Фарингіт – запальне захворювання слизової оболонки горла – нерідко плутають з ангіною. Загальна симптоматика у них дійсно схожа: сильний біль при ковтанні, кашель, червоне горло. Однак, це далеко не одне і те ж. Як розпізнати фарингіт у дитини, чому важливо вчасно прийняти терапевтичні заходи?
Запальний процес у горлі переважно є наслідком появи інфекції в організмі і може бути заразним, якщо він перебуває в гострій формі. Однією з найбільш явних і поширених причин фарингіту у дітей і дорослих лікарі називають аденовірус та вірус грипу/парагрипу. У малюків віком до 3-х років висока ймовірність занесення інфекції ентеровірусом (кишковим). Однак не можна виключити ще кілька факторів:
Крім того, фарингіт може бути наслідком не до кінця усунутого захворювання дихальних шляхів: це риніт, синусит, а в деяких ситуаціях навіть запущений стоматит, карієс, не вилікуваний герпес.
Існує кілька груп ризику, які можуть захворіти фарингітом «на порожньому місці», як це здається спочатку. Серед них люди:
Лікарі відзначають, що згадані чинники не завжди призводять до фарингіту як поодиноко, так і в сумі, але людям, які часто з ними стикаються, потрібно проявляти особливу обережність. Особливо це стосується дітей, які схильні до захворювань значно сильніше, ніж дорослі, через недосконалість імунної системи.
У більшості хвороб, і фарингіт в їх числі, лікарі виділяють 2 ключових форми: хронічна і гостра. Тривалість останньої найчастіше дуже коротка, схожа на спалах, в той час як хронічне захворювання може бути уповільненим і доставляти дискомфорт людині протягом декількох місяців.
У хронічного фарингіту є цілих 3 різновиди, кожний з яких необхідно розглядати окремо через різницю симптоматики і, відповідно, перебіг хвороби:
Загальні симптоми хронічного фарингіту у дітей в різних фазах схожі, тому реальну картину можна відстежити тільки особистою перевіркою стану глотки, або за допомогою лікарської діагностики. При цьому важливо пам’ятати, що у дітей молодше 3-х років перехід хронічного фарингіту у атрофічну стадію відбувається дуже швидко.
Що стосується проявів даного захворювання, то тут відразу потрібно відзначити, що вони дуже схожі з симптомами ангіни, внаслідок чого молоді батьки нерідко схильні плутати ці 2 хвороби. Відповідно, якщо схема терапії складається без участі лікаря, може бути допущена серйозна помилка, яка приводить до формування останньої стадії фарингіту.
Класична симптоматика гострої форми наступна:
Важливо відзначити, що якщо кашель з’являється переважно вночі і в моменти, коли дитина знаходиться в горизонтальному положенні, що свідчить швидше про бронхіт, ніж про фарингіт. В останнього чіткого часу доби, коли посилюється кашель, немає. Хрипи, булькання в грудях – теж не є ключовими проявами фарингіту.
Окремої згадки заслуговують найменші (до року) діти: симптоми гострого фарингіту при бактеріальному збуднику у них особливо яскраві:
Домашня діагностика являє собою переважно огляд задньої стінки після полоскання горла, де може бути відмічена інфільтрація слизової оболонки, набряк, який інколи переходить навіть на м’яке піднебіння. Можливе ураження бічних валиків, гнійний ексудат. Точну ж природу захворювання може визначити тільки лікар, особливо це важливо для з’ясування бактеріологічної або вірусної передумови, яку встановлюють фаренгоскопією.
Лікарі рекомендують розглядати терапію щодо віку дитини, оскільки тривалість кожної стадії і гострота її прояву відрізняються для різних вікових груп. Крім того, не можна скидати з рахунків особливості імунної системи. Краще всього, якщо схему лікування буде призначати лікар, особливо для самих маленьких.
У немовлят до року картина наступна:
У віці 1-2 років діти переносять фарингіт трохи легше, ніж немовлята, але загальні принципи лікування залишаються тими ж. Єдине, що лікарі припускають як доповнення до стандартної схеми – інгаляції з небулайзером, в який вливають мінеральну воду (переважно «Боржомі») або фізіологічний розчин. Антисептики у форматі аерозолів використовуються тільки за рецептом лікаря.
Дітям старше 3-х років дозволено використання йодовмісних препаратів (Йокс, Люголь), різних сиропів і льодяників, що полегшують ковтання та заспокоюють запалену слизову. Якщо хвороба перейшла в хронічну форму, постільного режиму дотримуватися необов’язково. У ряді випадків (при гранулезній стадії) може бути призначено припікання епітеліальних вузлів, видалення аденоїдів, ліквідація викривлення носової перегородки.
Будь-яке недоліковане захворювання загрожує не тільки рецидивами при найменшому зниженні імунітету, особливо якщо говорити про найменших – дітей до року, які важко переносять навіть застуду. Крім автоімунних порушень при запущеному хронічному фарингіті можливі:
Підводячи підсумок вищесказаного, варто ще раз звернути Вашу увагу на те, що дуже важливо не сплутати фарингіт з ангіною по симптоматиці і встигнути розпізнати захворювання на самому початку його розвитку, особливо якщо мова йде про грудну дитину. Схему лікування повинен призначати лікар, і антибіотики в ній займають останнє місце, тільки як запасний варіант при відсутності ефекту від інших заходів.