Печінка – це орган, який бере участь у всіх транспортних та розподільчих потоках організму. Вона постійно працює над нейтралізацією токсинів та інших шкідливих речовин, що потрапили в організм з їжею і повітрям. Крім того, цей орган бере участь у травленні, переробляючи продукти живлення в енергію для організму. Також у ньому зберігаються запаси вітамінів і мікроелементів.
Вона переробляє жири і контролює їх кількість в організмі, синтезує білки, необхідні для згортання крові та імунної системи.
Цей орган має високу стійкість до зовнішніх руйнівників і має функцію регенерації. Але як можна перевірити стан печінки? Адже запальні процеси і пошкодження, неправильний спосіб життя і погане харчування уповільнюють і можуть зовсім зупинити процес відновлення органу.
До різних порушень і патологічних станів призводить вживання спиртного та куріння, нерегулярне і незбалансоване харчування (особливо копчене, смажене, жирне), безконтрольне вживання знеболювальних та жарознижувальних препаратів. Негативний вплив має порушення обміну речовин та інфекційні захворювання, наприклад, вірусний гепатит.
Коли орган уже не може самостійно відновлюватися, починається його руйнування. Через велику кількість пошкоджених клітин печінка не здатна виконувати свої функції, за рахунок чого розвивається печінкова недостатність.
Така патологія призводить до ожиріння або запалення. Іноді нормальні тканини замінюються з’єднувальними (рубцевими), змінюється їх структура. В результаті токсини не знешкоджуються, розвивається цироз.
Небезпека хвороб, що вражають орган, криється в тому, що на початковій стадії вони протікають безсимптомно. Тільки аналізи для ретельної перевірки печінки допоможуть діагностувати патологію. Цей орган позбавлений нервових закінчень, тому симптомами його враження зазвичай є слабкість і швидка стомлюваність. У деяких хворих зникає апетит, виникають напади нудоти, іноді біль у правому боці.
Коли орган вже не справляється з токсинами, проблеми стають більш очевидними.
Навіть у домашніх умовах можна помітити симптоми:
Стан цього фільтруючого органу впливає на функціонування головного мозку, нирок, виявляється негативний вплив на підшлункову залозу та інші органи шлунково-кишкового тракту. Значне пошкодження без відповідної терапії може привести до летального результату. При появі тривожних ознак необхідно звернутися до фахівця.
Який лікар перевіряє і лікує печінку? Відповідь – гепатолог, гастроентеролог, терапевт. За необхідності хворого направлять на консультацію до інших фахівців, наприклад, до хірурга.
Простий і надійний метод – скринінг-діагностика. У ході процедури роблять забір крові з вени. Отриманий матеріал перевіряють на ферменти печінки, аспартат-амінотрансферазу (АСТ) та аланін-аміно-трансферазу (АЛТ).
Підвищення рівня вищевказаних речовин свідчить про патології, але необов’язково пов’язані з печінкою. Аналогічні завищені показники спостерігаються і при проблемах із серцево-судинною системою. Але все ж у більшості випадків цей метод використовується для виявлення проблем саме з фільтруючим органом.
Варто зазначити, що значне підвищення цього показника свідчить про руйнування клітин печінки. Щоб уточнити діагноз, вдаються до інших досліджень. Хворого можуть відправити на УЗД. Діагноз підтверджують або спростовують тільки після комплексного обстеження в умовах медичного закладу.
Спостерігаючи за своїм тілом і оглядаючи його необхідно звернути увагу на колір обличчя, білків, язика, стан волосся, загальні характеристики (млявість, слабкість тощо), процес травлення.
Наприклад, можна скористатися спеціальним тестом:
За кожну ствердну відповідь нараховують 5 балів, за негативну – 1. Якщо результат коливається від 51 до 71 бала, необхідно пройти комплексне обстеження. Вище 71 – терміново звертатися за медичною допомогою.
Насамперед потрібно звернутися в медустанову і потрапити до лікаря. Він оцінить загальний стан пацієнта, пропальпує черевну порожнину і ділянку печінки, визначить ймовірні причини захворювання і, звичайно ж, саму патологію.
Кількість аналізів, які призначає лікар, залежить від тяжкості і ступеня прогресування захворювання. У будь-якому випадку показаний загальний і біохімічний аналіз крові. Перший покаже загальний стан крові, другий – стан органу (цукор, АСТ, АЛТ, білок, фосфатазу, креатинін, сечовину, ГГТ, тимолову пробу).
Необхідність інших аналізів є, якщо біохімія показала патологію.
Наступні методи дозволяють побачити цілісну клінічну картину:
Якщо виникли підозри такої патології, необхідно звернутися до гепатолога чи гастроентеролога. Фахівець призначає: аналіз крові на маркери вірусного гепатиту; біохімічне дослідження крові; УЗД органів черевної порожнини, включаючи печінку; гастроскопію (ЕГДС) для оцінки стану вен стравоходу і ризику кровотечі.
За необхідності використовують комп’ютерну томографію, радіоізотопне дослідження (сцинтиграфія), біопсію печінки.
У домашніх умовах необхідно звернути увагу на вищевказані стани (в тесті). Також варто нагадати, що цироз не можна вилікувати повністю, тому потрібно звертати увагу на зовнішні ознаки і, звичайно ж, ходити на профілактичні огляди. Такі прості заходи дозволять попередити прогресування захворювання і вчасно почати лікування, що підвищить шанси на одужання.
Спершу потрібно звернути увагу на зовнішні ознаки. Себорея, пігментні плями, веснянки, вугрі, ранні зморшки і залисини, шаруватість і ламкість нігтів, папіломи, грубість шкіри, тріщини п’ят – усі ці явища свідчать про паразити.
Для діагностики зазвичай використовують мікроскопічне виявлення зрілих особин і личинок. Матеріалом служить жовч або дуоденальний вміст.
Однак зараз використовуються більш сучасні імунологічні дослідження, які дозволяють виявити антигени паразитів або існування в організмі специфічних антитіл:
Вдаються також до ендоскопічного і рентгенологічного дослідження.
Хоча печінка здатна самостійно відновлюватися, не варто зловживати цією здатністю. При появі перших тривожних ознак слід звернутися за медичною допомогою. Оптимально – перевіряти свій стан за допомогою комплексного обстеження раз на півроку або хоча б раз на рік.
Як уже зазначалося, багато патологій на початковій стадії протікають приховано, наприклад, гепатити можна сплутати з ГРЗ. Широко відомий гепатит С зовсім не дозволяє себе виявити.