Ялівець – поширена в наших широтах хвойна рослина сімейства кипарисових. Буває найрізноманітніших форм: від чагарника, який стелиться по землі до дерева 15-метрової висоти. Плоди ялівцю – темно-сині, майже чорні, шишко-ягоди, що мають насичений аромат.

Ялівець в народній медициніЦі ягоди, а також хвоя, пагони і коріння рослини є цінною лікарською сировиною. У цій статті ми поговоримо саме про лікарське застосування ялівцю, його корисні властивості і протипоказання.

Ялівець у народній медицині

З давніх-давен у всіх країнах, де росте ця цінна рослина, знали про її цілющість. Найчастіше використовували дезінфікуючі властивості ялівцю: обкурювали димом гілок приміщення, в яких були хворі, мили там же підлоги з додаванням настою гілок хвої.

Корисні властивості ялівцю зумовлюються, насамперед, цінною ефірною олією, а також іншими компонентами: дубильними речовинами, органічними кислотами, мікроелементами.

У народній медицині використовують:

  • відвар з плодів (2 ложки шишко-ягід готують у 2-х склянках окропу на водяній бані або просто кип’ятять протягом 20 хвилин на слабкому вогні, приймають по ложці тричі на день);
  • водний настій з плодів або пагонів (сировину заливають окропом і настоюють від години до доби, приймають як відвар;
  • спиртовий настій з плодів або пагонів (1 частина ялівцю на 20 частин 70% спирту, настоювати два тижні в темряві, приймати по ложці після їжі);
  • мазь з перетертих ягід і свинячого жиру (або оливкової олії);
  • ялівцевий дьоготь (олія, що добувається при специфічній обробці деревини);
  • ефірна олія (з ягід або хвої, отримують методом гідродистиляції).

На властивостях ефірної олії ялівцю варто зупинитися докладніше.

Застосування олії ялівцю

Властивості ялівцевої олії різноманітні. Найбільш часто її застосовують як засіб для виведення токсинів, зайвої рідини при набряках, для стимуляції руху лімфи. Також вона допомагає при запорах, застою жовчі.

Завдяки властивості очищати кров і стимулювати обмін речовин в тканинах, добре зарекомендувала себе в лікуванні артритів, ревматизму, подагри та інших хвороб суглобів. У цих випадках засіб використовують і внутрішньо, і зовнішньо (у вигляді компресів, розтирань, ванн).

Ще одна відома властивість цієї олії – антисептична. Вона проявляється при застосуванні всередину (допомагає в лікуванні сечостатевих інфекцій, а також при ГРВІ та бронхітах) і зовнішньо (рани, гнійники). Незаперечна користь інгаляцій з ялівцевою ефірною олією при ГРВІ і легеневих хворобах.

Рекомендують використовувати олію цієї рослини при зниженому тиску, стресах, безсонні, втомі, апатії. Для цього підійдуть аромалампи, ванни, масажі.

Застосування олії ялівцю У косметології ялівцева олія застосовується дуже широко: для очищення від вугрового висипу, нормалізації жирної шкіри, для запобігання утворення рубців та розтяжок, для освіження і підтягування втомленої і зів’ялої шкіри. Входить до складу багатьох засобів від целюліту.

Конкретного рецепту застосування ми дати не можемо: у різних виробників абсолютно різна продукція, отже, перед придбанням лікарського засобу уважно читайте інструкцію. Обов’язково майте на увазі: усередину можна вживати тільки якісну, дорогу олію, на якій є відповідна відмітка про харчове використання!

Терпкий, свіжий ялівцевий аромат заряджає енергією і бадьорістю, наповнює будинок атмосферою хвойного лісу. Тому його часто використовують для ароматизації приміщень. Крім того, ялівцева олія допомагає боротися з комахами.

Настоянка ялівцю: приготування в домашніх умовах

Настоянка на спирту або горілці – популярні ліки, що отримуються з цієї цінної рослини. Настоюються пагони і хвоя. Настоянку можна купити в будь-якій аптеці, але її легко приготувати самостійно, і тоді ви точно будете впевнені в якості отриманого зілля.

Для приготування вам знадобиться свіжозібрані хвоя і пагони, можна додати туди ж трохи ягід (не більше 1/20 від загальної маси). Важливо збирати сировину взимку або пізно восени: тоді вона накопичує найбільше цінних речовин.

І ще важливий момент: залити хвою спиртом треба якомога швидше: при зберіганні з неї дуже швидко вивітрюються ефірні олії. Буквально декількох годин зберігання хвої або пагонів на відкритому повітрі достатньо, щоб корисні властивості значно знизилися.

Хвою і подрібнені пагони потрібно помістити в ємність з темного скла, наповнивши її вщерть (утрамбовувати не потрібно, просто насипати). Потім залити це все якісною горілкою або розведеним спиртом (чистий використовувати не потрібно: він вбиває частину корисних речовин), закрити пробкою і поставити в темне місце при кімнатній температурі.

Настоюватися зілля має не менше 90 днів, весь час у темряві. Та й потім його можна не проціджувати, залишити разом з хвоєю стояти далі. Використовувати за потребою протягом двох-трьох років.

Застосування настоянки ялівцю: цілющий бальзам і не тільки

Дуже ефективний засіб для загального зміцнення організму, виведення токсинів, а також для боротьби з різними інфекціями – бальзам, приготовлений з 1 частини настоянки і 2 частин рідкого меду. Такий бальзам слід приймати по столовій ложці тричі на день до їди, дітям – по чайній ложечці.

Розбавивши настоянку за смаком (щоб не пекло), можна полоскати горло при ангіні, а нерозбавленою настойкою – припікати ранки в роті при стоматиті. Будьте обережні: ялівець може завдати шкоди зубній емалі, так що не використовуйте його препарати для ротової порожнини тривалий час.

З розведеної або нерозбавленої (відповідно до ситуації) настоянки також можна робити примочки на рани, гнійники, хворі суглоби. Розвівши 50 мл настоянки в літрі теплої води, можна робити гінекологічні спринцювання при сечостатевих інфекціях.

Протипоказання до застосування препаратів ялівцю

Застосування настоянки ялівцюСлід згадати не тільки про користь, але і про шкоду ялівцю.

Його не можна застосовувати при таких станах:

  • вагітності, оскільки засіб може викликати передчасні пологи;
  • загостреннях захворювань ШКТ;
  • тяжкій нирковій недостатності;
  • гострих запальних процесах у нирках, адже може погіршити стан.

Застосовуйте будь-які народні засоби дуже обережно, під контролем фахівця, і будьте здорові!