Дитячий апетит, на жаль, не завжди задовольняє батьків. І незважаючи на те, що організм малюка стрімко зростає і розвивається, сама дитина може навідріз відмовлятися від їжі. Деякі діти влаштовують справжні істерики при спробі нагодувати їх, особливо якщо мова йде про настільки корисні для них продукти, як каші, м’ясо, риба або овочі.
Але трапляється і так, що спочатку апетит дитини був цілком здоровим і відповідним його енергетичним витратам, а потім різко пропав. Чи дійсно варто переживати з приводу відмови дитини від їжі?
Причини того, що апетит дитини зменьшується, можуть бути найрізноманітнішими. Серед них існують як фізіологічні, так і патологічні приводи. Матінка-природа детально продумала, скільки їжі потрібно маленьким дітям для їх поступового росту і розвитку.
Відомо, що найбільш стрімкий стрибок у цьому плані організм дитини зазнає до року життя. Матері, які годують грудьми знають, як часто дитина просить їсти.
Уявіть собі, що такий апетит був би і у старшого малюка. У цьому випадку він ризикував би швидко перетворитися на подобу Вінні Пуха. А тому фізіологічне зниження апетиту, яке виникає к двом або трьом рокам життя, абсолютно обґрунтоване і логічно.
Які ще причини того, що у дитини пропав апетит?
Найбільш часто у малюків пропадає апетит з тієї простої причини, що він не сприймає певних продуктів харчування, які присутні в запропонованій страві. Наші смакові уподобання змінюються протягом усього життя, а тому якщо ваше чадо категорично відмовляється їсти крупи, злаки, це зовсім не говорить про те, що подібна ворожість буде зберігатися протягом всього життя. Крім того, поставте себе на місце дитини і подумайте над тим, що незамінюваних продуктів не буває.
Наприклад, ви відверто ненавидите буряк і все, що з ним пов’язано. Але вас насильно годують ним, мотивуючи це тим, що в ньому містяться грубі волокна для нормального випорожнення і оптимальної роботи кишечника. Але хіба вони не містяться в інших овочах і фруктах, які вам подобаються більше? Поважайте переваги свого малюка з малих років.
Багато батьків роблять величезну помилку, намагаючись контролювати з’їдене дитиною. Багато хто навіть ставлять ультиматуми накшталт «ти не вийдеш з-за столу, поки не доїси кукурудзяну кашу!». Мало того, що подібні дії викличуть відразу до продукту, так ще й можуть стати каталізаторами до розладів харчової поведінки.
Чи знаєте ви, що з точки зору психології, за більшість випадків ожиріння винні саме дитячі звички?
Людина переносить їх і в доросле життя, підсвідомо пам’ятаючи мамині настанови про «суспільство чистих тарілок». Так, він починає споживати їжу, навіть коли не відчуває голоду. Шлунок при цьому розтягується природним чином, внаслідок чого людина починає споживати все більше і більше їжі. Підсумок – ожиріння, що називається, «родом з дитинства», адже батьки прищепили необхідність з’їдати все, навіть якщо голоду немає.
Будьте впевнені – якщо ваш малюк не доїв порцію, а його організм потребує підживлення, він прийде доїсти свою їжу через деякий час. Дробове харчування, до речі, куди більш корисне для становлення метаболічних процесів, ніж харчування в певний час і неодмінно об’ємними порціями.
Чому ще пропадає апетит у дитини?
Виною тому може стати розлад роботи травної системи і органів шлунково-кишкового тракту.
Що ж робити, якщо втрата апетиту у малюка вас всерйоз турбує? Варто звернутися до педіатра і досліджуватись всебічно, особливо якщо цей симптом сполучається з іншими, не менш тривожними проявами порушень в організмі.
При будь-якому захворюванні, включаючи «нешкідливі» ГРВІ та ГРЗ, ми природним чином втрачаємо почуття голоду. Разом з тим, живити організм необхідно, щоб його сили на боротьбу з вірусами та інфекціями поповнювалися. Тому важливо організувати певний харчовий режим, якщо ваш малюк відмовляється їсти у зв’язку з хворобою.
Що робити, якщо при хворобі у дитини пропав апетит:
Поважайте думку свого чада, і ні в якому разі не годуйте його насильно тим, що він їсти не хоче.
Прислухайтеся до організму малюка, стежте за його поведінкою і самопочуттям. Якщо є які-небудь додаткові патологічні ознаки – не зволікайте з діагностикою і звертайтеся до лікаря. Якщо поки їх немає, намагайтеся просто скорегувати раціон, пропонуючи дитині те, що вона любить або сприймає.
Будьте уважні по відношенню до дитини, і не змушуйте її робити те, чого вона робити не хоче. Зокрема, споживати неприйнятні для неї продукти. Пам’ятайте про те, що може мати місце алергія, а не банальний каприз. І якщо ви станете насильно годувати малюка алергеном, ви спровокуєте значне погіршення його стану, аж до анафілаксії.
Нехай ваша дитина буде здоровою і щасливою!