Меланома – злоякісна пухлина, одна з різновидів раку шкіри. Вона утворюється з клітин меланоцитів, що продукують пігмент меланін, тому в більшості випадків має темно-коричневий колір, але зустрічається і безпигментна меланома (рожева).
Захворювання може розвинутися в будь-якому віці. Головна його небезпека полягає в тому, що воно дуже складно діагностується, так як на ранніх стадіях нічим себе не видає. Активний розвиток патології веде до утворення метастазів до життєво важливих органів, а також в тканини організму.
Така патологія – рідкість. Вона складає усього 1% всіх онкологічних захворювань. Більшою мірою хворіють жінки. Середній вік пацієнтів складає 30-40 років, однак хворіють на меланому і маленькі діти.
Варто відзначити, що волохаті пігментні плями не здатні перетворитися в злоякісне утворення.
Першими ознаками є:
Меланома шкіри рідко вражає особа. Майже половина хворих має це неприємне явище на ногах, трохи рідше на торсі і руках, та тільки у 10% пацієнтів є утворення на голові або шиї.
Пухлина розростається і розповсюджується через навколишні тканини, а також гематогенним і лімфогенним шляхом. Зростання відбувається у трьох напрямках: по шкірі, в глиб шкіри, через шкіру підлягає тканина. Чим сильніше і глибше вона пошириться, тим гірше прогнози лікарів.
Захворювання характеризується активним і швидким метастазуванням. Дуже часто при цьому уражаються регіонарні лімфовузли. Віддалені вузли зачіпаються набагато рідше, але таке явище теж зустрічається.
Звичайні метастази виглядають як висипання, трохи підносяться над шкірою. Вони дуже дрібні і мають чорний або коричневий колір.
Гематогенні метастази мають здатність до проникнення в будь-який орган, однак найчастіше вражають головний мозок, нирки і наднирники, печінку та легені.
Якщо людина має підозри на порушення, то він повинен терміново відвідати лікаря, щоб підтвердити або спростувати цей діагноз.
Доктор в першу чергу збере анамнез, уточнить симптоми патології і з’ясує фактори ризику.
Наступним етапом обстеження є визначення розміру, кольору, форми і стану тканин навколо новоутворення на шкірі. Важливо з’ясувати, чи є вологі виділення або кровоточивість
Під час огляду лікар повинен вивчити всі родимки і плями на тілі пацієнта, які можуть бути симптомами раку шкіри.
Проводиться огляд лімфатичних вузлів на шиї, в пахвових западинах і в паховій області. Особлива увага приділяється лімфовузлів, розташованих поблизу від підозрілого невуса, так як вони схильні до поразки в першу чергу.
Щоб уточнити діагноз, проводять радіоізотопне дослідження з застосуванням фосфору. Підвищене накопичення останнього в пухлини підтверджує наявність меланоми. Не рекомендується вдаватися до таких методів, як біопсія та пункція, так як навіть мікротравми можуть викликати активну генералізацію процесу.
Цитологічне дослідження полягає в знятті відбитків з поверхні пухлини при наявності виявів і його аналізі. Діагностика з метою визначення метастазів передбачає УЗД внутрішніх органів, томографію, рентген.
На жаль, статистика виживаності пацієнтів з меланомою вельми плачевна: один з трьох пацієнтів гине, більше половини живуть максимум 5 років після прогресування захворювання, але за умови, що вони пройшли курс променевої та хіміотерапії.
Пухлина характеризується стрімким метастазуванням, тому багато пацієнтів не можуть бути повністю вилікувані. З цієї причини до кожної стадії захворювання здійснюється індивідуальний підхід і конкретна терапія.
Перша стадія. Якщо вдається вчасно розпізнати злоякісне утворення, то лікування полягає в хірургічному втручанні, а саме – висічення. При цьому підлягає видаленню і кілька сантиметрів здорової шкіри навколо злоякісного невуса (залежно від ступеня глибини проникнення).
Друга. На цьому етапі лікар має право призначити додаткову терапію, наприклад, прийом альфа-інтерферону або аналогічних препаратів, що сприяють зменшенню ймовірності рецидиву (повернення) патології.
Якщо лікар підозрює ураження хворобою і лімфатичних вузлів, які розташовані недалеко від пухлини, то він призначає біопсію одного з них. Позитивний результат цього дослідження передбачає видалення решти вузлів.
Третя. Ця стадія характеризується не тільки видаленням первинної меланоми, але також і обов’язковим видаленням лімфатичних вузлів, розташованих в безпосередній близькості від вогнища зараження. Часто лікування інтерфероном дозволяє відстрочити момент рецидиву захворювання. Коли пухлин кілька, то видаленню підлягають абсолютно всі.
Але бувають випадки, коли такий захід неможливо. Тоді призначають інтерферон або вакцину БЦЖ, які вводяться прямо в меланому. Можуть провести променеву і хіміотерапію, а також імунотерапію, використовуючи кожен метод окремо або ж здійснивши комплексний підхід. Оптимальним варіантом є поєднання всіх перерахованих вище методів.
Четверта стадія. Цю форму хвороби повністю вилікувати не можна. Вдаючись до операції можна видалити самі великі пухлини, а також метастази у внутрішніх органах (у залежності від їхнього місця розташування).
Променева і хіміотерапія застосовується в паліативних цілях. Потрібно відзначити, що останній варіант лікування є малоефективним у хворих на четвертій стадії. Максимальний ефект від хіміотерапії – зменшення пухлин, однак такий результат буде збережуться зовсім недовго – до півроку.
А імунотерапія при меланомі може допомогти набагато більше – полегшить і трохи поліпшить життя пацієнта. У деяких випадках саме завдяки імунотерапії вдається додати декілька років життя тяжкохворого.
Лікування знову виниклого захворювання залежить від стадії вихідної пухлини, первинної терапії і типу рецидиву. Як і при первинній меланомі, при місцевому рецидиві проводять операцію. Якщо повернулася хвороба виявилася в лімфовузлах, то їх січуть з допомогою хірургії. Виявлені віддалені метастази лікують тими ж методами, що й четверту стадію патології.
Лопух. Свіжий корінь рослини подрібнюють, змішують з вершковим маслом, вбивають в масу 1 жовток домашнього яйця. Суміш добре розмішують і ставлять на водяну баню, де дають їй закипіти і стати більш однорідною. Отриману мазь охолоджують і змащують уражені ділянки шкіри тричі на добу.
Моркву. Свіжий плід натирають на тертці, сік не віджимають, а ставлять всю масу на маленький вогонь. Коли вона випарується до половини обсягу, знімають з плити, дають охолонути і прикладають отриманий макуха до хворих місць.
Збір трав. Щоб не допустити розвитку метастазів після операції, готують суміш, що складається з чистотілу великого, трави кропиви дводомної, деревію звичайного і кореня лопуха великого. Рослини беруть в поєднанні 2:2:3:4. Столова ложка подрібнених трав заливають 200 мл гарячої води. Рідина наполягають в щільно закритій і закутаний ємності 6-8 годин. Після цього ліки можна приймати. Доза: третина склянки тричі на день до їжі (за 30 хвилин).
Профілактичні заходи передусім полягають у своєчасному зверненні до лікаря. Коли з’явилися перші симптоми меланоми, потрібно терміново видаляти вогнище запалення. Варто утриматися від неконтрольованого видалення, припікання і інших процедур з родимками, бородавками тощо
Також важливо враховувати, що меланома може вразити не тільки шкірні покриви, але й очі, пряму кишку, жіночі статеві органи, слизові носа і рота. При підозрі на цю патологію потрібно звернутися до фахівця, онколога або дерматолога.