Розбився ртутний термометр – що робити?

Одним приладів, який найбільш часто використовують для вимірювання температури в домашніх умовах є ртутний градусник – особливий вид скляного термометра, принцип дії якого побудований на корисних властивостях рідкого металу – ртуті.

Ртуть – високотоксична речовина, проте саме вона дає найбільш точні дані в процесі вимірювання температури, але тендітна конструкція самого приладу потребує особливих правил поводження з таким типом градусника: скляний ртутний градусник може розбитися при падінні і інших способах неправильної експлуатації.

Важливо знати, що робити, якщо розбився градусник вдома – вчасно вжиті заходи безпеки допоможуть вам уберегти ваших близьких від небезпеки, яку представляє собою отруєння.

Чому люди продовжують користуватися ртутними термометрами?

Як вже зазначалося вище – тільки властивості ртуті можуть дати свідчення високої точності в процесі вимірювання температури: це можливо, завдяки низьким показниками плавлення. Речовина вступає в процес плавлення при низькій температурі (більш низькій, ніж для інших металів) – саме тому фракція цієї речовини – рідка.

Якщо речовину почати нагрівати – вона розширюється, тому при вимірах температури ця речовина дає практично ідеальну лінійну шкалу і показує її зміни при коливанні всього в декілька десятих градусів Цельсія.

Ні спиртові, ні гліцеринові термометри не володіють такою чутливістю та іншими особливостями, а отже, і не можуть дати точного результату при вимірах.

Всі вищеописані характеристики ртуті зробили прилади такого типу найбільш популярним видом термометрів для вимірювання температури тіла, однак, ніколи не варто забувати про небезпеку, яку являє собою розбитий градусник.

У США і багатьох країнах Європи ртутні градусники давно заборонені до використання (приблизно з 2007 року), проте в Україні такі термометри є в кожному будинку і використовуються практично у всіх медичних установах.

Небезпечні властивості ртуті, про які слід пам’ятати кожному

Часто люди помиляються, думаючи, що ртуть отруйна сама по собі: це не так, контакт з нею, як такою, не несе смертельної загрози живому організму. Токсичні лише іони цієї речовини, які утворюються в результаті процесу окислення.

Той, хто добре знайомий з хімією і властивостями елементів, може резонно зауважити, що звичайних кімнатних температур буде недостатньо для запуску цього процесу і буде прав – при кімнатній температурі важкий метал не окислюється.

Але від цього небезпека для життя людини не ставє нижче, і це пов’язано зі вже описаними вище властивостями цієї речовини.

Пари ртуті смертельно небезпечні для здоров’я людини при диханні, вони легко проникають в глибину легень, і саме там і починається токсичний процес окислення з виділенням отруйних іонів. Важливо знати, що процес випаровування ртуті відбувається не лише на повітрі – він швидко протікає і у воді.

У чому небезпека розбитого градусника для здоров’я людини?

Важкий метал легко проникає в організм людини і швидко поширюється по ньому: зазвичай ртутні пари спочатку потрапляють в легені, а вже потім, з кров’ю і киснем доходять до інших, життєво важливих органів – нирок, печінки, серця, шлунково-кишкового тракту і головного мозку.

Цей підступний метал легко проникає в організм, але вивести його звідти буде дуже непросто – боротьба з ртутними інтоксикаціями процес затяжний.

Запам’ятайте раз і назавжди – будь-яка кількість ртуті, що потрапила в організм – небезпечна, і може завдати непоправної шкоди здоров’ю людини.

В залежності від інтенсивності проявів отруєння, а також від загальної кількості іонів ртуті, що проникли в організм, фахівці виділяють два види ртутних інтоксикацій: гострі і хронічні.

На щастя, гострі отруєння цим металом – вкрай рідкісні. Їх може викликати тільки величезна кількість ртуті, що потрапила в людський організм за відносно короткий часовий відрізок. Небезпека гострого отруєння металом в тому, що воно дасть перші симптоми не відразу, а лише через 8-10 годин.

