Невинна на вигляд звичка дитини гризти нігті на руках є однією з найпоширеніших проблем, з якими стикаються батьки. І хоча така поведінка малюків здається цілком природною, ігнорувати її не можна.

Згризені до основи нігтики не тільки псують естетичний вигляд дитячих ручок, але і можуть бути сигналом до необхідності вирішення психологічних проблем дитини. Чому діти гризуть нігті на руках – на це питання багато дорослих хотіли б почути відповідь. Однак трапляється, що ми залишаємося з цією шкідливою звичкою чи не на все життя. Ось чому неестетичну і абсолютно негігієнічну звичку обгризати нігті потрібно усувати в самому юному віці.

Чому дитина гризе нігті?

Психологи рекомендують насторожено ставитися до подібних нав’язливих дій з боку малюка. Така компульсивна поведінка навіть була визначена як окремий розлад, який отримав назву оніхофагія. Не варто дивитися на ситуацію поверхнево, обсмикуючи або тим більше караючи дітей за погану звичку.

В першу чергу, треба розібратися, з якої причини у малюка з’явилася подібна нав’язлива поведінка:

  • дитина гризе нігтістресові стани, пережиті в школі або вдома, можуть розвинути оніхофагію;
  • нерідко звичка передається по спадку, так що не дивуйтеся згризеним нігтикам у дітей, якщо самі цим грішите;
  • фізіологічні особливості можуть викликати у малюка потребу обгризати частинки нігтів, наприклад, якщо нігтьові пластини занадто ламкі;
  • внутрішнє невдоволення собою, прихована агресія або занижена самооцінка;
  • нудьга і відсутність інтересу до тих або інших занять – фактори, які також часто провокують у дітей нав’язливі дії.

Згідно з дослідженнями, проведеними з цього питання, приблизно третина дітей у віці 6-10 років страждають від такої нав’язливої поведінки. Також після 10-11 років хлопчики частіше схильні до даної звички, ніж дівчатка. Серед підлітків від 11 до 18 років майже кожен другий має схильність гризти власні нігті, що пов’язано з масою психологічних труднощів у даному віковому періоді.

Чим загрожує шкідлива звичка згризати нігтики?

Як і будь-яка шкідлива звичка, згубна схильність у вигляді поїдання власних нігтів може мати негативні наслідки, а саме:

  • неакуратний зовнішній вигляд рук;
  • пошкодження пальців і нігтьових пластин;
  • зупинка нормального розвитку нігтів;
  • ймовірність появи гематом, запалень і нагноєнь;
  • високий ризик проникнення інфекцій прямо в організм;
  • поява стоматологічних хвороб, пошкодження ясен;
  • потрапляння в організм паразитів.

Так, безневинна схильність малюка може привести до самих різних ситуацій, коли потрібна справжня медична допомога. Чим раніше батьки з’ясують фактори, які провокують оніхофагію, тим менший ризик виникнення тих чи інших її наслідків.

Що робити, якщо дитина гризе нігті?

дитячі нігтіКоли батьків хвилює питання, як відучити дитину гризти нігті, вони повинні розуміти, що серйозні психологічні проблеми, що отримали прояв у вигляді негативної звички, часом можуть бути вирішені тільки при роботі з кваліфікованим дитячим психологом.

Однак батьки можуть також надати необхідну підтримку малюкові з подібним компульсивним розладом, якщо його причини лежать на поверхні.

Для початку необхідно вилучити з поля зору дитини всі об’єкти, які можуть викликати в неї тривогу або роздратування.

Також незайвим буде вдатися до певних психологічних хитрощів:

  • ні в якому разі не сваріть малюка за згризені нігтики – багато дітей схильні робити саме те, що їм забороняється;
  • привчіть дітей справлятися зі стресами самостійно, наприклад, за допомогою нормалізації дихання;
  • звертайте увагу малюка на красу нігтів, робіть йому акуратний манікюр;
  • дитина тягне до рота пальчикинамагайтеся відволікати увагу дитини на щось цікаве кожен раз, коли вона тягне до рота пальчики;
  • поставтеся до малюка з увагою і турботою, не соромтеся проявляти ніжність по відношенню до нього;
  • якщо немає протипоказань, ефективною виявиться заспокійлива ароматерапія і ванни з ефірними оліями;
  • перед нічним відпочинком можна давати діткам тепле молоко з медом.

Психологи відзначають, що діти, які виховуються в сприятливій атмосфері, рідше схильні до подібних компульсивних розладів.

Крім ласки та уваги до дитини, психотерапевт може також порадити пропити трав’яні настої і гомеопатичні препарати. Спільна робота батьків та психологів неодмінно принесе позитивний результат.