Нервові тики: звідки вони у маленьких дітей?

Нервовий тик у дитини – досить поширене порушення, однак батьки не відразу можуть його помітити, так як хворі діти майже нічим не відрізняються від однолітків, хіба що часто кліпають, покашлюють і т.п.

Багато хто думає, що це тимчасове явище, яке не потребує лікування. Після огляду фахівцем, наприклад, отоларингологом або окулістом, ніяких серйозних патологій не виявлено.

Що таке нервовий тик?

Захворювання являє собою рефлекторне скорочення м’язів, що з’являється мимоволі і не піддається контролю. В основному порушення виникає на обличчі і шиї у вигляді посмикування повік, губ, носа, рухів головою або плечима. Дуже рідко явище зачіпає руки і ноги. Часто нервовий тик починається з смикання очей у дитини, а потім переходить на губи.

Види порушення

Фахівці поділяють цю патологію на кілька видів:

• Локальні – коли задіяна лише одна група м’язів;
• Генералізовані – порушені кілька груп м’язів;
• Прості – рухи складаються з одного елемента;
• Складні задіяна група неконтрольованих скоординованих рухів (наприклад, підстрибування).

Поділ захворювання на групи

На групи патологію ділять за типом прояви: мімічні (мають на увазі нервовий тик обличчя у маленької дитини) – підморгування, тик очей, часте моргання, посмикування губ і інші скорочення мускулатури обличчя; голосові (вокальні) – вимова окремих звуків, фраз або слів; тики кінцівок – хлопки руками, притопування і підстрибування.

Медичне пояснення явища

Лікарі класифікують відхилення ще на кілька підвидів:

• Транзиторні – тривають не більше року;
• Хронічні моторні – тривають більше року;
• Синдром Жиля де ля Туретта-спостерігається кілька моторних тиків та один вокальний.

За статистикою дана патологія є у 20% дітей, при цьому хлопчики хворіють частіше ніж дівчатка.

Коли виникають відхилення?

Раніше вважалося, що порушення виникає під час вікових криз, тобто у 3-4 роки і 7-8 років. У цей час діти вперше стикаються з кризами розвитку: набувають нові навички, які змінють їх поведінку.

Головне в цьому моменті те, що кожна криза дитячого віку – це новий етап самостійності. Саме тому ці періоди становлять особливу небезпеку для психічного стану малюків.

Але зараз медицина не може чітко визначити межі вікових криз, отже, і вказати періоди виникнення нервового тику. У сучасних дітей кризи самостійності можуть настати набагато раніше.

Причини нервових тиків, що виникли у дітей

Звичайно ж, батьків в першу чергу цікавить питання, чому виникло порушення. Зазвичай визначити конкретні події, які потягли за собою появу тика, досить складно, тому що дане захворювання зазвичай провокується цілим комплексом причин.

Спадковість – найперша причина, про яку кажуть лікарі. Якщо в роду у кого-небудь спостерігалися психоемоційні порушення, то висока ймовірність того, що вони передаються у спадок. Варто враховувати цей фактор, хоч схильність може і не перейти на повноцінне захворювання.

Крім того, фахівці часто схиляються до того, що причиною тикозного розладу є виховання. Наприклад, якщо у матері є психологічні проблеми, то вона, контактуючи з малюком, не приховує своїх емоцій і робить на нього певний вплив. Тобто джерелом захворювання є не гени, а реакція на певні фактори, події.

Стрес – досить складна причина в плані розуміння, тому що батьки і діти бачать світ по-різному, наприклад, сварка з приятелем стане для дитини стресовою ситуацією, але для батьків такий момент – цілком буденний.

Потрібно зазначити, що стрес не завжди носить негативний характер, тобто він може бути і позитивним, наприклад, симптоми порушення іноді з’являються через позитивні враженння, наприклад, після походу в зоопарк або святкування Дня народження.

Тривалий перегляд телевізора чи проведення часу за комп’ютером. Зображення на моніторах і екранах яскраве і миготливе, тому може вплинути на інтенсивність роботи нервових клітин головного мозку.

