Нервова анорексія – це серйозне психічне захворювання, яке в наш час стало особливо поширеним завдяки викривленим стандартам краси, що продиктовані індустрією моди.

Сучасні дизайнери і кінорежисери підносять виняткову худорлявість в ранг єдиного можливого зразка чудової зовнішності. Синдром нервової анорексії виникає, як правило, у юних дівчат і молодих жінок, які прагнуть відповідати модельній зовнішності, боячись набрати хоча б кілька «зайвих» кілограмів.

Втрата апетиту призводить до анорексії

У групу ризику потрапляють, як правило, жінки із заниженою самооцінкою, які вважають зовнішність критично важливою. Вони схильні пред’являти до своїх форм завищені вимоги.

При цьому, яким би не був результат, хворі залишаються незадоволеними ним і продовжують мучити себе.

Тестування на нервову анорексію слід пройти тим, хто одержимий прагненням скинути масу тіла і практикує відмову від їжі.

Нездорові прояви

Синдром нервової анорексії можна виявити по таких симптомах:

  • жорстке обмеження себе в прийомі їжі або ж навпаки – вживання надмірно великої кількості їжі з подальшими нападами блювоти, що провокуються власне пацієнтом (штучним шляхом);
  • критичне зниження маси тіла, вага пацієнтів нижча за нормальний рівень;
  • постійна стурбованість за власну вагу і невідповідність стандарту (найчастіше таким стандартом є моделі або відомі особистості зі зниженою вагою);
  • слідування методикам схуднення (дієти, фізичні навантаження) на рівні фанатизму.

Що викликає анорексію?

Причини виникнення захворювання, як правило, комплексні. Для того щоб у молодої дівчини сформувалася нервова анорексія, повинні бути як соціальні, так і біологічні передумови. Важливу роль в появі синдрому відіграє спадковість.

Також має значення ставлення до харчування в сім’ї пацієнта, його особистісні особливості і цінності. Негативним чинником може виявитися неправильне харчування на перших роках життя людини.

Спровокувати хворобу здатні і стреси, виснаження організму, депресивні стани, втрата апетиту і поява відрази до їжі.

Підвищують ймовірність появи недуги такі фактори ризику:

  • надмірне захоплення дієтами і іншими способами схуднення, зайва турбота про свою зовнішність і вагу;
  • лікування нервової анорексії часто необхідне певному типу особистості, схильному до її появи: педантичні, допитливі люди з заниженою самооцінкою і підвищеними вимогами;
  • підвищує ризик виникнення синдрому в ранньому віці наявність захворювання у батьків;
  • проживання у ціннісному середовищі, де переважає захоплення худорлявістю і низькою вагою, одержимість ідеалами краси певного типажу;
  • нервова анорексія може розвинутися, якщо в житті людини сталися  події, що могли значно травмувати психіку (наприклад, смерть близької людини або зґвалтування).

Варіанти нездорового синдрому

Поведінка анорексиків буває «обмежувального» і «очисного» типів.

Для обмежувальної поведінки характерна відмова від нормальних порцій під час вживання їжі. Пацієнт не наїдається до почуття насичення, обмежуючи себе в кількості з’їденого. Після їжі хворий самостійно викликає напад блювоти.

Другий тип відрізняє те, що анорексик багато їсть, не стримує себе в кількості з’їденого, навіть навпаки – не тільки наїдається до відчуття насичення, але і безконтрольно споживає часом більше, ніж звичайні люди.

Але після цього незмінно слідує очищення організму шляхом штучної блювоти, прийому проносних засобів, сечогінних препаратів та інших способів.

Поведінка, що вказує на анорексію

Анорексики часто викликають блювоту після прийому їжі

Люди, які страждають на анорексію, надмірно худі.

Незважаючи на це, вони продовжують хвилюватися з приводу нібито надмірної ваги і доводять себе до виснаження, обмежуючи до необхідного для нормального функціонування організму їжі.

Спотворене сприйняття форм свого тіла стає передумовою для психічного розладу.

