Хламідіоз при вагітності: лікувати чи не лікувати
Вагітність – це священний і зворушливий стан для кожної жінки. Багато вагітних жінок з жахом сприймають діагноз хламідіоз, або обстеження з підозрою на цю інфекцію.
Хламідіоз – це інфекція, яку викликають хламідії – збудники, що володіють властивостями як бактерій, так і вірусу, мають складний цикл розвитку всередині клітини та за її межами. Вони проникають в клітини тканин, руйнують їх, провокуючи запальний процес, що призводить до спайкових процесів та комплексного зниження імунітету.
Лікування антибіотиками в минулому не обов’язково повністю знищило інфекцію. Це пов’язано зі специфікою внутрішньоклітинного розмноження данної інфекційної бактерії. Дуже часто первинна інфекція протікає безсимптомно або з дуже змащенною картиною, переходячи в хронічну форму.
В результаті неправильно підібраної терапії може розвиватися персистуюча, тобто «спляча» форма інфекційного процесу, яка періодично активізується. Це викликано зміненими формами збудника, резистентними до антибіотиків.
Небезпечні наслідки хламідіозу: запалення сечостатевої системи у чоловіків і жінок, вторинне безпліддя, а також хронічні запалення очей, суглобів, легенів і серця.
Наслідки хламідіозу у вагітних виражаються у звичному невиношуванні (це повторювані мимовільні викидні), внутрішньоутробному інфікуванню дитини, інфікуванню в процесі пологів.
У медичному середовищі існують протилежні точки зору щодо гіпотетичних ускладнень у плода, після внутрішньоутробної хламідійної інфекції: одні вважають, що наслідки мізерні завдяки фетоплацентарному бар’єру, а інші навпаки – що можливі серйозні наслідки і в тому числі і пошкодження цього бар’єру.
Гіпотетично хламідіоз може призвести до пороків розвитку плоду в першому триместрі вагітності, до формування недостатньої взаємодії плода і плаценти, інфікування дитини – у другому і третьому триместрі.
При пологах наслідками хламідіозу можуть стати передчасне вилиття навколоплідних вод і слабка родова діяльність.
Обстеження
Обстеження рекомендується робити парам, які вступають у шлюб або ж планують мати дитину. З урахуванням того, що захворювання могло бути придбано задовго до подружнього життя і може несприятливо вплинути на плід, перебіг вагітності, а також здоров’я матері і новонародженого.
При вагітності обстеження на хламідіоз необов’язкове. Його рекомендують жінкам із запальними захворюваннями, безплідністю, невиношуванням, позаматковими і завмерлими вагітностями в анамнезі, хронічними захворюваннями верхніх і нижніх дихальних шляхів, суглобів і очей.
Особливо важливе таке обстеження тоді, коли запалення в сечостатевій сфері поєднується із запаленням в інших органах. Існують декілька поширених методів лабораторної діагностики хламідіозу.
До таких можна віднести:
- Культуральні дослідження (посіви);
- Молекулярна (ДНК) діагностика, або ПЛР, що дозволяє визначити елементи ДНК хламідії в досліджуваному матеріалі;
- Імуноферментний метод (антитіла в крові);
- Імунофлюоресцентний метод – вивчення зіскрібка (мазка) під флуоресцентним мікроскопом для виявлення антигену хламідій.
Незважаючи на те, що ПЛР це «золотий стандарт» діагностики хламідіозу, у всьому світі, викликають сумніви «місцеві» способи такої діагностики.
Це викликано високою технологічністю і собівартістю методу, що вимагає суворого дотримання санітарно-гігієнічних норм (багаторазова фільтрація повітря, лабораторія з боксами, стерильний одяг персоналу тощо) і дорогих імпортних реактивів.
Зовсім незначні похибки у проведенні аналізу можуть спричинити за собою хибно-позитивні результати, невиправдане лікування та дискредитацію методу дослідження. Це ж стосується посівів на хламідію: при невиконанні технології вони можуть давати певну частку хибно-негативних результатів.
На думку фахівців, що займаються венеричними хворобами та захворюваннями, які передаються статевим шляхом, високу достовірність дає використання одночасно двох відносно недорогих методів діагностики.
Пряма імунофлюоресценція, що виявляє антиген хламідій у мазку з піхви, і імуноферментний аналіз, який визначає антитіла до хламідій у венозній крові, застосовуються разом.
Ці методи доповнюють один одного, разом усуваючи власні неточності. Крім того, ІФА дає корисну інформацію про тривалість і ступінь гостроти інфекційного процесу. Власне, від цього і залежить вибір лікування.
Лікування
При виявленні хламідіозу на ранніх термінах переривання вагітності робити не потрібно, але необхідне ретельне лікування за спеціальними схемами та стандартами.
Крім того, лікування призначається виключно у випадках активізації інфекції. Без ознак загострення антибіотики не застосовуються
Основне лікування хламідіозу під час вагітності – антибіотики групи тетрацикліну. В деяких випадках фахівці віддають перевагу макролідам і офлоксацинам останнього покоління. Обов’язково також коригується імунний статус, з урахуванням специфіки інфекції.
Також лікування хламідіозу передбачає прийом препаратів, які підтримують печінку, а також для профілактики грибкової інфекції. Іноді терапію доповнюють ензимами (ферментами), вітамінами, а після закінчення антибіотикотерапії еубіотиками (лакто – і біфідобактеріями).
У будь-якому випадку, при вагітності, не варто лякатися діагнозу хламідіоз. Необхідно пам’ятати, що він небезпечний своїми наслідками, і ретельно виконувати всі рекомендації і призначення лікаря.
