Артрит суглобів

Артрит – це узагальнююче поняття захворювань суглобів різної природи, є запальним процесом. Захворювання характеризується такими ознаками: набряк, почервоніння, біль, порушення функції, підвищення температури як місцевої, так і загальної.

Які наслідки запущеного захворювання?

1. Гнійний запальний процес суглобової сумки, сепсис;
2. Артроз або деструктивні зміни тканин суглобових поверхонь. Артроз веде до руйнування кісткової і хрящової тканини, до інвалідизації, необхідності застосування радикальних методів лікування, одним з яких є протезування. Часто це трапляється при ревматоїдному захворювання великих суглобів (тазостегнового, ліктьового, плечового, гомілковостопного);
3. Ускладнення з боку різних органів і систем: нирок, серця, печінки, сечового міхура.

Як правильно лікувати артрит колінного суглоба?

Треба пам’ятати, що це поліетіологічне захворювання, тому перший етап лікування повинен бути спрямований на усунення його причини.

Лікування артриту, як і багатьох захворювань, має бути комплексним, систематичним і тривалим. Основна мета – лікування артриту, але іноді прогноз захворювання залишається невтішним.

Чим можна лікувати артрит суглобів?

Для лікування даної патології існує класична схема:

1. В першу чергу для зняття симптомів лікар призначає нестероїдні протизапальні засоби. Бажано використовувати селективні представники цієї групи – моваліс. Ліки застосовують у таблетированном вигляді, у вигляді мазей, ін’єкцій;
2. Засоби на основі гормонів надниркових залоз, або глюкокортикостероїди. Їх використовують у вигляді ін’єкцій;
3. Хвороба завжди супроводжується захисним м’язовим спазмом. Для його купірування застосовують міорелаксанти. У рідкісних випадках – антиконвульсанти. Це важливо при порушенні рухової функції гомілковостопного, колінного, плечового суглобів;
4. Якщо у хворого виражений больовий синдром, йому проводять ін’єкції з анальгетиками в точки болю;
5. Тривало призначаються засоби для відновлення хрящів. Вони є похідними хондроитинсульфтов і глікозаміногліканів;
6. Регуляція режиму дня і фізичних навантажень. Навантаження повинна бути знижена до мінімуму. Бажано дотримувати постільний режим. При цьому хвора нога повинна лежати вище рівня тіла. Особливо це стосується гомілковостопного і кульшового зон;
7. Іноді вимагається дотримання дієтичних приписів, в залежності від форми патології;
8. Лікувальна фізкультура і мануальна терапія. Ці методи лікування спрямовані більше на відновлення нормальної біомеханіки, на усунення застійних явищ в тканинах, і на запобігання розвитку дистрофічних змін у зв’язках. Найчастіше ці методи застосовують при ревматоїдному артриті кульшового, плечового, ліктьового, гомілковостопного, ліктьового суглобів;
9. Регулярні курси фізіотерапевтичних методів лікування: озокеритові аплікації, електрофорез, магніто – і лазеротерапія, ударно-хвильова і електроімпульсна терапія.
10. Вітамінотерапія. При цій патології найбільш значущими є вітаміни групи В1, В6, В3, В12, С, Е, А. Не варто забувати про мікроелементах: сірка, цинк, молібден, мідь, марганець, селен. З амінокислот важливими є аргінін і метіонін.

Як правильно лікувати артрит гомілковостопного суглоба?

Артрит гомілковостопного суглоба лікується згідно із загальними принципами, важливим моментом є режим фізичного навантаження.

До першої групи відносять препарати, що усувають больовий синдром і мають протизапальний ефект. Найбільш виражений ефект у кетанова, кеталгина. Далі по мірі убування: артроксан, диклофенак, індометацин та анальгін, напрофен, ібупрофен, бутадіон.

Іноді при деяких видах артриту доводиться застосовувати препарати довгостроково (ревматоїдний артрит). Тому була розроблена спеціальна група селективних нестероїдних протизапальних засобів, що не викликають побічні ефекти, зокрема, пошкодження слизової оболонки шлунка. До них відносять Целекоксиб і Мелоксикам (Моваліс). Часто їх доводиться приймати місяцями і роками.

Важливу позицію в лікуванні важких форм хвороби займають гормональні препарати. Мінусом цих коштів є велика кількість побічних ефектів.

