Клізма – медична процедура, суть якої полягає в безпосередньому введенні води, а також лікарських речовин і розчинів в пряму кишку з використанням в якості вхідних воріт задній прохід. Бувають такі випадки, коли ця процедура потрібна дітям. Розберемося, як зробити дитині клізму.

Основні цілі процедури

З урахуванням свого безпосереднього призначення клізма може виконувати наступні основні цілі:

  • лікарські – введення препаратів, розчинів, відварів;
  • очисні – промивка з подальшим вивільненням вмісту кишечника при запорах, отруєннях, а також при підготовці до операції та обстеження.

Стосовно до дитячого віку клізма – рідина, розміщена безпосередньо в пряму кишку, яка вимиває калові маси, щоб відновити природне прагнення до спорожнення кишечника у разі запорів. Цю процедуру, як правило, ненавидять діти але вона ефективно допомагає впоратися з проблемою. Робити клізму необхідно тільки за погодженням з педіатром. На постійній основі її використання заборонено.

Коли потрібна клізма?

Необхідність у вирішенні завдання, як зробити клізму дитині в домашніх умовах, може з’явитися в декількох випадках. Перш за все, це підготовка до дослідження кишечника. Клізма прибирає фекалії, які ускладнюють діагностику. Крім того, можливий варіант з введенням ліків за допомогою цієї процедури. Самою ж актуальною ситуацією виступає запор.

Здорова дитина здатна спорожнятися до 6 разів на добу в залежності від кількості годувань. До середини першого року життя це число зменшується, кал стає більш щільним, а спорожнення кишечника повинні відбуватися до двох разів на день. Дітки, на штучному вигодовуванні в нормі повинні мати один стілець в певний час.

Таким чином, у малюків у вікової категорії до трьох років про наявність запору можна говорити, якщо кількість дефекацій менше 6 разів на тиждень, а у старших дітей – менше 3 разів. У медичній практиці у дітей старше 3 років нормальною частотою стільця прийнято вважати не менше 6 разів на тиждень.

Крім того, про появу проблеми свідчить зміна консистенції калу. На першому році життя він кашкоподібний. Поява більш щільного і стільця, який складається з окремих фрагментів є ознакою запору. Також про наявність проблем зі стільцем говорять такі симптоми:

  • відчуття неповного випорожнення;
  • кал, схожий на овечий;
  • великий діаметр калової «ковбаски».

Таким чином, можна зробити висновок, що хронічний запор – це стійке і тривале (більше трьох місяців) зниження ритму випорожнення кишечника.

Як правильно зробити клізму дитині?

Окреме місце в лікуванні запору відведено клізмі. Її вид та об’єм води підбираються індивідуально. У більшості випадків у дітей розвиваються рефлекторні запори, тому якщо лікар зупинив свій вибір на цій медичній процедурі для вирішення виниклої проблеми, курс лікування складе 5-10 днів з малими об’ємами рідини.

Отже, як зробити клізму немовляті? Зазвичай за її основу беруть мильну воду. Для цього шматочок мила розчиняють у воді, інтенсивно її збовтуючи. По досягненні рідиною білуватого кольору розчин готовий.

Проте мило дратівливо діє на стінки кишечника, через що для проведення процедури новонародженим його не використовують. В такому разі можна зробити розчин з ½ ч. л. столової солі і 1 ст. води. Інший варіант – 1 ч. л. харчової соди на 1 ст. води. Важливо, щоб вода була кип’ячною, а температура рідини – наближеною до температурного порогу тіла немовляти.

Для немовляти потрібно приблизно до 120 мл рідини. Ліжечко застеліть клейонкою, а зверху покладіть рушник. Малюка потрібно укласти на бік і посунути коліна до підборіддя. Однак одних знань, як зробити клізму новонародженій дитині, недостатньо. Необхідно визначитися, з чим її ставити. Для цих цілей краще всього, а головне, безпечніше з точки зору травмування використовувати спринцівку з наконечником з гуми. Сама процедура виглядає наступним чином:

  1. Попередньо спринцівку необхідно піддати кип’ятінню.
  2. Ємність потрібно заповнити водою з метою недопущення попадання повітря в кишечник.
  3. Кінчик спринцівки слід змастити кремом або милом і ввести в задній прохід на глибину до 5 см.
  4. Необхідно намагатися плавно і не поспішаючи стискати спринцівку. Повільне надходження рідини викликає найменший дискомфорт у малюка і здатне на тривалий час затримати її в кишечнику.
  5. Збільшувати тиск на грушу не варто, навіть якщо виявиться опір, викликаний хвилеподібними кишковими скороченнями. Потрібно трохи почекати розслаблення і продовжити.
  6. На превеликий жаль, дитина, як тільки відчує наявність стороннього предмета, відразу ж почне позбавлятися від нього, тому процес введення рідини ускладниться.
  7. Прибравши клізму, необхідно стиснути сідниці малюкові на кілька хвилин, а горщик повинен знаходитися в межах досяжності.
  8. Якщо вода не вийшла в протягом 20 хвилин, а також не сталося спорожнення кишечника від калу, процедуру можна зробити ще раз.

Для старших діток можливе використання клізми з твердим наконечником. Кількість води, необхідної для процедури, наприклад, для п’ятирічної дитини, становить 0,5 л.

В яких випадках клізма протипоказана?

Процедура постановки клізми дитині в домашніх умовах обов’язково повинна бути призначена лікарем. Крім того, у певних випадках її робити категорично заборонено, наприклад:

  • коли є підозра на новоутворення в товстому кишечнику;
  • при наявності болю і сильної напруги в животі.

У цих ситуаціях потрібна термінова консультація з педіатром. Дитина може дуже негативно сприймати постановку клізми, тому з метою недопущення нанесення травми процедуру краще відкласти.

Іноді безпечніше застосувати клізму, ніж пероральні види проносного. Така процедура дозволить уникнути негативного впливу на тонкий кишечник і шлунок. І навіть знаючи, як зробити клізму дитині, наприклад, в 2 роки, батькам потрібно проконсультуватися з дитячим лікарем. А при наявності у дитини проблем, пов’язаних з запором, важливо не привертати увагу малюка до спорожнення кишечника. Здоров’я вам та вашим діткам!