Глисти, або гельмінти, є паразитами, які при потраплянні в організм людини, харчуються за його рахунок, можуть виділяти токсини і пошкоджувати внутрішні органи і тканини (печінку, легені, шлунково-кишковий тракт, мозок, м’язи, очі).
Найпоширенішими видами глистів є гостриці (ентеробіоз) і аскариди (аскаридоз). Більшою мірою до інвазій цими паразитами схильні немовлята і діти дошкільного віку. Це можна пояснити тим, що у них не розвинені навички гігієни і захисна система організму ще не досить добре працює.
Наявність гельмінтів у малюка негативно позначається на його здоров’ї. Порушується засвоєння поживних речовин, вітамінів, мінералів, а інтоксикація організму негативно впливає на нервову систему, органи і тканини.
Ознаки і симптоми наявності глистів у дитини:
Найефективнішим засобом буде той, який володіє найбільшою активністю до виявленого гельмінту. Спочатку потрібно звернутися до лікаря – паразитолога. Він дасть направлення на аналізи і на основі отриманих результатів визначить, який вид паразитує в організмі. Тільки після цього лікар призначить ліки, які будуть ефективно діяти на виявленого гельмінта.
Варто згадати, що абсолютно всі медичні антигельмінтні препарати володіють вираженою токсичною дією, тому використовувати їх можна тільки за призначенням лікаря і в жодному разі не займатися самолікуванням.
Зараз серед лікарів користуються популярністю такі речовини: Мебендазол (Ворміл, Вермокс), Піперазин (самий нетоксичний), Пірантел (Немоцид, Гельминтокс), Албендазол (Ворміл, Немозол), Левамізол (Декарис).
Зараз поширені профілактичні прийоми протиглистових препаратів. Багато лікарів радять давати дітям два рази на рік якийсь засіб від гельмінтів. Це пояснюється недосконалістю сучасної діагностики – щодня з 10 зданих зіскрібків 9 можуть виявитися негативними 1 позитивним.
Крім того, враховується і легкість передачі інфекції серед малюків, і відсутність навичок гігієни. В більшості це стосується дітей дошкільного віку, які відвідують дитячі садки. Але велика частина фахівців цієї галузі медицини категорично проти таких профілактичних заходів, так як вважають, що лікувати без встановлення точного діагнозу токсичними препаратами неправильно, і деколи вони мають рацію.
Якщо малюк не скаржиться, його не нудить, він не блідий і має здоровий колір обличчя, в області ануса немає сверблячки, і він добре їсть, додаючи у вазі, то не варто зайвий раз піддавати його токсичній дії антигельмінтних препаратів.
Але якщо спостерігаються перераховані вище симптоми і підозри на ентеробіоз, то навіть негативний результат аналізів є приводом дати ліки для профілактики, а точніше – для лікування, тому що глисти, швидше за все, присутні.
Спочатку потрібно відвідати лікаря, який направить на обстеження.
Аналізи потрібно провести з двох причин:
Для постановки діагнозу треба здати кілька аналізів калу. Разова здача може показати негативний результат, навіть якщо глисти є. Також можна здати аналіз крові на виявлення антитіл до гельмінта.
За результатами цих заходів лікар точно визначить необхідне лікування, адже неправильно підібрані заходи боротьби з паразитами можуть тільки погіршити ситуацію і погіршити стан дитини.
Виходячи з діагнозу та ступеня зараження, дитині можуть призначити протиглисні препарати і біологічно активні комплекси.
Лікування в основному складається з декількох етапів:
Всі засоби для боротьби з глистами ділять на три групи: посилюють перистальтику кишечника, знищують паразитів, проносні, які виводять загиблих гельмінтів.
Найбільш часто використовується засіб від глистів для дітей у вигляді суспензії, наприклад, Ворміл, Пірантел, Гельминтокс. Вони є найбільш безпечними і можуть застосовуватися вже з шестимісячного віку.
Також великою популярністю користується сироп «Гельмонет» на основі рослинних трав (чебрець, чорнослив, фенхель і ін). Його призначають дітям від 3-х років.
Лікарі можуть призначити препарати в таблетках, наприклад, пірантел, альдазол, медамін для дітей старшого віку.
Одноразового прийому препаратів, як правило, буває недостатньо. Це може погубити дорослих гельмінтів, але не яйця. Саме тому через 14 днів після першого прийому захід повторюють.
Ознаки і симптоми наявності гельмінтів лікування не потребують. Вони пройдуть самі собою незабаром після того, як паразити будуть знищені і виведуться з організму токсичні продукти їх життєдіяльності. Іноді використовують прамоксин, лідокаїн, оксид цинку для зменшення анального свербіжу, але тільки за рекомендацією лікаря.
Щоб уникнути глистової інвазії потрібно дотримуватися перерахованих вище рекомендацій, але так як за маленькою дитиною простежити досить складно, то у разі зараження ніколи не варто починати лікування самостійно.
Завжди потрібно звертатися до фахівця, адже як вже згадувалося, антигельмінтні засоби токсичні, і можуть нашкодити при неправильному застосуванні.