Більшість батьків лякає слово «астигматизм», тому що вони не уявляють собі, що це таке. Якщо спробувати знайти відповідь в медичних довідниках, то просто заплутаєшся в незрозумілих термінах. Тому давайте розберемося, як проявляється і наскільки небезпечний астигматизм у дітей, та чи лікується це порушення зору.
Якщо лікар поставив діагноз «астигматизм», значить, очі вашої дитини не здатні правильно фокусувати світлові промені на сітківці, а через це вона не буде бачити чітке зображення. Відбувається це тому, що передня поверхня ока або кришталик у дитини мають неправильну форму.
В нормі рогівка виглядає як сфера. А при астигматизмі вона схожа на диню: має різну кривизну поверхні у двох взаємно перпендикулярних перетинах. Тому, коли через неї проходить світловий промінь, він заломлюється по-різному – в результаті зображення виходить розмитим і утворюється не точка, а лінія чи овал або крива.
Таке порушення може з’явитися у дитини будь-якого віку, ризик його розвитку існує навіть у малюків до року. У деяких дітей воно присутнє з самого народження. Багато лікарів схильні вважати, що фізіологічний астигматизм є у всіх новонароджених, але до кінця першого року життя він стає менш вираженим і ніяк не впливає на зір.
Таке порушення виявляють дуже часто. Близько 6 % школярів страждають високим ступенем астигматизму, а низький виявляється у 40 % дітей. Однак це не хвороба, тому її не лікують, а виправляють (коригують).
Буває астигматизм рогівки або кришталика – в залежності від того, що саме деформоване. У відповідності до того, коли виникло порушення, він поділяється на вроджений і набутий.
Використовується і така класифікація:
Важливий критерій – ступінь порушення (тут все зрозуміло: чим він вищий, тим гірше бачить дитина). Він буває:
Порушення за типом астигматизму може виявлятися на одному або на обох очах.
Виявити подібне порушення у малюків до 2 років вкрай складно, тому що діти не розуміють, що вони погано бачать, і не можуть описати, що з ними відбувається. Вони звикають до того, що весь світ постає перед ними в розмитому вигляді і не вважають це дивним. Але діти можуть скаржитися на головний біль або не хочуть читати і писати.
Якщо саме так поводиться ваша дитина, то не поспішайте звинувачувати її в ліні – поспостерігайте, чи не виявиться у її хоча б одна з ознак астигматизму:
Існує думка, що незначний ступінь астигматизму – стан, який не потребує корекції. Мовляв, у міру дорослішання це порушення пройде саме. Однак офтальмологи не згодні з таким підходом. Вони попереджають: якщо розмите зображення буде тривалий час проектуватися на сітківку, то зорові функції не сформуються в необхідному обсязі або зір знизиться ще більше. Якщо залишити проблему без уваги, можуть приєднатися інші захворювання: амбліопія (мозок не обробляє сигналів, які посилаються оком), косоокість, астенопія (стомлюваність очей і падіння гостроти зору).
Для лікування неповнолітніх застосовують такі консервативні методи:
Існують і більш радикальні методи лікування: кератотомія (нанесення некрізних насічок на рогівку), термокератокоагуляція (припікання ділянки рогівки), лазерна корекція (показана пацієнтам старшим 18 років).
Таким чином, відповідь на питання, лікується астигматизм у дітей чи ні, буде такою: зупинити прогресування хвороби, попередити ускладнення і поліпшити гостроту зору можна за допомогою консервативних методів. І чим раніше почнеться лікування, тим краще. Але повністю усунути таке порушення допоможе лише хірургічне втручання. Тільки після операції ваша дитина зможе зняти окуляри.