Якщо регулярно проводити багато часу перед екраном телевізора або за комп’ютером, то збивається так званий альфа-ритм, який відповідає за спокій і умиротворення.

Низька фізична активність, яка часто супроводжується надлишком інтелектуального навантаження. Так як всі батьки хочуть, щоб їхні діти були розумними і кмітливими, то вони приділяють більше уваги розвитку інтелекту, але при цьому зовсім забувають про те, що молодий організм потребує рухової активності і фізичних навантажень.

Нагадуємо, що нервовий тик є рефлекторним скороченням м’язів, тому причиною може служити і те, що енергія не витрачається в повсякденному дозвіллі, накопичується і формується хвороба.

Фактори виховання. Емоційний стан батьків може впливати на малюка. Наприклад, занепокоєння, стриманість у прояві почуттів, суворий контроль і завищені вимоги негативно позначаються на психічному стані.

Крім того, існують так звані симптоматичні або вторинні нервові тики, що виникають через травми (включаючи родові), пухлини, при порушенні метаболізму головного мозку, тобто вони є симптомом іншого захворювання. В основному порушення провокують хвороби нервової системи та головного мозку, але часто причиною можуть бути навіть швидкоплинні патології, що викликали гіпоксію мозку, наприклад, вірусні інфекції.

Дуже часто саме ці причини стають провокаторами твк у дітей грудного віку. При хронічному тонзиліті дитина часто ковтає, але після видалення мигдалин основне захворювання проходить, а твк у вигляді ковтань – залишається.

Лікування нервових тиків у дітей

При появі симптомів необхідно відвідати невролога. Надалі знадобиться консультація психолога, так як тики відносяться до групи психосоматичних захворювань. При дослідженні в першу чергу виключаються захворювання мозку і ЦНС, а також психічні розлади.

Зазвичай після того, як діагноз підтвердиться, лікар призначає малюкові заспокійливі таблетки м’якої дії. Медикаментозне лікування в першу чергу необхідно в тому разі, якщо порушення довго не проходять самостійно.

Але іноді таких заходів недостатньо. Так як причини тикозного порушення можуть бути різними, то необхідна багатофакторна реакція та бувають випадки, коли вона ефективна навіть без застосування лікарських засобів.

Якщо ж порушення є симптомом іншого захворювання, то лікування полягає в усуненні першопричини, наприклад, нервовий тик, що виник у немовляти найчастіше викликаний травмами, отриманими в процесі пологів, тому лікування буде полягати саме в їх усуненні.

Як уникнути нервового розладу?

Дані рекомендації будуть корисними не тільки в профілактичних цілях, але й повинні входити в комплекс лікування захворювання:

• Дотримуватися правильного режиму дня, чергуваи працюта відпочинок;
• Збільшити фізичну активність;
• Серйозно поставитися до таких факторів, як стрес і виховання, провести аналіз своїх дій, а після цього виробити стратегію щодо усунення помилок і виправлення ситуації;
• Усунути тривогу у дитини. У цьому випадку допоможуть різноманітні заспокійливі ванни, тривалі прогулянки на свіжому повітріі, розслабляючий масаж;
• Зняти тривогу на фізіологічному рівні можна за допомогою ліплення або пісочної терапії;
• Коли у дитини з тиком задіяні м’язи тіла, то потрібно придумати веселі рухи, які дадуть можливість дитині покривлятися. Також зняти твк допоможе розслаблення і напруження м’язів;
• Не варто привертати увагу малюка до його тику, тому що він буде на ньому зосереджуватися і намагатися взяти під контроль. Як результат – м’язи будуть напружуватися, а тики – посилюватися. Варто пам’ятати, що контролювання – це завжди напруга. Також нагадування про дефект буде посилювати у дитини тривогу і страх.

При виникненні симптомів нервового тику у немовляти або у старшої дитини, необхідно обов’язково проконсультуватися з лікарем. Він проведе діагностику, виявить причину і призначить відповідне лікування в залежності від джерела захворювання.