот, а чим темніше, тим вищий вміст пектинових речовин. Калорій у неї мало – 34 ккал.
З кісточок, а саме з їх ядерець виготовляють медичне мило і масло, яке застосовується в косметичних засобах. Воно за складом дуже схоже на мигдальне масло. Шкаралупа також не пропадає, з неї отримують активне вугілля, в промисловості воно очищає харчові продукти.
Плоди аличі мають кисло-солодкий смак. Зберігати їх можна досить довго в прохолодному місці. Тому їх широко застосовують для приготування різних страв та напоїв: компотів, варення, джемів, желе, мармеладу, вина, сиропів, соусів. Найбільше цінується грузинський або кавказький соус з аличі. Називається він Ткемалі.
Соуси мають велику цінність за кожним святковим столом. Вони доповнюють своїм цікавим смаком гарячі страви. Деякі з гірчинкою, інші – з кисло-солодким присмаком, а ще – пряні.
Аличева соусна підлива буває жовтого, червоного або зеленого забарвлення. Червоний колір надає червона злива чорного чагарнику, зелений – незріла алича, жовтий – стиглий плід дерева аличі. До речі, яку так і називають у Грузії, на Кавказі – ткемалі.
В зеленому ткемалі застосовують свіжу зелень, червоному – сухі спеції, пряні трави. А в жовтому може бути присутнім і зелень, і прянощі.
Зазвичай для приготування соусу використовують в сухому або свіжому вигляді часник, пекучий перець, коріандр, кінзу, тархун, базилік, м’яту, кріп, петрушку, перець і чебрець.
Соуси ткемалі використовують до запечного, варенного, смаженого м’яса, риби, курці-гриль, картоплі, овочів, несолодких борошняних виробів, макаронів. Вони надають даним продуктам надзвичайний смак. Кавказцям настільки він подобається, що рідко який прийом їжі обходиться без нього. Це самий натуральний національний соус.
Треба враховувати, що при його приготуванні, сливи уварюються в 4 рази, тобто на один кілограм соусу потрібно в 4 рази більше слив. У нього також ніколи не додають оцет. А зелень можна додати безпосередньо перед подачею. Для того щоб соус з аличі був однорідний, бажано добре попрацювати під час його приготування.
Головну складову соусу ми вже розглянули, перейдемо до другорядних інгредієнтів – це часник, трави, особливо омбало (блошина м’ята). Вона не допускає бродіння наших злив під час проварювання, і, звичайно, надає приємний запах. Часник не тільки дає користь для здоров’я, але і гостринку самої страві.
Для приготування ткемалі з жовтої аличі буде потрібно:
Процес приготування складається з наступних етапів:
Ось такий ткемалі на зиму з аличі готує моя улюблена матуся на всю нашу велику родину. Попереджаю одразу, цей соус довго не затримується на полицях і швидко з’їдається з великим апетитом!
Також даний рецепт містить майже всю свіжу зелень, яка доступна в літній період року. Це дозволяє зберегти всі запахи літа в нашому соусі!
Соус з аличі з помідорами чудово підходить до смаженого м’яса, а саме – до шашлику.
Для нього потрібні такі інгредієнти:
Промиваємо аличу, видаляємо кісточки, окремо кладемо в каструлю. Туди ж додаємо воду, варимо хвилин 10. Потім сливу перетираємо через друшлаг. Продовжуємо варити на маленькому вогні. Перекручуємо через дрібну сіточку м’ясорубки часник, перець, зелень, помідори.
Додаємо ці інгредієнти до аличі разом з медом, оцтом, цукром і сіллю. Проварюємо десь 6 хвилин. Не забуваємо постійно помішувати. Готовий соус з аличі гарячим розливаємо по стерилізованим ємностям (банкам), закриваємо кришками.
Це найпростіший рецепт, оскільки не містить багато інгредієнтів, і використовується в холодному вигляді відразу.
Для його приготування нам буде потрібно:
Фруктову суміш робимо так само, як і в перших двох рецептах. Тільки сік не виливаємо, а поступово додаємо, коли поставили другий раз варити.
Решту складу подрібнюємо до утворення порошку. Можна скористатися блендером або кавомолкою. Додаємо в соус, варимо 5 хвилин. Охолоджуємо і – вживаємо!
Соус ткемалі з аличі – чудовий спосіб урізноманітнити звичну їжу. Не дарма, французькі кулінари кажуть: «Без соусу їжа не розкриває всі грані свого смаку». І це вірно! Бажаю вам їсти зі смаком!