Чому млинці прилипають до сковороди? Це питання хоч раз в житті задавали всі господині. Як прикро буває, коли щось не виходить з першого разу, особливо якщо це проста і така звичайна страва! Здавалося б, що складного – зробити тісто і спекти? Але коли не тільки перший млинець, але й другий, третій виходять грудкою, починаєш розуміти, що щось пішло не так.
У приготуванні млинців, як і в будь-якій іншій справі, існують свої тонкощі та нюанси, і будь-яке порушення правил може призвести до плачевного результату.
Ось найпоширеніші причини того, що млинці рвуться і прилипають до сковороди.
В ідеалі це має бути стара «чавунка» з товстим дном або тефлонова млинниця. До поцарапанного антипригарного покриття буде прилипати будь-яка їжа.
Той же результат отримаємо, якщо це нова сковорода з чавуну або алюмінію. Тут вся справа в тому, що олія залишає на цих металах плівку, яку неможливо відмити з першого разу без їдких речовин. З разу в раз олійний “наліт” потовщується, і процес випікання спрощується. Краще завести окрему сковороду спеціально для млинців. Але якщо ви готуєте їх раз на рік, то, звичайно, це не має ніякого сенсу.
Практично будь-яку сковороду можна зробити придатною для випічки млинців, якщо прожарити в ній сіль. Потрібно насипати солі шаром приблизно 5 мм, столову ложку соди, перемішати і поставити на включену плиту. Коли маса набуде бежевого відтінку, треба висипати її і протерти поверхню сухою серветкою. Потім змастити тонким шаром олії або шматочком сала дно та стінки – і можна приступити до випікання.
Цю проблему вирішити, мабуть, найпростіше: потрібно просто додати олію, добре перемішати і знову починати пекти. Пам’ятайте про те, що олія, як і всі жири, спливає на поверхню. Тому перед тим, як вилити смажитися нову порцію тіста, його кожен раз потрібно ретельно перемішати. Сковороду, навіть якщо вона з антипригарним покриттям, перед випічкою перших млинців необхідно змастити олією. Потім вже можна подивитися по ситуації: якщо більше нічого не пристає – жирів достатньо. Якщо проблема повторюється, краще вже все спекти на олії, ніж викинути тісто.
До холодного дна все неминуче пристане. Перевірити чи добре прогрітий посуд можна, капнувши трохи тіста. Якщо воно зашипить і миттєво почне готуватися, можна приступати до випічки.
Воно, як відомо, повинне бути схожа на рідку сметану. Тут все просто: потрібно лише додавати борошно або молоко до отримання ідеальної консистенції.
Для пісних рецептів проблема прилипання дуже актуальна. Поліпшить становище борошно, але такі млинці навряд чи будуть тонкими й ажурними. Тісто без яєць краще заварювати, тобто додавати в борошно дуже гаряче молоко або воду. Окріп додасть пружність, і нічого не прилипне.
Надлишок цієї речовини додасть млинцям рихлість і неприємний смак. Цю проблему виправити, мабуть, найскладніше. Можна приготувати інше тісто – без соди, і потроху вливати зіпсоване, кожен раз готуючи пробний млинець. Робити так господині доведеться до тих пір, поки вона не буде задоволена результатом.
Молоко вважається класичною основою для приготування млинців. Однак і тут є свої секрети:
З кефіром як з основою працювати складніше: млинці на ньому виходять пухкими і легко прилипають та рвуться. Щоб не допустити подібного, можна замішати тісто навпіл з молоком або водою. Такі інгредієнти додадуть тісту міцність, а кефір зробить смак ніжним і легким. При цьому і вода, і молоко повинні бути дуже гарячими, практично окропом.
Відповідей на запитання, чому млинці прилипають до сковороди, не так вже й багато: швидше за все, справа або в тісті, або в сковороді. Ця страва проста, але досить примхлива, вимагає певних навичок і вправності. Готуючи вперше за новим рецептом, краще ретельно відміряти всі грами і мілілітри. А потім вже, оцінивши результат, вирішувати, що додати, а що забрати. З часом ви виведете свою формулу ідеальних млинців, а тоді можна буде сміливо експериментувати зі смаками і текстурою.