Діагностика і лікування аденоїдів у дітей

У дітей раннього віку часто зустрічається ЛОР-захворювання, яке, незважаючи на тяжкість його проявів і важке лікування, все-таки має хороші прогнози на одужання. Мова йде про розростання запалених аденоїдів – збільшених глоткових мигдалин.

Лікування аденоїдів у дітей – це відповідальне завдання для батьків, яким доводиться не лише відвідувати клініку і купувати ліки, але і приймати рішення про види лікування (медикаментозне, хірургічне, терапія лазером).

Причини аденоїдів у дітей

Основна причина – невилікувані запалення носоглотки після ГРЗ, ГРВІ, ангіни. Хвороботворні бактерії викликають реакцію місцевого імунітету на слизовій і розростання тканини у вигляді аденоїдних вегетацій.

Більш глибока причина – слабкість дитячої імунної системи, яку потрібно охороняти і зміцнювати з народження.

Запалені аденоїди і самі можуть бути причиною повторних інфекцій горла, чим утворюють замкнене коло, розірвати яке можна лише адекватним інтенсивним лікуванням.

Діагностика аденоїдів в клініці і вдома

Першою ознакою, що з мигдалинами дитини щось не те, може послужити ускладнене дихання: вдих-видих через рот, сопіння, хропіння уві сні, сухий кашель.

У такій ситуації батьки повинні провести тест на слух – пошепки заговорити з малюком. Якщо дитина не звертає уваги на шепіт з 5-6 метрів, значить, у неї знижений слух через можливе запалення в носоглотці і перекриття її ходів вегетациями, які розрослися.

Симптомами аденоїдиту, які легко виявити самостійно, будуть:

• жар, нудота;
• сухий або мокрий кашель;
• головний біль у потилиці;
• біль у носоглотці, у вухах, за піднебінням;
• першіння та біль у горлі при ковтанні;
• збільшені і болючі лімфовузли під щелепами;
• у немовлят – порушення смоктання;
• почервоніле горло з нальотом, як при ангіні;
• на задній стінці горла видно жовто-зелений слиз і ексудат.

Огляд у лікаря пальцевим методом виявляє набряк глоткових мигдалин і розростання аденоїдних вегетацій. Слід зазначити, що пальцевий метод підходить тільки для дітей старшого віку, до того ж дуже болючий і неточний.

Задня риноскопія (інструментом з дзеркальцем або ендоскопом – останнє переважніше) може показати почервоніння мигдаликів, набряк, слиз, розширені капіляри слизової, горбки і лакуни на її поверхні.

Лікарі розрізняють кілька ступенів розростання аденоїдів:

• I ступінь – закрита 1/3 проходу, дихання і слух не страждають;
• II ступінь – половина, погано дихається уві сні, слух вже гірше;
• III ступінь – прохід перекритий, дихання тільки ротом, слух сильно постраждав.

Остання ступінь однозначно є показанням для видалення аденоїдів шляхом операції.

Але існують і протипоказання до видалення аденоїдів:

• неправильний розвиток піднебіння (визначає лікар);
• вік молодше 24 місяців;
• підвищена кровоточивість, проблеми згортання крові;
• ГРЗ і ГРВІ;
• період в 30 днів після зробленого щеплення.

Як роблять операцію видалення аденоїдів

У ЛОР-відділенні лікарняного стаціонару лікарі проводять аденотомію під місцевим або загальним наркозом.

Старий метод лікування збільшених аденоїдів у дитини полягає в їх вискоблюванні аденотомом – інструментом півложкою-півножоем, через ротову порожнину.

Новий метод – це те ж вишкрібання, але вже за допомогою ендоскопа. Ця трубка з лезами, камерою і відсмоктуванням дозволяє лікарю, по-перше, бачити процес, а по-друге і по-третє, відразу видаляти зрізану тканину і зупиняти кровотечу.

Через 6-12 годин після операції можна перевезти дитину додому і дотримуватися постільного режиму ще тиждень.

Ефективність аденотомії обмежена, так як хірург видаляє тканину, яка розрослася але не усуває інфекцію і запалення.

Нехірургічне (консервативне) лікування

У багатьох випадках, особливо при попередньому діагнозі, можна вилікувати дитину без операції, користуючись фармакологічними препаратами, гомеопатією та оздоровчими процедурами.

