Пупкова грижа у новонароджених: лікувати чи ні?

Серед найпоширеніших діагнозів, які констатують сучасні педіатри, знаходиться така патологія, як пупкова грижа. Це явище з’являється з причини слабкості пупкового кільця або внаслідок деформації передньої черевної стінки.

Спровокувати її виникнення може тривалий внутрішньочеревний тиск, викликаний сильним кашлем, запором, тривалим плачем. Своєрідними каталізаторами виступають і такі захворювання як гіпотрофія та рахіт, адже вони впливають на тонус м’язів, знижуючи його, і можуть призвести до пупкової грижі. Дуже часто цей дефект з’являється у недоношених дітей.

Черевна стінка складається зі шкіри, жирової клітковини, апоневрозу, групи м’язів та очеревини. Основними несучими шарами є м’язовий корсет і апоневроз. Саме від показників їх міцності залежить чи з’явиться грижа.

Відмінності патології у дітей

1. Виникає найчастіше на перших тижнях або місяцях життя;
2. Може з’явитися після трьох років;
3. Зазвичай невеликих розмірів – до 2 см;
4. Рідко викликає дискомфорт або больові відчуття;
5. Обмеження (ускладнення, що викликає грижа), виникає в рідкісних випадках;
6. Дефект може самолікуватися;
7. Консервативна терапія відрізняється високою ефективністю;
8. Майже не відображається на фізичній активності малюка.

Пупкова грижа може виникнути по причині слабкості сполучної тканини, в основі якої лежить недолік колагену. Це відображається на міцності інших природних каналів організму – стегновому, паховому та області пупка.

Коли шкіра пупка загоюється, всередині все ще є порожній простір – так зване пупкове кільце. Малюки часто плачуть, а цей стан характеризується напруженістю животика. Як наслідок – через пупкове кільце виходить грижовий мішечок.

Симптоми пупкової грижі у новонароджених досить явно проявляються. Головним з них, звичайно ж, є випинання в області пупка. Це явище може зменшуватися або зникати, коли малюк знаходитяся в лежачому положенні.

Одною з ознак є також больові відчуття під час кашлю або фізичного навантаження та розширення пупкового кільця. Іноді з’являється нудота, яка може закінчуватися блювотою.

Сприятливі фактори:

1. Спадковість;
2. Несприятливі дії на організм вагітної жінки;
3. Недоношеність;
4. Натуження під час плачу та неспокій у дитини;
5. Порушення роботи кишечника – запори, здуття;
6. Захворювання, які супроводжуються кашлем та ускладнюють дихання.

Небезпека дефекту

Пупкова грижа може дати ускладнення, яке проявляється обмеженням, запаленням, пошкодженням, механічною кишковою непрохідністю і новоутворенням. Зазвичай обмеження виникає при здавленні грижі у грижових воротах при напруженні, кашлі та ін.

Відразу починає набрякати кишка, і об’єм защемленого органа збільшується. У такому разі він не може виправитися, і стан супроводжується сильними болями живота, занепокоєнням та іноді блювотою.

Слід терміново викликати швидку, адже наступною стадією є розвиток некрозу, тобто омертвіння кишки. У подальшому виникає перитоніт – запалення черевної порожнини. У таких випадках передбачається екстрене хірургічне втручання.

Лікування пупкової грижі у новонароджених

Як вже зазначалося вище, консервативні методи усунення патології досить ефективні. Їх успішно застосовують вже з перших тижнів життя дитини. Як правило, грижа поступово починає зменшуватися, і дитина може повністю одужати без додаткової терапії.

1. Самолікування. У процесі правильного розвитку малюка нормалізується діяльність кишечника. Дитина активно рухається. В результаті передня черевна стінка стає набагато міцніше. При цьому грижа може сама вилікуватися. Як правило, це відбувається до 3-х років;
2. Зміцнення м’язів за допомогою масажу. Такі загальні процедури можуть призначити вже на 2-3 тижні життя. Вони виконуються легко і безболісно, не нервують дитину і не викликають у неї сліз. Перед тим як почати виконання різноманітних рухів, грижу вправляють натисканням пальця, при цьому іншою рукою вже роблять необхідні рухи. Ряд спеціальних прийомів виконують на м’язах черевного преса. У комплекс входять найрізноманітніші вправи, наприклад, кругові погладжування в напрямку годинникової стрілки, а також “за ходом” товстого кишечника і косих м’язів живота. На задній боковой поверхні грудної клітини виконують рухи кистями зверху, донизу і вперед. При цьому пупок повинен ховатися у шкірну складку. Курс масажу може проходити як в умовах поліклініки, так і вдома;
3. ЛФК. Завдання такої терапії – загальнозміцнюючий вплив на організм малюка. Також зміцнюється м’язовий корсет, особливо його косі і прямі м’язи. Крім того, нормалізується нервово-рефлекторна збудливість, яка попереджає внутрішньочеревний тиск. Варто відзначити, що вправи спрямовані і на підтримку психомоторного розвитку. Пупкова грижа у новонароджених спочатку вправляється всередину, потім її зміцнюють спеціальною пов’язкою або лейкопластиром і тільки потім почмнають виконувати прийоми ЛФК;
4. Лежаче положення. Такий метод практикують досить успішно. Дитину просто кладуть на животик. Це положення сприяє відходженню газів. Значно зростає рухова активність, адже малюк може легко рухати тулубом, ручками і ніжками. Така поза перешкоджає випинанню грижового мішка і зменшує внутрішньочеревний тиск. Дитину кладуть таким чином 2-3 рази в день на тверду поверхню. Роблять це зазвичай перед годуваннями протягом 10-15 хвилин;
5. Лейкопластирна пов’язка. Її накладає лікуючий або спостерігаючий лікар (педіатр або хірург). Дитина повинна пробути з нею протягом 10 днів. Пов’язку фіксують широкою смугою приблизно 4 см від однієї до іншої поперекової області. Курс носіння може повторюватися до 3-х разів. Цей метод використовується досить рідко, тому що виріб може дратувати ніжну шкіру малюка;
6. Пластир на область пупка. Його накладають на кілька тижнів, але міняють через кожні 2-3 доби. Купають малюка кожен день, але при цьому пов’язку-пластир не знімають;
7. Хірургічна операція. Якщо консервативне лікування не виявилось успішним, і у однорічного малюка збереглася пупкова грижа, то вдаються до хірургічного втручання. Операцію можуть проводити й при наявності дефекту надто великого розміру. У процесі лікар розрізає шкіру над пупком в шкірній складці. Рубець, який після цього залишається, майже непомітний;
8. Бандаж. Він використовується у комплексі з іншими методами усунення дефекту. Його одягають після вправлення грижі. Це дозволяє рубцюватися кільцю пупка. До того ж він попереджає защемлення. Такий спеціальний пояс надійно фіксує черевну стінку і нижню частину попереку. Бандаж, який використовують при пупковій грижі для новонароджених, виглядає як м’який еластичний пояс зі спеціальним грижовим обмежувачем. Він є гіпоалергенним та має високу стійкість.

Будь-який комплекс заходів починають виконувати тільки після того, як заживе пупкова ранка, але не раніше. Це стосується як масажу, так і інших процедур.

Не варто починати лікування самостійно. Тільки лікар може правильно поставити діагноз і призначити курс терапії, який посприяє якнайшвидшому одужанню вашого малюка.