Гостре отруєння металом має важку симптоматику: різкі головні болі, нудота, переміжна з блювотою, ясна починають рясно кровоточити і розбухати.

В області живота також можливе виникнення ріжучої болі, людина може страждати від проносу і підвищеної температури – до 40 градусів. Частий кашель і біль у горлі провокують загальний набряк легенів. Смерть після гострого отруєння металом настає вже через кілька днів.

Набагато частіше в медичній практиці зустрічаються хронічні отруєння парами ртуті або як їх ще називають науковим терміном – меркуріалізм.

Такі інтоксикації відбуваються у випадках тривалого перебування в просторі приміщення, повітря в якому отруєне парами ртуті або у випадках постійного і регулярного контакту з речовинами, що містять важкий метал підвищеної концентрації.

При хронічних отруєннях металом часто і сильніше за все уражається центральна нервова система людини – важкий метал володіє властивостями, які руйнують нервові клітини.

Симптомами хронічного отруєння металом є часті запаморочення, безпричинні головні болі, людина стає неуважною, в кінцівках з’являється сильно помітне тремтіння. Запущені форми хронічних отруєнь металом можуть призвести до розвитку недоумства і подальшого летального результату.

Розбили градусник – приймаємо заходи

• Перше, що потрібно робити, розбивши градусник вдома – обов’язково вивести з приміщення всіх людей, особливо дітей дошкільного віку і тварин. У кімнаті можуть перебувати лише ті члени сім’ї, які будуть приймати участь в необхідному прибиранні;
• У кімнаті слід негайно відчинити всі вікна і балконні двері для ідеального провітрювання приміщення і вивітрювання парів ртуті. Важливо запам’ятати, що приміщення потрібно регулярно та капітально провітрювати ще протягом тижня, після того, як в ньому розбився градусник;
• Не варто забувати про те, що всі інші двері квартири або будинку, що ведуть в інші приміщення, обов’язково слід заблокувати для запобігання розповсюдженню отруйних парів ртуті по всій квартирі або будинку. Однак пам’ятайте, що у квартирі не повинно бути протягу – легкі кульки ртуті швидко розлетяться при найменшому сильному подиху вітру. Крім того, вітер може розбити ці кульки на дрібні частинки, які згодом утворюють отруйний ртутний пил, здатний осісти на меблях.

Після вжитих заходів щодо ізоляції ртуті в одному приміщенні, можна приступити до безпосереднього збору її кульок. Обов’язково надягніть на руки рукавички і захистіть ноги медичними бахілами або мішечками з целофану.

Для прибирання ртутних кульок категорично забороняється використовувати пилосос або віник: ці побутові предмети прибирання можуть розщепити чутливі до будь-якого механічного впливу кульки ртуті.

Не варто намагатися збити ртутні кульки в одну велику краплю – цей процес також може спричинити отруйне розповсюдження ртуті.

Для правильного збору ртуті з поверхні краще використовувати спринцівки або звичайні серветки, змочені в жирному і липкому складі (наприклад, соняшниковій олії) – важкий метал буде прилипати до жирної поверхні. Для збору ртутних кульок підійде скотч, липка стрічка, лейкопластир.

Кульки можна також акуратно замітати на совок м’якою кистю для малювання або ватними тампонами, змоченими у воді. Перевірте на наявність кульок кожну щілину в підлозі або плінтусі.

Важливо!

• Якщо речовина з розбитого градусника впала на килим або палас – обережно згорніть їх і винесіть на вулицю. Краще помістити килим або палас у великий целофановий пакет;
• Речами і килимами, на яких побували кульки ртуті, не можна буде користуватися протягом трьох місяців – весь цей час їх треба систематично й подовгу провітрювати;
• Одяг краще всього не піддавати пранню, а просто викинути, адже ваше здоров’я набагато дорожче стильної спідниці або сукні!

Зібраний важкий метал, а також самі інструменти збирання поміщають в контейнер і передають у службу МНС, туди ж рекомендується звертатися у випадку, якщо ви не знаєте, що робити для ліквідації наслідків розбитого ртутного градусника самостійно.