Чи страшна кір для дорослих?

Кір у дорослих відносять до висококонтагіозних інфекційних захворюваннь, тобто індекс сприйнятливості досягає 100%. Основними ознаками є лихоманка, висип, запалення слизової верхніх дихальних шляхів і очей.

Збудник кору – Морбілівірус, що містить в якості генетичного матеріалу РНК. За структурою антигенів даний вірус нагадує будову вірусу парагрипу, епідемічної форми паротиту. У клініці найбільше значення надається чотирьом антигенам у структурі вірусу: білок мембранної оболонки, гемолізин, гемаглютинін, нуклеокапсид.

Відмінною рисою збудника є його низька стійкість до різних зовнішніх впливів, він швидко гине в навколишньому середовищі, особливо при застосуванні фізичних методів стерилізації (ультрафіолет, кип’ятіння, дезінфікуючі засоби). В домашніх умовах вірус зберігає свою активність до 1-2 днів, при низьких температурах до декількох тижнів.

Як передається кір, чим відрізняється її перебіг у дорослих?

Вірус передається повітряно-крапельним шляхом. Хвора людина під час кашлю виділяє величезну кількість вірусів зі слизом. Джерелом вірусу є хвора людина. Заразна вона з двох останніх днів інкубації і до п’ятого дня від моменту появи висипань. Далі хвора людина вважається незаразною.

Вірус має певну специфіку ураження: це діти від 2 до 5 років. Рідше хворіють дорослі, якщо не перенесли цього захворювання в дитинстві. Люди, які вже хворіли, після одужання володіють стійким імунітетом, так що повторні випадки хвороби є казуїстичними, хоча зустрічалися їх описи.

Спалахи кору спостерігаються раз на два-чотири роки, переважно в зимово-весняний час. Вірус осідає на слизових верхніх відділів дихальної системи, а також кон’юнктиву очей. Починається інкубаційний період кору, який у дорослих триває від 1 до 2 тижнів.

Він проходить первинну реплікацію в лімфатичних утвореннях, в клітинах епітелію, потім вірусні частки надходять у кров. Так що вже в періоді інкубації можна говорити про вірусемію, під час якої вірус розноситься в органи, відбувається його накопичення в макрофагальній системі.

Інкубаційний період відрізняється тим, що кількість вірусних тіл в організмі ще не зросла до критичних значень, і людині, що контактувала з хворим, можна вводити протикоровий імуноглобулін, щоб нейтралізувати збудника. Дані заходи проводять не пізніше, ніж через 5 діб після контакту.

Катаральні симптоми знаменуються другою хвилею вірусемії. Весь катаральний період і перші дні прояву висипань є періодом найбільшої концентрації вірусних тіл в крові.

Специфічна тропність вірусу до клітин епітелію обумовлює запалення верхніх відділів дихальних шляхів, слизової шлунково-кишкового тракту, а також частий розвиток менінгітів і менінгоенцефалітів. У відповідь на наявність вірусу в організмі виробляються специфічні біологічно-активні речовини, що сприяє розвитку інфекційно-алергічного запалення.

Даний катаральний процес, що характеризується осередковою, алергічною реакцією, підвищенням судинної проникності, служить базисом для розвитку корового висипу – енантеми, плям Бєльського-Копліка-Філатова, пізньої екзантеми.

Одужання закінчується формуванням довічного імунітету, однак, вірусні частинки тривалий час зберігаються в організмі, їх вважають причиною розвитку розсіяного склерозу, підгострої форми склерозуючого паненцефаліту, системних захворювань (системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, склеродермія).

Клініка

Симптоми кору у дорослих укладаються в типовий циклічний перебіг хвороби.

В катаральному періоді переважають загальні симптоми:

• лихоманка;
• нездужання;
• знижений апетит;
• порушений сон.

Починається нежить, виділення рясне, слизове або з домішкою гною. Кашель сухий і нав’язливий, стенотичний. Дорослі важче переносять захворювання, так як у них сильніше виражена інтоксикація.

