Здавалося б, навіщо вчиться робити розпушувач в домашніх умовах? Адже він продається в будь-якому супермаркеті без всякого дефіциту. Але ж буває так, що, потрапляючи в магазинне царство достатку, ми виходимо з покупками, забуваючи купити яку-небудь дрібницю. Є й інша причина. Багато людей хочуть бути впевненими в якості та свіжості продуктів, які вони використовують у їжу. Виходячи з цих міркувань, цілком розумно навчитися виготовляти пекарський порошок власноруч.
А наші бабусі і мами, які звикли обходитися содою, погашеною оцтом, і зовсім вважають марною тратою грошей купувати розпушувач в магазинах. Ми не радимо користатися їх прикладом, так як ці інгредієнти можуть надати нашій випічці специфічний смак.
Краще вивчимо склад пекарського порошку, виробленого промисловим способом, і подивимося, що використовує виробник.
Виявляється, сода в складі все-таки присутня, а ось оцет замінений на більш приємну для смаку лимонну кислоту. І третій інгредієнт – це нейтральний наповнювач, яким може виступити звичайна мука.
Для приготування розпушувача самостійно вам потрібні акуратність і точність. Також знадобляться електронні ваги і герметичний посуд, в якому будуть змішуватися інгредієнти.
Візьміть:
У пропорції це буде звучати так, на 5 частин соди, взяти 3 частини кислоти і 12 частин борошна. Таким чином, дотримуючись цього співвідношення можна зробити за один раз скільки завгодно пекарського порошку. Чому обов’язково користуватися вагами? Тому що порушення цих пропорцій, якими, до речі, користуються і самі виробники здатне погіршити смак і пишність випічки.
Для кращої взаємодії великі кристали лимонної кислоти варто перемолоти за допомогою кавомолки або міні-мліна, щоб кислота стала такою ж консистенції, як сода і борошно. Також можна замінити лимонну кислоту порошком з перемеленої сухої смородини або журавлини. У такому разі фруктової присипки береться більше приблизно у два рази.
При виготовленні порошку використовуйте тільки сухий посуд. Волога викличе початок хімічного процесу відразу при перемішуванні. Все повинно бути сухим і чистим. Після того як всі три інгредієнти опинилися в банці, закрийте її герметичною кришкою і кілька разів струсіть. Не забудьте підписати банку, щоб не переплутати з іншими кулінарними продуктами.
Перераховуючи причини, за якими люди роблять домашній розпушувач, ми не згадали ще одну, досить важливу – це непереносимість глютену, який міститься в борошні. У такому випадку рекомендується замінити борошно картопляним або кукурудзяним крохмалом. При цьому пропорції пекарського порошку залишаються колишніми 5:3:12, де останній інгредієнт – це крохмаль.
Багато господинь користуються ще більш простим рецептом, який не містить ні крохмалю, ні борошна, а тільки соду і дрібнозернисту лимонну кислоту. В такому випадку пропорції беруться рівні, один до одного. Цей спосіб простий, альо не годитися для тривалого зберігання. В такому випадку тісто також не буде мати неприємного присмаку соди.
Існує і безліч інших способів, як зробити домашній розпушувач, щоб надати випічці необхідну їй пишність. При цьому сода гаситься не оцтом або лимонною кислотою, а іншими продуктами, які володіють підвищеною кислотністю. Це може бути кефір, кисломолочні продукти, фруктовий йогурт і т. д.
Для того, щоб віпічка вийшла вдалою, користуючись пекарським порошком, фабричним або приготованим в домашніх умовах, необхідно дотримуватись деяких умов:
При роботі з содою в якості розпушувача досвідчені кухарі ніколи не будуть гасити її оцтом на відкритому повітрі. Інакше велика частина вуглекислого газу просто випаровується, залишаючи тісто без бродіння.
Для того, щоб віпічка була пишною, додайте соду в борошно, а оцет або кислотні реагенти, які його будуть заміняти, в рідкі інгредієнти – кефір, яйця або сметану. При цьому тісто відразу потрібно ставити випікатися, щоб реакція не видихалася.
Єдиний мінус, який ми знайшли в пекарському порошку, виготовленому самостійно, це термін зберігання. На жаль, варто визнати він набагато менше того, що продається в магазині.
Домашній розпушувач не рекомендується зберігати більше ніж три тижні, навіть в сухому і провітрюваному місці. Інакше порошок може звалятися і його властивості пропадуть. Якщо планується більш тривале зберігання, значить, не забудьте покласти в банку шматочок рафінаду, як йшлося вище.
Банка з порошком повинна бути щільно закрита. Для зберігання виберіть скляну банку, а кришку візьміть капронову або будь-яку іншу, тільки неметалеву. Місце, де зберігається банка, повинно бути сухим.
Тепер, коли перед вами відкриті всі секрети домашнього пекарського порошку, вам вже не потрібно турбуватися про поповнення його запасів. У будь-який момент ви можете зробити свіжу порцію розпушувача, і побалувати своїх рідних смачною і пишною випічкою.