Ендометріоз – досить поширене гінекологічне захворювання, яке часто зустрічається у жінок у репродуктивному віці. Хвороба характеризується появою в різних органах і частинах тіла тканин, схожих на слизову оболонку матки (ендометрію).
При ендометріозі тканини, схожі на слизову оболонку матки, утворюються в яєчниках, маткових трубах, кишечнику та інших органах. У першому періоді менструального циклу під впливом гормону естрогену ці тканини ростуть, як і нормальна слизова оболонка матки. А під час менструації, коли рівень естрогену різко знижується – руйнуються.
При руйнуванні вогнищ ендометрію з’являються хворобливі бульбашки (кісти), які заповнені кров’ю і залишками клітин. Ендометріозні кісти можуть розриватися, що викликає гострий біль і потрапляння крові в черевну порожнину.
Через таку клінічну картину хвороби основною причиною виникнення ендометріозу вважається потрапляння менструальної крові, яка містить частинки ендометрія, в маткові труби і черевну порожнину. Дане явище називають ретроградною менструацією.
В першу чергу, в групу ризику ендомеріозу потрапляють жінки, які страждають ретроградною менструацією. Крім цього, ключовими причинами, які підвищують схильність до ендометріозу, лікарі вважають:
Також причинами ендометріозу є операції на матці: аборти, кесарів розтин, лікування ерозії.
Основні симптоми ендометріозу:
Буває так, що ендометріоз протікає абсолютно безсимптомно і тривалий час жінка не помічає ніяких ознак нездужання. Тому дуже важливо проходити профілактичні огляди у гінеколога, щоб вчасно діагностувати хворобу.
Ендометріоз значно знижує ймовірність зачаття дитини, настання вагітності при ендометріозі – це поодинокі випадки. Якщо жінка все-таки завагітніла, то їй необхідне суворе спостереження у лікаря та виконання усіх рекомендацій протягом усієї вагітності, щоб уникнути небезпеки викидня.
Згідно з останніми дослідженнями, у переважної більшості жінок, що страждають ендометріозом, відсутня справжня овуляція, а без цього процесу настання вагітності неможливе. Різноманітні медикаментозні стимулятори не можуть покращити ситуацію і є малоефективними.
У такому випадку спочатку необхідно пройти курс лікування основного захворювання. Тільки після цього лікар може призначити спеціальну лікарську терапію, що підвищує можливість зачаття. За спостереженнями гінекологів, після лікування ендометріозу, вагітність настає через 6-12 місяців.
Для визначення хвороби перш за все необхідний первинний гінекологічний огляд і опитування пацієнтки. До спеціальних методів діагностики ендометріозу відносяться:
Вогнища ендометріозу можуть перероджуватися в злоякісні утворення, тому при діагностиці лікар обов’язково призначає біопсію.
Тактика лікування підбирається індивідуально і залежить від багатьох факторів. Аналізуючи стан пацієнтки і призначаючи лікування, лікар обов’язково враховує:
Залежно від цих факторів, фахівець може призначити лікарську (гормональну і імунну) терапію, яка направлена на зменшення активності яєчників і уповільнення зростання ендометрію. Основними препаратами є естроген-гестагенні засоби – дво – і трифазні оральні контрацептиви.
У разі неефективності медикаментозного лікування або при наявності серйозних ускладнень, лікар може рекомендувати хірургічне втручання. Це може бути:
Профілактикою ендометріозу варто зайнятися при:
Щоб знизити ризик ендометріозу, фахівці радять жінкам народжувати першу дитину у віці до 30 років, вести активний спосіб життя і регулярно займатися спортом. Також, згідно з останніми дослідженнями, використання в якості основного методу контрацепції оральних контрацептивів знижує ймовірність появи ендометріозу.
Пам’ятайте, що чим раніше виявлено захворювання, тим більша ймовірність успішного і швидкого лікування. Тому відвідуйте гінеколога і проходьте профілактичні огляди не менше 2 разів на рік. Будьте здорові!