Запори у немовляти: причини, лікування і правила харчування

Багато батьків розуміють під цим проявом будь-яку затримку і зміну характеру випорожнень у дитини. Поширеність проблеми потребує її детального обговорення, насамперед, потрібно розібратися, що є причиною затримки випорожнень у дітей різного віку, і як її вирішити.

Помилковий і істинний запор

Для того щоб говорити про запор, необхідно враховувати не тільки частоту актів дефекації, але і його консистенцію та поведінку малюка в цей час. Діти, які отримують грудне молоко, можуть випорожнюватися по шість разів за день, а то й частіше, із невеликим обсягом.

Починаючи з 4-5-6 тижнів стілець немовляти відходить рідше, оскільки відбувається налаштування ферментів, а грудне молоко практично повністю засвоюється.

Відповідно, дефекація раз в пару днів великим обсягом у немовляти не є запором, справжньою затримкою буде густий кал, «овечими кульками».

Діти на штучному вигодовуванні частіше страждають від цієї проблеми, говорити про яку можна в разі відсутності випорожнення більше двох днів, так як суміш не так добре засвоюється організмом, як грудне молоко.

Нормальною густотою вважається вигляд кашки, а поява екскрементів «ковбаскою» прирівнюється до схильності до запору.

Затримка може виникати навіть при регулярному випорожненні, у разі, якщо кал густий, кульками або циліндром і болючий. Якщо при випорожненні немовля тужиться, крекче і навіть плаче, це не є симптомом запору, хіба що у випадку м’яких екскрементів або маси кашкою.

Коли мама починає підгодовувати малюка (до півроку) калові маси стають у вигляді «ковбаски» чи кашки, не більше 2 разів на добу. Варіантом норми буде стілець у малюка раз в два дні, але тільки при нормальній консистенції.

До однорічного віку акти дефекації повинні бути регулярними, не більше 2 разів на добу, кал “ковбаскою”, але і допустима кашка. У двохрічної дитини кал повинен бути регулярним і “ковбаскою”. Затримка стільця більш ніж на два дні розцінюється як запор, так само, як і поява регулярного, але сухого, густого калу з великим діаметром калового циліндра, а сам акт хворобливий.

Лікування запорів у малюків

У переважній більшості випадків, поява запорів пов’язана з проблемами кишечника, а саме його моторики. Якщо він виникає через анатомічну причину (порушення скорочувальної здатності кишечнику), то по-великому виходить рідко, животик сильно роздутий, і калу за раз виходить багато. Якщо ж через спастичні причини, то супроводжується болем в животі, і болем при акті дефекації.

Проблема вимагає комплексного підходу, і в першу чергу виявлення та усунення причини. Такі засоби лікування, як клізми, проносні свічки – повинні використовуватися тільки після консультації з фахівцем і виключно епізодично, в крайніх випадках. Інакше при регулярному використанні зникає природний рефлекс до дефекації, і малюк просто не може випорожнитись самостійно.

Головна мета лікування у дітей різного віку зводиться до налагодження м’яких виділень кожен день, без затримок, в один і той же час.

Основні напрямки лікування:

• загальні рекомендації і постановка режиму дня;
• правильне харчування немовляти;
• харчування годуючої матері;
• правильний питний режим;
• лікувальна гімнастика;
• медикаментозна корекція (тільки за показаннями і з серйозних причин).

Правила харчування дитини при запорах

Не можна домогтися вирішення проблеми за пару днів і тільки одним компонентом лікування. Моторика кишечника безпосередньо залежить від того, що малюк їсть і як саме побудоване харчування в сім’ї.

Найкращим харчуванням при запорах кишечника грудних дітей буде жіноче молоко, тому що воно має жовчогінну дію – жовч стимулює перистальтику кишечника. Тому дитина повинна якомога довше одержувати грудне вигодовування.

Для малюків на штучному вигодовуванні батьки повинні ретельно і зважено підходити до вибору суміші, яка адаптована, відповідає віку і розводиться за всіма правилами. При схильності до затримок калу, кілька годувань необхідно замінити кисломолочними сумішами.

При хронічному запорі по рекомендації лікаря вводять суміші з олігосахаридами, пребіотиками. Вводьте ці суміші не відразу, а лише через одне годування, до тих пір, поки консистенція стільця не стане нормальною. При збереженні закрепів необхідно переходити повністю на ці суміші. Тільки після відновлення стільця суміш можуть поступово відміняти, залишаючи лише кілька годувань – для підтримки результату. Прикорм для дітей починають з введення овочевого або фруктового пюре, багатого клітковиною і кислотами, які стимулюють перистальтику кишечника.

Харчування дітей з 2 років при запорах будується за принципом – більше овочів і фруктів в раціоні дитини. В таких продуктах міститься велика кількість грубої клітковини, пектинів – стимуляторів роботи кишечника. Клітковина міститься в моркві, буряках, цвітній капусті, гарбузах і кабачках. Фрукти і овочі вживаються у вареному і тушеному  вигляді, приготовані на пару. В обов’язковому меню дитини повинні бути гарячі й рідкі страви, крупи.

Щодня, дитині можна давати трохи сквашенної молочки – кефір, сир, ряжанку, кисле молоко або йогурти. Виключити з раціону харчування необхідно молоко, квасолю, банани і цукор, які володіють кріпильним і газоутворювальним ефектом.

Запори у дитини і харчування годуючої матері

З раціону харчування мами рекомендовано повністю виключити продукти, що володіють в’яжучими властивостями – борошно, манку, рис, молочні, газоутворюючі продукти з підвищеною жирністю. Не рекомендовано вживати в їжу багато сирих овочів і фруктів через нерозчинну клітковину, здатну кріпити стілець. Під категоричною забороною екзотична їжа, від якої  можна отримати кишкову алергію. Якщо відмова від заборонених продуктів не дала ніякого результату, у раціон харчування включаються корисні продукти для стимуляції перистальтики.

Найбільшим проносним ефектом володіють сухофрукти: курага і чорнослив, але тільки попередньо запарені окропом.

Також рекомендовано пити відвар – кілька чайних ложок щодня.

Посприяти у відходженні стільця допоможуть і різні рослинні олії – оливкова, соняшникова, лляна. З овочів будуть корисними відварений буряк, гарбуз, з молочного — свіжий теплий кефір.

Щоб уберегти здоров’я малюка, необхідно приділяти особливу увагу щоденному раціону і з ранніх років організувати правильний режим харчування, максимально довго зберігати грудне вигодовування і строго дотримуватися всіх правил введення прикорму. Заради гарного самопочуття вашого малюка необхідно дотримуватися і питного режиму: чим густішою виходить маса прикорму, тим малюк повинен пити більше рідини.

Проблема складна, але якщо вчасно звернутися до лікаря, і провести всі необхідні заходи, можна швидко впоратися з нею.