Жовтяницею називають жовте або іктеричне забарвлення видимих слизових оболонок і шкіри дитини за рахунок накопичення білірубіну в крові. У новонароджених зміна кольору настає при досягненні рівня загального білірубіну від 70 мкмоль/л, а для недоношених – 50 мкмоль/л.
Частіше зустрічається фізіологічна жовтяниця у новонароджених, яка розвивається в перші 3 доби після народження. Лікарі відносять цей стан до допустимого, який не потребує лікування.
Проте, цей стан є небезпечний токсичною дією вільного (не зв’язаного) білірубіну на органи центральної нервової системи.
Діти, в такому стані, схильні до розвитку ядерної жовтяниці, або білірубінової енцефалопатії. Вона зустрічається тільки у новонароджених дітей і призводить до тяжких наслідків: дитячий церебральний параліч і розумова відсталість.
У новонароджених розрізняють кілька видів жовтяниці:
Фізіологічна жовтяниця в період новонародженості називається транзиторною, і розвивається у 60% здорових доношених дітей на 2-3 доби. При цьому рівень білірубіну у недоношених дітей досягає 85-103 мкмоль/л , а у доношених – 51-60 мкмоль/л.
Фази жовтяниці:
Рідко друга фаза може тривати до місяця. Це пов’язано з функціональною зрілістю дитини і з типом вигодовування (довше жовтяниця тримається при грудному вигодовуванні).
Зміна кольору шкірних покривів немовляти відбувається закономірно: по черзі забарвлюються обличчя, шия, тіло і кінцівки.
Зникнення жовтяничного забарвлення спостерігається у зворотному порядку: кінцівки, тулуб, шия та обличчя. Деякі чинники сприяють пролонгуванню жовтяниці: нестача грудного молока у матері або, навпаки, жовтяниця іноді пов’язана з впливом молока матері на організм малюка.
Причини жовтяниці у новонароджених різні:
Характеристики фізіологічної жовтяниці у новонароджених:
У дітей, яких годують грудним молоком матері, найвищий рівень білірубіну спостерігається на 4-5 добу, так як в перші дні вони отримують менше рідини через нестабільну лактацію.
У недоношених дітей ступінь вираженості жовтяниці залежить в першу чергу від зрілості дитини та патологій у матері під час вагітності, а не від ваги новонародженого. Частота жовтяниці вища серед дітей, які отримали родову травму, у дітей з багатоплідної вагітності і від матерів, які страждають цукровим діабетом.
Основним методом лікування фізіологічної жовтяниці залишається часте годування. Годуючій матері рекомендується налагодити питний режим. Важливе значення має правильне харчування та відпочинок матері.
Дитині, яка отримує грудне молоко, не рекомендується давати ніяких його замінників, так як вважається, що материнське молоко здатне забезпечити всі потреби дитини і сприяти якнайшвидшій нормалізації рівня білірубіну.
Якщо ж загальний стан дитини стає незадовільним і жовтяниця наростає, то рекомендується визначити рівень білірубіну. Якщо розвинулася жовтяниця після 8 діб життя новонародженого або триває більше 2 тижнів, слід встановити справжню причину даного стану.
Принципи лікування гіпербілірубінемії:
До таких методів відносять фототерапію та переливання крові, яке показано новонародженим, у яких встановлений резус-конфлікт або несумісність по групі крові з матір’ю.
Остаточне рішення про застосування даного методу приймається після детального вивчення анамнезу, отримання результатів аналізу крові на наявність і рівень антитіл, при наявності клінічних ознак наростання білірубіну зі швидкістю 17 мкмоль/л/год, і при показниках білірубіну нижче 110 мкмоль/л у пуповинній крові.
Фототерапія застосовується при жовтяниці у новонароджених вже протягом 30 років. При правильному проведенні даний метод не несе за собою негативних наслідків. У всьому світі фототерапія є основною методикою при лікуванні даного стану у новонароджених.
Метод заснований на переході жиророзчинної форми білірубіну, яка є токсичною для мозку, у водорозчинну нетоксичну форму, яка легко покидає організм. Даний процес проходить під впливом ультрафіолетових променів.
Більший ефект досягається шляхом збільшення освітлюваної площі тіла дитини. Тому такі діти зазвичай повністю роздягнені, але для збереження тепла знаходяться в кувезах.
Під впливом світла білірубін розпадається на нетоксичні фракції. Основною з них є люмірубін. За 12 годин він повністю покидає організм дитини з каловими масами та сечею.
Іноді під час фототерапії у новонародженого відзначається частий рідкий стілець, лущення шкірних покривів, надмірна сонливість. Після припинення даної процедури вищеописані явища проходять без сліду.
Дія синьої частини спектра світлової хвилі є токсичною, тому дитині закривають очі спеціальними окулярами, а статеві органи темною тканиною. Щоб опромінення зачіпало більшу площу тіла дитини, слід кожні 2 години міняти її положення.
Поки зберігаються показання до фототерапії, її необхідно проводити з регулярними проміжками. Найбільш прийнятним режимом для більшої частини новонароджених є чергування фототерапії та перерв на годування.
Безперервний режим фототерапії рекомендований у тому випадку, якщо спостерігається критичний рівень білірубіну або його інтенсивне наростання. Середня тривалість терапії становить від 1 до 3 діб.
Ефект від лікування оцінюється не лише за зовнішніми даними про колір шкіри, але і за лабораторними показниками. Новонародженому необхідно контролювати рівень білірубіну за допомогою аналізу крові до 2-3 разів на добу. За перші 12-24 години від початку сеансів фототерапії у дитини в організмі відбувається стабілізація рівня непрямого білірубіну. Даний метод має протипоказання: патологія печінки, обтураційна жовтяниця.
В даний час є альтернатива фототерапії – оптоволоконний метод. Дитина пеленаеться в ковдру, яка містить оптоволоконний шар. Саме він робить прямий вплив на шкірні покриви. Перевагою методу є можливість вільного годування дитини, яку можна носити на руках.
Варто пам’ятати, що оптоволоконна терапія дає трохи менший ефект, ніж традиційна фототерапія у доношених дітей. Найбільш ефективною виявляється комбінація обох методів.
Після того як маму з дитиною випишуться з пологового будинку, матері рекомендують прогулянки з малюком під прямим сонячним світлом і часте годування грудним молоком (на вимогу).