Вітряна віспа знайома практично кожній дорослій людині. Неприємні червоні цятки, вкриті зеленкою, «домашній арешт» і поганий настрій – всі ми добре пам’ятаємо, як починається і протікає вітрянка у дітей. Як в початковій стадії у малюків проявляється зараження цим вірусом і як відрізнити його від інших захворювань?
Дитяча вітряна віспа – це інфекційне захворювання, розвиток якого провокують віруси сімейства герпесу. «Хвороба дитячого садка» – жартома називають це захворювання багато батьків, адже зараження неприємною недугою найчастіше відбувається в стінах саме цієї установи.
Будучи летючим вірусом, вітрянка здатна досить швидко поширюватися від місця знаходження інфікованої дитини в усі суміжні приміщення. Саме тому уберегти свого малюка від червоних цяток батькам, на жаль, не вдасться.
На сьогоднішній день «класична» вітряна віспа залишається одним з небагатьох захворювань, яке можна діагностувати самостійно. До того ж вік дітей, найбільш схильних до цієї недуги, давно відомий – від 2 до 7 років. Примітно, що розносником вірусу хвора дитина стає буквально за один день до того, як на її тілі з’являються знайомі червоні цятки. А ось малюки, які не досягли півроку, заразитися цією болячкою не можуть, оскільки ще в утробі матері отримали необхідні для захисту антитіла.
З того моменту, як починається вітрянка у дітей, симптоми неприємної хвороби можуть бути наступними:
Останні ознаки в даному списку істотно ускладнюють своєчасне виявлення хвороби, оскільки їх появу батьки та вихователі часто списую на звичайну застуду. Між тим, саме в цей період хвора дитина стає розносником вірусу.
У дітей на першому році життя вітряна віспа нерідко протікає вкрай важко. Якщо імунітет малюка ослаблений, то крім підвищення температури тіла до 39-40 градусів можуть проявитися:
Захисні сили дитячого організму в цьому віці ослаблені, і саме з цієї причини хвороба переноситься так важко. При зараженні вітрянкою дитини у віці до одного року слід тримати її самопочуття під суворим контролем лікаря.
У деяких випадках на тілі інфікованої дитини може й не бути ніяких видимих ознак. Характерні червоно-рожеві цятки відсутні, і діагностувати заразну хворобу практично неможливо. Звичайне нездужання батьки списують на ГРЗ і часто навіть не здогадуються про те, як починається вітрянка у дітей, що це саме вона.
Перші ознаки, схожі з простудними, вони дуже швидко змінюються появою таких вторинних симптомів, як:
Період появи висипу, як правило, триває до 5-7 днів, і весь цей час малюк виступає в ролі носія хвороби. Саме тому фахівці настійно рекомендують тримати дитину в зоні карантину не менш ще 5 днів після появи останніх цяток.
Якщо говорити про перебіг захворювання, то можна сміливо стверджувати, що вітряна віспа переноситься маленькими дітьми досить легко. Зазвичай 5-7 днів цілком достатньо для повного одужання і позбавлення від «веселої» червоно-зеленої висипки. Однак такий сприятливий підсумок хвороби можливий лише тоді, коли до неї не приєдналися інші недуги.
Найпоширеніше ускладнення, яке може спричинити за собою вірус, – це запальний процес в тих місцях, де дитина сильно розчухала пухирці. Якщо у свіжі ранки потрапляють хвороботворні організми, вони будуть гоїтися значно довше або почнуть гноїтися.
Якщо ж до перебігу вітрянки приєднується бактеріальна інфекція, це може загрожувати дитині такими неприємними недугами, як:
Тому дорослим потрібно пильно стежити за розвитком «сторонніх» насторожуючих симптомів.
За відсутності досвіду у батьків єдина для них можливість дізнатися, як починається вітрянка у дітей, – розглянути фото у відкритих джерелах. Початкова стадія вітряної віспи з фотознімками хворих дітей представлена на більшості медичних порталів і форумів, проте точний діагноз може поставити тільки лікар. Адже найголовніше – вчасно зі 100 %-ою вірогідністю розпізнати хворобу і виключити появу ускладнень.
Так чи інакше, вітряну віспу досить складно сплутати з якимось іншими захворюваннями. Практично кожна людина один раз у своєму житті проходить через «випробування» червоними цятками. І якщо вже хворобу ніяк не запобігти, то слід подбати хоча б про благополучний її кінець. Будьте уважні до дітей, до їх самопочуття і настрою – тільки так ви гарантовано зможете допомогти дитині легко перенести цю недугу.