Чіпси – одна з найулюбленіших сухих закусок практично в будь-якій країні світу. Історія продукту налічує близько ста років, але порівняно недавно ці ласощі набули такої популярності, що дієтологи звернули на них пильну увагу. І міркування про чіпси, їх шкоду або користь зустрічаються дуже різні.
Інформація про шкоду сухариків і чіпсів наповнила журнали і сайти про здорове харчування.
Закуски звинувачують у різних «злочинах», найбільш поширені з них:
Крім того дуже часто можна зустріти висловлювання про те, що чіпси, як джерело їжі, абсолютно марні, у них немає вітамінів і інших потрібних організму речовин. Але чи так це?
Мода на боротьбу з холестерином поступово проходить, і тепер ми вже знаємо, що не всякий холестерин шкідливий для здоров’я. Холестерин, як похідний продукт споживаних нами жирів, ділиться на групи, серед яких є необхідні, навіть незамінні жири, а також шлаки – винуватці атеросклерозу і засмічення артерій.
Так от, в чіпсах немає ні корисного, ні шкідливого холестерину, про що б не писали деякі джерела. Вміст цієї форми жирів в хрустких скибочках все одно 0,0%.
Зате поживність цього продукту просто зашкалює. Висока калорійність, а саме 547 кілокалорій в 100 г, багатьох змушує замислитися, а чи потрібен він у раціоні взагалі.
Звичайно, ви будете здивовані, дізнавшись, що смажені скибочки цільної, натуральної картоплі все-таки містять і вітаміни, і мінерали, причому у великій кількості: приблизно третина денної норми вітаміну C, а також 10% добової дози заліза і 3% кальцію незаслужено ігноруються дієтологами. Тож користь, або краще сказати, харчова цінність у цих ласощів усе ж є.
Інша справа, якщо ви придбали продукт, створений «за особливим рецептом» з картопляного борошна (практично зі звичайного крохмалю), обсмажений на транс-жирах – у ньому дійсно не зберігається нічого корисного для вашого організму.
І багато любителів похрумтіти солоненьким зізнаються, що ця напасть ще гірше насіння. Нічого дивного! Адже обсипання, яке використовують на фабриках, містить не тільки міцну суміш приправ, які гучно заявлені на етикетці (зелень, цибуля, перець, хрін тощо), але і домішки гримучих підсилювачів смаку, зазвичай прихованих дрібним шрифтом у рядку «Склад».
Чому смак чіпсів такий шкідливий для дітей і дорослих? Справа в тому, що наші смакові рецептори, на які потрапляє весь цей «бекон» і «сьомга», опиняються в стані перевантаження, мозок отримує потужні імпульси задоволення, а шлунок – сигнали про необхідність вироблення великої кількості шлункового соку.
При цьому в живіт потрапляє не добрий шматок копченого м’яса, а жалюгідні крихти висушених овочів. Організму є від чого напружуватися, а, як відомо, стимулятори стресу для багатьох людей стають причиною залежності. Не згубною, звичайно, але шкідливою.
Оцініть, як постійне поглинання чіпсів впливає на організм:
Зрозуміло, мова йде про надмірне поїдання чіпсів і сухариків фабричного виробництва. Зауважте, що як домашні страви, ці закуски втрачають свою агресивність і стають нормальною, смачною і поживною їжею. Робіть висновки.
Останнім часом асортимент екзотичних закусок супермаркетів поповнився такими продуктами, як філіппінська або в’єтнамська бананова сушка. У нас їх охрестили банановими чіпсами, а от користь від них або шкода – відразу і не розберешся.
Вам напевно зустрічалися сушені (в’ялені) банани – коричневі липкі солодощі розміром з палець. Або інший «банановий брат» – сухофрукти, частіше всього знаходяться в пачках із мюслями.
Чіпси ж з цього фрукта робляться інакше: тонкі скибочки обсмажують в олії, пальмовій або кокосовій, і обсипають цукровою пудрою чи сіллю. У барах і ресторанах можна знайти ці ж смажені скибочки, але з медом в ролі підсолоджувача – свято для справжніх гурманів!
Знову-таки, справжні бананові чіпси містять чимало корисних речовин – того ж вітаміну C та A, калію і заліза. Але при калорійності 500-520 одиниць на 100 г захоплюватися ними, напевно, не варто. До речі, з’їсти більше ста грамів цього продукту за один раз важкувато – вже дуже він приторний і ситний.
Плюс у тому, що харчова промисловість ще не встигла напхати цю смакоту шкідливими добавками і всюдисущим підсилювачем смаку, тож якщо не за фігуру, то за шлунок можна бути спокійними.
Ще один різновид закуски, знайомої з дитинства – кукурудзяні пластівці. Строго кажучи, ці пластівці, солоні або солодкі, всіма нами улюбленими, чіпсами ніхто їх не вважає, але суть у них одна.
Цікаво, що під впливом моди на кухню ф’южн (змішування на одному столі національних кулінарних рецептів і секретів різних народів) у нас з’явився знаменитий на Заході “начос”. Його готують тільки з кукурудзяного борошна, а обсмажують на оливковій олії. Гострі приправи і сіль підкреслюють смак цієї пікантної страви. То чого ж більше в кукурудзяних чіпсах – користі чи шкоди?
І знову все залежить від розміру порції. Оптимально – це 50 г, а якщо вам здається образливою така кількість, згадайте, що традиційно “начос” їдять із дуже смачними соусами – сальсою, гаукамоле або песто. Це вже ні в яке порівняння з насінням не йде, а сильно схоже на повноцінний прийом їжі!
Калорій у “начосі” близько 480 на 100 г, причому відсоток від добової дози кальцію і заліза вельми непоганий – 17,7 і 14 відповідно. А от вітамінів немає зовсім, як і холестерину, що не може не тішити.
Шкоду чіпсів, а точніше фабричного варіанту, можна звести нанівець, якщо приготувати їх своїми руками.
Краще підійде найбіліший сорт картоплі, який ви зможете знайти. Наріжте тонкі скибочки, використовуйте тертку-мандоліну. Висушіть скибочки на серветці, розкладіть на металевій сітці і бланшуйте в киплячій рослинній олії близько 2 хвилин.
Посипте готові чіпси сумішшю солі «Екстра», меленим коріандром, орегано, базиліком і чебрецем (0,5 чайної ложки солі + по 1 ложці інших приправ).
На тертці-мандоліні наріжте навскіс стиглі, але пружні банани. У глибокій сковороді або сотейнику розтопіть трохи меду (1-2 чайні ложки) і склянку рафінованої олії. Якщо дістанете кокосову – це буде чудово.
Її температура кипіння значно вища, ніж соняшникової, тож вона ідеально підходить для смаження у фритюрі. Банан не вбирає багато олії, сітка не знадобиться. Обсмажте скибочки, обсушіть на серветці і досушіть у духовці хвилин 20.
Змішайте порівну кукурудзяне і пшеничне борошно. На 200 г (1,5 склянки) суміші візьміть 50 мл крижаної води і 1 столову ложку оливкової олії. Замісіть круте, але еластичне тісто. Розкачайте найтонший лист прямо на деко, змащене олією.
Випікайте близько 3 хвилин при температурі 220-230°C. Лист легко кришиться на апетитні шматочки. Можете посипати їх сіллю «Екстра» і червоним перцем або подати до них у мисочці ваш улюблений гострий соус.
Перевіряйте інформацію щодо надмірної шкідливості чи корисності продуктів і їжте із задоволенням та користю для всього організму!