Навіть останні сучасні медикаменти на основі стероїдів наносять іноді незворотний шкоди здоров’ю людини.

Плюсом ліків на основі гормонів наднирників є швидке купірування больового синдрому, зняття запалення, поліпшення загального стану хворого. При цьому часто призначають триамцинолон, метилпреднізолон, дексаметазон, бетаметазон, преднізолон.

Важливим етапом лікування запалення на ранніх стадіях є застосування хондропротекторів. Вони покращують структуру хряща, припиняють його деструкцію. Призначають їх при хворобі майже всіх суглобів: кульшового, плечового, гомілковостопного, ліктьового, променево.

Такі препарати призначаються на тривалий термін, не менше 2-3 місяців, а іноді і до півроку. Курси терапії хондропротекторами повторюються двічі в рік. Хонропротекторы випускаються в різних формах: таблетовані, в порошках і капсулах (Терафлекс, Дону, Артра, Хондрозамин), у вигляді ін’єкцій для внутрішньом’язового застосування (Мукосат, Румалон, Алфлутоп), для місцевого застосування у вигляді мазей (Хондроксид, Хондроїтин Акос, Ходроарт), для ін’єкцій всередину суглоба (Ферматрон, Остенил).

Всі препарати призначаються лікарем згідно клінічній картині і результатами клінічних аналізів. Ін’єкційні ліки вводяться тільки фахівцем.

Які вітаміни необхідні при артритах?

Вітамін С, Е, В6, В3, В12, фолієва кислота, нікотинова і пантотенова кислота, природний бета – каротин.

Мінерали при артритах: селен, марганець, цинк, молібден, сірка. Також можна застосовувати монопрепарати, що містять один вид вітаміну. Але зручніше відразу почати курс полівітамінними препаратами: вітамінний комплекс А, С, Е, володіє антиоксидантними здібностями (три-віт, тріовіт, антіоксікапс з селеном і цинком), комплексні медикаменти з вітамінами В-групи: мільгамма, нейрорубін, нейробекс.

Як з допомогою симптоматичних препаратів лікувати артрит гомілковостопного суглоба?

Місцево при артриті плечового, ліктьового, гомілковостопного суглобів застосовують препарати для зняття больового синдрому. Завдяки зовнішнього застосування, ці препарати не надають великого числа побічних ефектів, наносяться місцево на шкіру в області хворих суглобів. Найбільш відомі представники групи: апізартрон, финалгон, фастум, мазь диклофенак (бажано 5%), вольтарен, бутадіон, ефкамон.

Засоби з групи міорелаксантів застосовують для зняття болючого м’язового напруги мускулатури, що забезпечує рухливість суглобів. Це захисна реакція організму, щоб обмежити хворобливі руху у хворої кінцівки.

Якщо при цьому больовий синдром не проходить, м’яз починає відчувати згубний вплив від нестачі кисню, від токсинів, що не виводяться і накопичуються в тканинах. Міорелаксанти знімають малорухомість, якщо вона була викликана надмірним напруженням м’язового апарату. Частіше застосовують Сирдалуд, Баклофен, Мідокалм.

Так як артрит часто супроводжується артрозом (деструкцією хрящової і кісткової тканини), призначаються препарати, які впливають на мінеральний склад кісткової тканини. Особливо важливо достатнє надходження кальцію та фосфору. Найбільш часто в лікарській практиці використовуються комбіновані препарати: Центрум, Берокка, Вітрум та Вітрум кальцій, Кальцимин, Теравіт і т.д.

Як з допомогою мануальної терапії лікувати артрит ліктьового суглоба?

Мануальна терапія спрямована на те, щоб відновити функції суглобів, їх фізіологію, повернути колишній обсяг активних і пасивних рухів. Кількість курсів мануальної терапії визначається тяжкістю патології, об’ємом ураження. Це вирішує лікар, в процесі терапії схема може змінюватися.

Хороший ефект дає мануальна терапія в комбінації з фізіотерапевтичним і гомеопатичним лікуванням. Слід пам’ятати, що не всі види хвороби піддаються успішному стовідсотковій лікування мануальною терапією.

Запущені деформації, особливо ліктьового і плечового ділянки, вимагають довгого і наполегливого лікування, яке часто не дає повного відновлення форми і функції.