Чому плаче дитина, як зрозуміти причину
Багато молодих батьків, повернувшись із пологового будинку з новонародженим, стикаються з тим, що маленька дитина часто плаче.
Ситуація ускладнюється фактом, що зв’язок з малюком на початковому етапі односторонній: батьки не можуть спілкуватися, розмовляти з дитиною, а єдиним способом, за допомогою якого вона може повідомити батькам про те, що відчуває дискомфорт, є плач. Чому плаче дитина, що може служити причинами її сліз – розглянемо детальніше.
Причини, зумовлені фізіологією та специфікою догляду
Причини плачу немовляти умовно можна розділити на 2 класи: ті, які пов’язані з фізіологією новонародженого чи особливостями догляду за ним, і фактори психологічного характеру, зумовлені проблемами адаптації маленьких дітей та особливостями їх темпераментів.
Кольки
Однією з найпоширеніших причин сліз немовляти є дитячі коліки. Діагностувати коліки у новонароджених нескладно: якщо дитина плаче, при цьому стукає ніжками, відмовляється від годування, але швидко заспокоюється на животі мами або після того, як їй зроблять масаж живота, то, напевне, у малюка спазмований кишечник. Саме спазмом стінок кишечника і викликаний больовий синдром, що заподіює дитині неприємні відчуття, є причиною плачу.
Кольки можуть бути зумовлені низкою факторів: віковою незрілістю організму, запорами (необхідно стежити за частотою походів у туалет дитини), загальним зневодненням організму, пов’язаним з недостатньою кількістю молока у матері або високою температурою повітря у приміщенні.
Медична статистика стверджує, що кольки, пов’язані із загальною незрілістю шлунково-кишкового тракту новонароджених, пройдуть самостійно до 4 місяців і не потребують медикаментозного лікування. Допомогти дитині при кольках можна як масажами, гімнастикою, спеціальними позами, теплою пелюшкою, так і медикаментозними засобами, наприклад, Еспумізаном, але його застосування краще узгодити з лікарем.
Дискомфорт, пов’язаний з перебуванням у підгузках
Найбанальніший винуватець страждань маленької дитини — це підгузник. Як правило, дискомфорт викликає не сам підгузник, а наслідки його носіння у вигляді попрілостей. Тому необхідно стежити і правильно доглядати за станом шкіри дитини у зоні підгузника, при необхідності змінити марку, підібравши ті підгузники, які не будуть викликати роздратування.
Почуття голоду
Ще одна дуже ймовірна причина, через яку новонароджений може плакати. Якщо батьки зловживають прив’язкою до суворого режиму годування немовляти, витримують тривалі паузи, то вони також ризикують почути обурені крики.
Перші кілька місяців після народження режим тільки встановлюється, тому бажано практикувати годування за вимогою, не намагаючись домогтися суворого дотримання графіку.
Проміжок між годуваннями у перші 2 місяці може коливатися від 20 хвилин до 2 годин. І перший, і другий варіант є нормою, а не відхиленням. Якщо навіть після нетривалого годування немовля заспокоїлось, то зрозуміти його нескладно — воно було голодне, і причина його плачу очевидна.
Температура в приміщенні та одяг
У новонародженої дитини механізми терморегуляції ще недосконалі, тому її легко перегріти або переохолодити. Перегрів може апелювати навіть короткочасне підвищення температури тіла, а замість того, щоб роздягнути немовля, перелякані батьки починають дзвонити лікарю.
Для того щоб цього не сталося, потрібно стежити за температурою повітря у кімнаті, де живе малюк. Оптимальна температура приміщення для новонародженого – 20-22 градуси, не більше.
Якщо в кімнаті жарко і сухе повітря, то дитячий організм швидко піддасться зневодненню, що може спровокувати головні болі, болі в животі, скоринки в носі та погане носове дихання. Все це також може стати причиною дитячих сліз.
Одягайте малюка в приміщенні легко і по можливості в одяг з натуральних тканин. Частіше практикуйте повітряні ванни — чудовий спосіб для загартовування, а також хороший спосіб підвищити загальний тонус і настрій. Цілком можливо, що саме ці заходи забезпечать не тільки спокійну поведінку протягом дня, але й міцний сон немовляти вночі.
Усі вище перераховані причини досить легко діагностуються, якщо батьки уважні до поведінки свого дитинчати та оволоділи базовими навичками догляду за ним.