Анорексиків можна відрізнити за такими ознаками:

  1. Вони приділяють багато часу питанням, пов’язаним з їжею: вивчають дієти, калорійність страв і продуктів, колекціонують рецепти, готують смачні частування для інших, при цьому відмовляючи собі. Буває, вони роблять вигляд, що їдять, але насправді не ковтають, а ховають їжу.
  2. Як правило, анорексики після прийому їжі викликають у себе блювоту.
  3. У половині випадків анорексики страждають також супутньою хворобою – булімією. Це регулярне угамування почуття голоду надмірною кількістю їжі. Такий харчовий надлишок людина компенсує тим, що видаляє їжу з організму за допомогою різних способів (блювання, вживання препаратів тощо).
  4. Пацієнти зазвичай приділяють велику увагу фізичній активності, зберігають рухливість і загальну активність.
  5. Хворі, як правило, втрачають інтерес до сексу.
  6. Оскільки організму анорексика не вистачає поживних речовин (вони не встигають засвоїтися), порушується гормональний баланс, з’являється авітаміноз, знижується рівень гемоглобіну. Зміна гормонального фону призводить до збоїв менструального циклу і його припинення.
  7. У хворих відзначається знижений артеріальний тиск і температура тіла. В організмі з’являється брак електролітів, що призводить до перебоїв у роботі серця. Під час блювоти відбувається значна втрата калію.
  8. На грунті хвороби у анорексиків виникають проблеми зі шлунком, з’являється дискомфорт в області живота, запори, метеоризм.

Якщо описана поведінка характерна для близької вам людини, їй або її рідним варто зробити у фахівця більш детальний тест, щоб виключити або підтвердити наявність даного захворювання. Якщо виникли підозри, краще звернутися до лікаря, який проведе обстеження і призначить ефективне лікування нервової анорексії.

Негативні наслідки

Якщо закривати очі на проблему тривалий час, вона може призвести до сумних наслідків:

  • Порушення роботи серця. У пацієнтів спостерігають аритмію, збої серцебиття, запаморочення, зниження кров’яного тиску, короткочасну втрату свідомості, повільний пульс (55-60 ударів в хвилину).
  • Проблем в гормональному фоні. Зменшується вироблення жіночих статевих гормонів, а також гормонів щитоподібної залози. Страждає ендокринна система, припиняються місячні, пропадає сексуальний потяг, з’являються загальна млявість, нервозність. В деяких випадках жінка може стати безплідною.
  • Витончення і підвищена ламкість кісток з причини нестачі кальцію в організмі.
  • Проблеми із зубами і стравоходом внаслідок частого провокування блювання. Кислий вміст шлунка потрапляє в стравохід і ротову порожнину, руйнуючи слизову і емаль зубів.Анорексія - важке нервове захворювання
  • Депресії, пригніченість та інші психічні розлади. Хворому складно зосередитися і діяти продуктивно. Серед анорексиків відсоток самогубств вищий.

Лікування нервової анорексії залежить від ступеня тяжкості захворювання. У більшості випадків, якщо мова йде про важкі форми хвороби, лікування проходить в спеціалізованих установах під невсипущим контролем лікарів.

Зцілення відбувається відразу в декількох напрямках. Важливо поступово привести масу тіла пацієнта в норму. Крім того, організм потребує відновлення балансу електролітів і рідини. Вкрай важлива психологічна допомога, без неї ефект від лікування буде тимчасовим і неповним, можливі рецидиви.

Часто анорексики заперечують, що вони хворі, не звертають уваги на негативні прояви захворювання, роблячи вигляд, що все нормально. Нервова анорексія – це тяжка хвороба, яку нелегко подолати. У неї можуть бути дуже серйозні наслідки, аж до летального результату.

Тому рідні та близькі тих людей, поведінка яких вказує на наявність проблеми, повинні зуміти вчасно розпізнати хворобу, привести вагомі аргументи і умовити хворого пройти обстеження і лікування.