Вчимо дитину спати окремо

Більшість молодих матусь укладають новонародженого малюка спати у своє ліжко. Цей факт знаходить підтвердження як на численних «мамських» форумах, так і на прийомах у педіатра. І якщо для самих маленьких крихіток спільний сон – не примха, а скоріше необхідність (адже мама – джерело тепла, ласки, турботи, маленький всесвіт новонародженого чоловічка), то чим старша дитина, тим важливіше їй мати власне ліжечко.

Ось тільки малюку, який звик солодко спати поруч з матусею, дуже складно пояснити, що пора перебиратися на окрему територію. У малюка просто виробляється потреба в постійній присутності мами.

Ось тут перед батьками і постає питання: «А як привчити дитину спати в своєму ліжечку?». Давайте спробуємо знайти вихід з цієї ситуації разом.

Привчаємо дитину спати окремо

На думку фахівців, оптимальним віком для «виселення» малюка на власне ліжечко є – 6-8 місяців. В цей час кількість нічних годувань значно скорочується, дитина стає більш активною, рухливою і може самостійно приймати зручну позу для сну.

Звичайно, можна зайнятися цим питанням пізніше, але затягувати не варто. Чим старше дитина, тим складніше її буде привчити до окремого ліжка. Якщо дитина не хоче спати в ліжечку, категорично відмовляється, влаштовує істерики, то варто з’ясувати причину такої поведінки.

Можливо, у малюка просто існують певні страхи, які ви, як батьки, повинні допомогти подолати. Якщо власними силами ви не можете з’ясувати природу хвилювань дочки чи сина, то зверніться за допомогою до фахівця.

Ті, хто все-таки вирішив обійтися власними силами і привчити своє маленьке сонечко спати окремо, повинні бути послідовними в діях, не відступати від мети і не йти на поводу істерик. Інакше всі зусилля будуть марними.

Якщо вже ви вирішили «виселяти» карапуза з батьківського ліжка, то налаштуйтеся, що приблизно 2 тижні у вас вдома буде невеличка війна. Ви можете помітити, що дитина погано спить, крутиться сильніше звичайного або похникує крізь сон – це нормально і скоро пройде.

Отже, золоте правило для тих, хто хоче привчити дитину спати на окремому ліжку – укладати в ліжко в один і той же час. Придумайте власний ритуал, який буде налаштовувати дитину на сон.

Таким підготовчим етапом може стати прийняття теплої ванни з піною, прочитання улюбленої книги, легкий заспокійливий масаж і інші заняття, які до душі вам і вашому малюку. Головне пам’ятайте, що підготовка до сну повинна проходити в тихій і спокійній обстановці, ніяких активних ігор і біганини. Час ритуалу – 15-20 хвилин, не більше.

Кладемо дитину в ліжечко

Навчити дитину засинати окремо від батьків, так би мовити, на власній території – не так вже й складно. Головне, підійти до питання позитивно, без скандалів і загроз.

Постарайтеся знайти щось таке, що буде асоціюватися в дитини зі сном і при цьому викликати тільки позитивні емоції.

Відразу після того, як малюк з’явився на світ, він асоціював сон з теплими маминими руками, годуванням і ніжним погойдуванням. Тепер важливо знайти правильну заміну вже звичним для нього асоціаціям, щоб малюк не чекав знайомих дій з боку мами чи тата. Адже якщо, наприклад, батьків не буде вдома, а малюк залишиться з кимось із родичів, то дитина просто не стане спати.