Причини плачу, зумовлені психоемоційним станом
Незважаючи на те що вітчизняна педіатрія пропонує ставитися до новонародженого як до організму, основними потребами якого є їжа й догляд, насправді це не так.
Організм дитини швидко розвивається, буквально кожен день дитячий мозок засвоює величезну кількість інформації, і саме цей стрімкий та бурхливий розвиток, непомітний іноді для батьків, може виявитися причиною дитячого плачу.
Стрибки у розвитку
Ще вчора дитина була спокійна, мирно лежала у ліжечку, добре їла та практично не плакала, а сьогодні не злазить з рук, кричить і не дає батькам ні хвилини спокою. Швидше за все ви маєте справу зі стрибком у психічному розвитку, який часто викликає в малюка напади тривожності – він плаче і виявляє бажання подовгу перебувати у мами на руках.
В узагальненому вигляді періоди, що характеризуються стрибком у розвитку в дітей до року, припадають на наступні тижні їх життя: 5, 8, 12, 19, 26, 37, 46, 55, 64, 75.
У той же час необхідно робити поправку на індивідуальні особливості кожної дитини, тому терміни стрибків розвитку можуть змінюватись.
Темперамент, спадкові особливості
Маленька людина несе в собі гени батьків – тобто володіє набором тих чи інших особливостей організму і нервової системи.
Тому діти флегматичних батьків, з’явившись на світ, швидше за все будуть їсти і спати, обходячись без багатогодинних заколисувань на руках або в колясці. А діти батьків з рухомим темпераментом, емоційних можуть часто плакати, важко і довго засипати, погано спати ночами.
Такі діти дуже чутливі до тактильного контакту, тому швидко заспокоюються, коли їх беруть на руки, кладуть матері на живіт, погладжують, накривають нагрітою пелюшкою. Чутливі та легко збудливі діти набагато спокійніше сплять у ліжку з батьками, даючи останнім таким чином непогану можливість виспатися.
Постарайтеся бути уважними до цих особливостей вашої дитини, проаналізуйте поведінку найближчих родичів, розповіді бабусь про те, як росли їхні діти, і на підставі цього виробіть стратегію, що допоможе вам впоратися.
Потреба в режимі
Західна школа сучасної педіатрії пропонує батькам не прив’язувати дитину до певного режиму, мотивуючи тим, що «вона сама розбереться, коли їй їсти та спати». Насправді не всі діти можуть «самі розібратися», і пов’язано це знову ж таки з індивідуальними особливостями психіки.
Дуже часто дитина, яка багато плаче, просто збуджена, а заспокоїтися сама не може через незрілість нервової системи. Саме тому і виникають проблеми з засипанням, саме тому мають місце невмотивовані істерики, коли дитину просто неможливо заспокоїти.
Створення індивідуального режиму, дотримання ритуалів, які зумовлюють ту чи іншу подію, тут буде серйозною підмогою. Так, наприклад, вечірнє купання з подальшими масажем і колисковою, яке відбувається день у день в певний час, ефективно вирішить проблему засипання емоційного та рухомого малюка.
«Синдром тривожної мами»
Дуже часто чуєш від практикуючих педіатрів і гомеопатів розповіді про те, що молоді мами, які звернулися за консультацією з приводу дитини, просто переповнені тривогою і в будь-якому відхиленні від норми схильні бачити страшну проблему, загрозливу для життя малюка.
Природа дає кожному новонародженому величезний запас «міцності», бо історично йому доводилося виживати в умовах, далеких від сучасних – комфортних і безпечних. Тому велика частина страхів молодих батьків викликана швидше надлишком інформації, що звалюється на них після народження дитини. Інтернет, телебачення, поради бабусь і подружок створюють у голові матері інформаційний хаос, а нестійкий після народження дитини гормональний фон тільки додає емоційності й тривожності.
Новонароджена дитина ще дуже міцно пов’язана з матір’ю невидимими зв’язками, вона відмінно відчуває її настрій і тривогу. Але, на відміну від мами, вона не може раціонально проаналізувати свої страхи, тому дитина просто плаче, намагаючись показати свого роду емпатію, співчуття матері.
Тому позитивний настрій молодої мами, її глибока переконаність у тому, що з дитиною все в порядку, випромінюваний спокій допоможуть дитині освоїтися у навколишньому світі і наповнити життя сім’ї радістю та гармонією.
