Всі коти схильні до розвитку такого захворювання, як цистит. Запалення сечового міхура у домашніх улюбленців – поширене явище, причому коти, в першу чергу кастровані страждають від нього частіше, ніж кішки. Хворіють циститом, як літні, так і молоді тварини. За якими ж симптомами можна розпізнати цистит у кішок і як його лікувати?
Запалення сечового міхура – далеко не просте захворювання. Воно небезпечне тим, що може викликати обструкцію сечовипускального каналу, і відтік сечі в результаті стане неможливим.
Зазвичай все починається з того, що кішка часто ходить в туалет по-маленькому і при цьому видає жалібні звуки. Так, як тварина відчуває постійні позиви до сечовипускання, то вона практично не відходить від лотка або не встигає дійти до свого туалету і робить калюжі по всій квартирі. Кіт починає посилено вилизувати свої статеві органи. При цьому виділяється зовсім невелика кількість сечі – всього кілька крапельок. В квартирі поступово починає відчуватися стійкий неприємний запах котячої сечі.
У міру розвитку хвороби виникають і інші симптоми, а саме:
Так, як випорожнення сечового міхура супроводжується болем, у вихованця може виникнути страх перед лотком (він іноді залишається і після того, як тварина видужує). Тому можна помітити зміну поведінкових реакцій котика.
Хоча симптоми циститу у котів (особливо домашніх) навряд чи можуть залишитися непоміченими, проте слід пам’ятати, що і деякі інші – доволі небезпечні захворювання проявляються подібним чином. Відрізнити симптоми сечокам’яної хвороби у котів від ознак запалення сечового міхура самостійно неможливо, а лікування цих патологій проводиться за різною схемою. Тому, якщо у тварини виявилися будь-які проблеми з боку сечовивідних органів, треба звернутися в хорошу ветлікарню і пройти діагностику. Адже затримка урини, часті позиви до сечовипускання і кров’яні згустки в сечі виявляються і при СКХ.
Для поставлення діагнозу ветлікар проведе таке обстеження:
При перших ознаках циститу слід потурбуватися про те, щоб захистити тварину від протягів. Кішка повинна перебувати в теплі, бажано, щоб вона не лежала на холодній підлозі. Для годування краще використовувати спеціальні корми (Роял Конін Уринарий, Пурину НФ). А також слід давати достатню кількість води хворій тварині.
Курс терапії при такій патології дуже тривалий – до 3 тижнів. Для лікування використовуються як «людські», так і котячі препарати:
Один з найбільш популярних препаратів, який використовується при запаленні сечового міхура – Стоп цистит. Для кішок його застосовують за схемою 2 р. на добу до зникнення всіх ознак хвороби. Він ефективно знімає симптоми циститу, але не може служити єдиним засобом боротьби з цим захворюванням, так як він не ліквідує причину, яка спровокувала запалення.
Крім того, ці ліки мають безліч протипоказань. Їх не рекомендується застосовувати при проблемах з серцем і печінкою, при алергії на їх компоненти. Даний препарат заборонено давати вагітній кішечці. Краще і не застосовувати його для лікування, якщо кішка годує своє потомство.
У лікарні тварині поставлять катетер, щоб забезпечити випорожнення сечового міхура.
При хронічному циститі призначаються такі ліки, як Кіт Ервін, Кантарен і гомеопатичні засоби.
Хоча цистит у кішок далеко не рідкість, це вкрай неприємна хвороба, яка, з’явившись одного разу, може перейти в хронічну форму і постійно нагадувати про себе болісним симптомами. Тому важливо приймати профілактичні заходи, щоб уникнути появу цієї недуги.
У будинку, де живе кіт, не повинно бути протягів. Під час прогулянки він не повинен переохолоджуватися. Важливо, щоб харчування було збалансованим і відповідало котячим нормам. Вихованець повинен мати можливість пити багато чистої (не з-під крана) і свіжої води.
Господар кішки повинен своєчасно забезпечувати вакцинацію тварини, щоб захистити її від інфекцій, які викликають запальний процес у сечовому міхурі. При будь-якій травмі, навіть незначній, краще завезти підопічного до лікаря.
Цистит у кішок та його симптоми стають величезною проблемою не тільки для тварин, але і для всієї родини, тому лікування треба починати якомога раніше. Причому краще не користуватися порадами сусіда, а звернутися до досвідченого і кваліфікованого лікаря. Ця хвороба виліковна, але вона не проходить сама по собі – треба грамотно проводити терапію і контролювати процес одужання за допомогою аналізів.