Папилломами прийнято називати новоутворення доброякісного характеру, що виникають на шкірних покривах або слизових оболонках на тілі людини. Причиною появи подібних наростів є вірус папіломи людини (ВПЛ), різновидів якого виявлено та вивчено вже близько ста.
Основний шлях передачі інфекції – статевий. Однак іноді зараження може відбутися і іншим способом, наприклад, через побутові предмети.
Так ВПЛ отримав широке розповсюдження серед сучасних людей, величезна кількість людина заражається ним по мірі свого статевого дозрівання і початку сексуальної активності.
Часто інфікування відбувається в досить ранньому віці. Так, перші епізоди захворювання можуть виявлятися ще у підлітків, які вже ведуть статеве життя.
Важливо розуміти, що як тільки людина заражається одним з існуючих типів ВПЛ, захворювання більше йому не страшно. Захворювання здатне існувати в шарах епітелію, не викликаючи ніякої яскраво вираженої реакції з боку імунітету. Саме тому досить часто спостерігаються випадки повторного зараження однаковим типом вірусу.
На сьогоднішній день розроблено дві вакцини, які активно використовуються для проведення щеплень проти ВПЛ. Одна з цих вакцин є чотирьохвалентної, тобто здатною захистити людський організм від чотирьох типів ВПЛ, а друга – бівалентної, ефективною проти 2 типів.
Вакцина проти вірусу папіломи людини, дія якої спрямована на захист від чотирьох поширених його типів носить назву Градасил.
Випускає її голландська фармацевтична компанія. Бівалентна вакцина називається Церварікс і виробляється в Бельгії. Обидві вакцини вводяться триразово за певною схемою: 0-2-6 або 0-1-6.
В основі обох препаратів лежить білок оболонки мікроорганізму, тоді як ДНК вірусу в них не міститься. Білкові структури інфекційного збудника викликають відповідну реакцію з боку імунітету, коли він починає виробляти антитіла, які покликані надійно захищати організм від зараження в майбутньому.
Дані вакцини вважаються абсолютно безпечними, завдяки відсутності в них ДНК вірусу, а отже, зараження після щеплення від папіломи неможливо.
Також до складу вакцин входить гідроксид алюмінію, необхідний для активізації імунної системи, щоб та змогла продукувати достатньо антитіл. Крім цього, препарати для вакцинації від ВПЛ містять антибіотики, сліди дріжджів і певні консерванти.
Церварікс і Градасил піддавалися клінічних випробувань, в яких обидва показали свою досить високу ефективність. Обидві вакцини захищають від зараження онкогенними видами ВПЛ (16, 18), але дія Градасила також поширюється і на інші типи, які сприяють виникненню кондилом і папілом на людському тілі.
Сьогодні вакцина проти вірусу папіломи людини може проводитися дівчаткам і хлопчикам, однак у багатьох країнах щеплення роблять тільки дівчаткам і дівчатам, так як такий підхід перериває передачу вірусу, а значить, і хлопчики залишаються побічно захищені.
Не багато знають, що вірус папіломи людини не є безпечним захворюванням, так як він може провокувати розвиток різних інфекцій. Найчастіше інфекції, викликані ВПЛ, протікають у формі патологій доброякісного характеру, але деякі з них все-таки мають певний онкогенний потенціал, а значить, можуть призвести до виникнення передракових патологій.
Вірус папіломи людини в якійсь мірі може сприяти розвитку наступних патологій:
У деяких країнах, де відсутня ефективна система ранньої діагностики раку, це злоякісне захворювання, викликане ВПЛ, забирає досить велику кількість життів людей, що знаходяться ще в репродуктивному віці.
вся справа в тому, що спочатку вірус папіломи людини провокує переродження клітин піхви і маткової шийки і виникнення неоплазій, які при відсутності своєчасної терапії можуть сприяти розвитку раку.
Щеплення від вірусу папіломи рекомендується ставити всім молодим людям, які знаходяться у віці до 26 років. Однак найбільшу ефективність вакцини можна забезпечити, якщо ввести її ще до початку статевої активності, поки дитина ще стовідсотково не контактував з вірусом. В іншій ситуації щеплення робиться молодим жінкам, не зараженим ВПЛ.
Таким чином, вакцина проти вірусу папіломи людини буде абсолютно марною, якщо поставити її вже інфікованій жінці чи чоловікові. Однак існує наукове дослідження, що доводить, що щеплення заражених жінок у віці до 35 років здатна значно прискорити процес лікування.
Тому багато гінекологи рекомендують ставити вакцину, так як після введення покладених трьох доз оптимальний захист проти вірусу відзначається вже приблизно через один місяць.
Дана щеплення від вірусу папіломи людини повинна вводитися тільки внутрішньом’язово, наприклад – в стегно або плече. При цьому утворюється своєрідне депо вакцини, з якого вона зможе поступово всмоктатися в кров. Інші види вакцинації, наприклад – внутрішньовенно або підшкірно, не будуть ефективними.
Проведені дослідження показали, що вакцина проти ВПЛ досить легко переноситься і не має великої кількості побічних дій.
Так, після щеплення можуть спостерігатися наступні місцеві і загальні реакції:
Серйозним ускладненням після щеплення може стати алергічна реакція у важкій формі, що виявляється кропив’янкою, набряком Квінке, анафілактичним шоком і т.д.
Категорично не можна використовувати вакцину проти ВПЛ людям:
Варто відзначити, що останній пункт не є абсолютним протипоказанням. Проведення щеплення буде можливо після лікування або настання ремісії.
Сьогодні поряд з тими, хто виразно рекомендують проведення вакцинації від ВПЛ, з’явилися і супротивники щеплення, аргументуючи свою позицію наступним чином:
Як видно, існує достатня кількість доказів і за вакцину і проти неї. Дізнатися, хто правий насправді, допоможе тільки час.