Це довгий і виснажливий процес (1-6 місяців, при рецидивах іноді до року), однак тільки він вирішує проблему імунної реакції на бактеріальне ураження слизової.

Лікування медикаментами повинне включати (за рекомендацією лікаря):

• сольові розчини для промивання носа (Аква-маріс, Аквалор, Хьюмер, Долфін);
• закапування антисептиками (відвар кори дуба, Протаргол, колоїдне срібло);
• краплі або спреї від набряків (Називін, Деринат, Еуфорбіум композитум, олія туї для носа);
• протизапальні гомеопатичні засоби (капсули Іов-малюк);
• аспіратор (Отривін бебі).

Для немовлят існує ризик використання ліків у формі спрею та крапель, так як вони можуть викликати гостру реакцію органів дихання – від чхання до задухи. У цьому випадку лікарі рекомендують лікувати аденоїди у дітей гомеопатією (перорально, в капсулах або настоянки).

В домашніх умовах промивати носоглотку потрібно не більше 1 разу на добу, щоб не висушити запалену слизову. Робити це потрібно обов’язково після судинозвужувального, потім можна закапати ніс або використовувати лікувальний спрей.

Дуже важливо навчити дитину правильно сякатися: по одній ніздрі, інакше може виникнути отит.

Батькам часто пропонують водити хвору дитину на фізіотерапію – сеанси прогрівання і знезараження лікувальним (нехірургічним) лазерним променем. Лікування аденоїдів у дітей лазером або кварцування лампою дає добрі результати за умови, що кількість процедур буде не менше десяти.

Промивання «зозуля»

Найефективнішим методом промивання буде так звана зозуля – апаратне промивання пазух носа фізіологічним розчином або лікарським препаратом (з настоянками хлорофіліпту, ромашки, календули).

Процедура проводиться в кабінеті ЛОР-лікаря щодня або через день і дає прекрасні результати: вимивається слиз і ексудат, полегшується дихання, знижується ймовірність запалення вуха.

Зозуля – нескладна процедура, але може викликати неприємні відчуття і протести у дітей. Варто прикласти всі зусилля, щоб пояснити хворій дитині, що це дійсно необхідно.

Вдома після процедури краще відразу укласти хворого в ліжко для відпочинку, а при скаргах на розпираюче почуття або головний біль дати знеболююче, яке порекомендує лікар (наприклад, Німесулід, Солпадеїн, Панадол).

Домашні умови для одужання

Особливу увагу батьки повинні приділити чистоті та свіжості в будинку. Режим провітрювання повинен складатися як мінімум з 6 заходів – широко розкрити вікно, усунути протяг, вивести хворого в іншу кімнату, провітрювати 5 хвилин. Відчинена кватирка не підходить – це знижує температуру в кімнаті, але не дає зміни повітря.

Якщо в квартирі посилено топлять батареї, можливо, буде потрібен зволожувач повітря.

Треба звернути увагу на килими, оббивку меблів, книжкові полиці і прибирати пил не рідше одного разу на тиждень, причому під час прибирання дитину вивести в іншу кімнату.

Категорично не можна курити в квартирі з дитиною, яка страждає аденоїдами.

Якщо є можливість, краще старі шпалери переклеїти з використанням неалергенного клею.

Не проводьте прибирання в кімнаті малюка з поліролями, рідинами для миття вікон або підлоги. Просіть його відійти подалі і тоді, коли використовуєте побутовою хімією, наприклад, у ванній кімнаті, не забудьте потім провітрити квартиру.

Наслідки аденоїдиту для дитячого організму

Якщо не лікувати аденоїдит, наслідки можуть бути дуже серйозними, причому проявлятися не тільки з боку носоглотки.

Так, тривале гостре запалення і збільшені мигдалини призводять до частих застуд, ангін, так як в організмі постійно присутній осередок бактеріальної інфекції. Через невилікувані аденоїди дитина погано чує, їй важко дихати, присутні постійні головні болі і температура.

До довгострокових наслідків запущеного аденоїдиту відносяться зміни форми обличчя і прикусу, складу крові, порушення функції нирок з нетриманням сечі, викривлення хребта, порушення мовлення та слуху.

Після успішного лікування потрібно обов’язково показуватися лікарю, приводити дитину на огляд раз на місяць протягом півроку.