Цибуля-порей відноситься до недооцінених у багатьох європейських країнах овочів, і залишається лише шкодувати з цього приводу. Вона не тільки підкреслює смак страв і надає їм особливий аромат, але й відноситься до культур, чиї цілющі властивості були вивчені і використовувалися ще в глибоку давнину. Що відомо про користь і шкоду цибулі-порей сьогодні?
Ще древні люди оцінили користь та шкоду цибулі-порей і почали застосовувати її як ліки від ран та укусів комах. Легендарний Гіппократ рекомендував овоч годуючим жінкам, лікував ним туберкульоз, хвороби нирок і кровотечу з носа.
Коли рекомендують застосовувати цибулю-порей сучасні представники офіційної та альтернативної медицини?
Вживаючи порей під час курсу будь-якої медикаментозної терапії, можна розраховувати на зниження побічних ефектів ліків.
У лікувальних цілях порей застосовується у вигляді соку, настою або сиропу. Щоб приготувати настій, треба залити 8 цибулин 3 літрами окропу і витримати протягом 2 годин.
Приготовлену таким чином рідину необхідно процідити і щодня пити по склянці (якщо проблема зі здоров’ям не вимагає якогось особливого способу вживання).
Щоб приготувати сироп (наприклад, якщо застудилися і відчуваємо, що ось-ось захворіємо), потрібно 6 цибулин порею кип’ятити 30 хвилин, процідити, додати 3 столові ложки меду та пити по половині склянки 4 рази на день.
Як і будь-який натуральний продукт, цибуля-порей – це не тільки користь, але й при певних умовах шкода для здоров’я. Її краще не включати в раціон:
Цибуля-порей стимулює лактацію і перешкоджає застою молока у годуючих мам, але в той же час може викликати у дитини хворобливі кишкові коліки. Крім того, після вживання цього овоча молоко набуває неприємного смаку і запаху, тому малюк може відмовитися від його вживання.
Порей вирощували у Стародавньому Римі, Єгипті та Греції, а популярності зараз він набув завдяки італійської кухні. Колись даний овоч вважався їжею для бідних, незважаючи на те, що його цілющі властивості були добре відомі.
Сьогодні він цінується все більше і більше стає популярним, характерним акцентом багатьох страв. Може здатися, що цей овоч «нудний» і не відкриває широкого простору для кулінарних дослідів, та насправді це далеко не так – треба просто знати, як готувати цибулю-порей і в якому вигляді подати до столу.
Купуючи овоч, зверніть увагу на те, щоб обраний вами примірник мав темно-зелений кінчик, на білій частині не було ніяких плям і щоб закінчувалася вона маленькими корінцями. Прослідкуйте, щоб між листям не було твердого стебла: такий пророслий порей значно втрачає смак.
Яку частину цибулі-порею їдять? Для страв може використовуватися весь овоч – видаляють тільки верхні, жорсткі ділянки листя і самий низ з корінцями. Біла частина м’якша на смак, а зелена – більш гостра, тому її часто ігнорують. З точки зору здорового харчування це помилка, тому що в цій частині теж багато поживних речовин.
Цибулю-порей можна вживати у сирому вигляді як компонент салатів (наприклад, з яйцями або з яблуками). Для них і для інших холодних страв він підходить ідеально. Після термічної обробки смак пом’якшується і стає більш складним. Вживається він в вареному, тушкованому та обсмаженому виглядах (наприклад, в соусах). Можна приготувати таку цибулю з картоплею, в тісті, зробити з нею запіканку. Її смак чудово звучить у компанії сирів, але насамперед овоч є прекрасним ароматним доповненням до багатьох супів.
Цибуля-порей може бути ефективним профілактичним і лікувальним засобом. Вона виводить токсини, очищає організм, робить його більш міцним. Як доповнення до страв, цей овоч здатний збагатити смакові відчуття, одночасно створюючи тонізуючу дію. При всьому цьому цибуля-порей доступна, добре росте в наших широтах – потрібно лише придивитися до неї уважніше, як це зробили в Голандії, де вона вважається національним овочем.