Кон’юнктивіт характеризується набряком повік, почервонінням склер і кон’юнктиви, можуть бути гнійні виділення. Вранці повіки злиплі, у хворого розвивається фотофобія (боязнь світла, що боляче дивитися на світ). У дорослих виражена лімфаденопатія, найчастіше збільшені шийні лімфовузли. При аускультації спостерігається жорстке дихання, сухі хрипи над поверхнею легенів.

Через 3-5 днів стан пацієнта трохи поліпшується, але через добу знову підвищується температура, а на слизовій ротової порожнини виявляються патогномонічні плями Бельського-Філатова-Копліка.

Характеристики плям при кору:

• вони розташовані навпроти малих корінних зубів;
• трохи підносяться;
• добре фіксовані;
• навколо плям помітна тонка червона облямівка;
• зовні вони нагадують манку;
• у дорослих плями іноді зберігаються перші дні після появи висипу.

Трохи раніше або одночасно з цією ознакою слизова покривається енантемою – червоні плями, що мають неправильну форму.

У дорослих період катаральних проявів може затягнутися до 6-8 діб і супроводжуватися диспептичними проявами. Змінюється катаральний період появою висипань. Це яскравий плямисто-папульозний висип. Плями зливаються, між ними видно ділянки нормальної шкіри.

Висип з’являється поетапно: спочатку на волосистій частині голови, за вухами, потім на обличчі, шиї, грудях. Тулуб і груди покриваються плямами на 2 добу, а ноги та долоні – на 3 добу, коли висип на обличчі блідне.

Висип у дорослих відрізняється своєю рясністю, іноді появою геморагічних плям, а специфічною ознакою, що полегшує діагностику, є низхідний варіант появи плям. Під час висипань загострюються і всі катаральні прояви, максимально виражена інтоксикація, гарячка.

Останній період – період одужання, який характеризується пігментацією. Поступово нормалізується самопочуття хворих, стихають і зникають катаральні симптоми, температура тіла нормалізується.

В цей час плями бліднуть у тому ж порядку, як і з’явилися, вони переходять в пігментовані утворення, повністю зникають через 5 діб. Для кору характерне лущення (висівкоподібне), особливо на шкірі обличчя і шиї.

Небезпечний період реконвалесценції зниженням всіх видів неспецифічного і специфічного захисту. Називають це явище коровою анергією. Відновлення факторів імунітету йде повільно, іноді до кількох місяців, організм залишається сприйнятливим до зовнішніх і внутрішніх патогенів.

Методи терапії

Лікування кору у дорослих, так само як і у дітей, є симптоматичним. Якщо розвинулися бактеріальні ускладнення, то у терапію додають антибіотики, при стенозі дихальних шляхів використовують кортикостероїдні засоби.

Із противірусних препаратів хороший ефект дає Рибавірин, а в якості профілактики, і для швидкого одужання рекомендують великі дози ретинолу.

Госпіталізації потребують хворі з тяжкими формами захворювання, а також з ускладненнями. Інші лікуються амбулаторно. Хворому призначають постільний режим, у якості дезінтоксикації рясне пиття, туалет порожнини рота, очей, затінюють приміщення, де лежить хворий, щоб виключити подразнення органів зору.

Так як запалення має алергічний компонент, виправдане призначення антигістамінних засобів. У ранні стадії хвороби показано призначення лейкінферона.

Щеплення від кору дорослим проводиться до 35 років. Воно включає 2 етапи. Інтервал повинен бути 3 місяці між щепленнями.

Ускладнення кору, що спостерігаються у дорослих, в основному зумовлені приєднанням бактеріальної флори. В першу чергу, це пневмонії, стоматити. Також для дорослого населення типові наступні ускладнення: менінгіти і менінгоенцефаліти, поліневрити.

Ці ускладнення частіше виникають у період пігментації. Найбільшу небезпеку представляє коровий енцефаліт, який, на щастя, зустрічається рідко.