Тому візьміть на замітку наступні поради, які допоможуть полегшити «переселення» чада в окреме ліжко та його засипання:

• Звикати до власного ліжка малюк повинен поступово. Тому кладіть його туди тільки на денний сон, а на ніч відправляйте в ліжко вже в напівдрімоті. Малюк незабаром звикне спати один і якщо навіть прокинеться на власному ложі, то не злякається;
• Ваш ніжний і заспокійливий голос допоможе дитині заснути. Заспівайте йому пісню або прочитайте книжку. Колискова розслабить крихітку, налаштувавши на сон, а казка, прочитана вами, благотворно позначиться на його розвиток, покращить розумову діяльність і вже з раннього віку наповнить словниковий запас;
• Щоб дитина перестала кликати вас у сні чи плакати при пробудженні, залиште в ліжечку річ з вашим запахом. Крихітка буде вдихати знайомий аромат і відчувати, що ви десь зовсім близько, а він в безпеці;
• Якщо ваш малишок прокинувся вночі і почав тихенько скиглити, не стрибайте відразу, дайте йому можливість заспокоїтися самостійно. Перший час дитина завжди погано спить в ліжечку і «пхикає» крізь сон. Якщо ж тихий плач посилюється, то підійдіть до ліжечка, спробуйте заспокоїти чадо ніжними словами або погладжуваннями. У таких ситуаціях намагайтеся не брати його з ліжка, інакше потім буде складно спустити з рук.

Йдучи таким нескладним рекомендаціям, ви незабаром помітите, що карапуз все спокійніше засинає і вже так не нервує, лягаючи у власне ліжечко. Головне, запам’ятайте, що якщо на самому початку «переселення» малюка ви хоч раз не витримаєте його плачу і візьмете до себе під бік, то далі буде ще складніше.

Малюк, причому незалежно від віку, запам’ятає ваше «слабке місце» і в інший раз буде плакати сильніше і голосніше, поки ви не зробите так, як він хоче. На жаль, дітки дуже швидко навчаються маніпулювати батьками.

Деяким батькам досить непогано допомагає методика заміщення. Щоб нею скористатися, дійте наступним чином. Під будь-яким приводом ненадовго підіть з кімнати дитини, а замість себе залиште його улюблену іграшку.

Скажіть іграшці: «Мишко (кицька, зайчик, тигреня і т. д.), будь ласка, придивись за моїм улюбленим сином (донькою) поки мене не буде». Коли ви повернетеся в кімнату, не забудьте подякувати свого «помічника», що нагледів за дитиною. Дуже скоро дитина звикне спати з іграшкою, вона стане для нього символом маминої турботи, любові і ласки.

Звичайно, кожна дитина унікальна і дивовижна по своїй природі. Є діти, які перший час дуже добре сплять в окремому ліжку. Але проходить час, і батьки скаржаться на те, що дитина перестала спокійно спати в ліжечку. Вона постійно плаче і проситься на руки.

Тут дуже важливо правильно зрозуміти, що злякало ваше маленьке сонечко. Сварки і лайка тут не допоможуть. Найчастіше діти бояться темряви або «зле чудовисько», яке живе під ліжком. Постарайтеся розвіяти страхи дитини.

Можете піти з дитиною в магазин і купити гарний світильник, наприклад, у вигляді героя улюбленого мультфільму. Поясніть дитині, що цей прилад буде не тільки освітлювати кімнату, але і захищати від усіх «бармалеїв». Прийоми такого типу найчастіше допомагають.

Якщо ж страхи вашого малюка настільки сильні, що вам не по силам їх побороти, то зверніться до кваліфікованого фахівця. Пускати все на самоплив не варто.

Якщо ви вирішили, що ваш карапуз «дозрів» до окремої ліжечка, то дійте м’яко, але впевнено. Не тисніть на малюка, готує його до «самостійного» життя поступово. Пояснюйте, що всі дорослі сплять одні і це нормально. Якщо дитина вже підросла, то запропонуйте їй разом вибрати нове ліжечко.

Це дуже захоплюючий процес і карапуз, швидше за все, буде з задоволенням спати на новому придбанні. Загалом, слухайте свого малюка, себе, вчіться домовлятися і знаходити компроміси з нехай маленькою, але вже примхливою людиною. Все у вас вийде!