Чи можна ставити дитину в куток

Сучасні методи виховання допускають виключно дипломатичні види покарань і категорично не сприймають будь-якого фізичного насильства. Спірним питанням використання в якості виховного інструменту є метод поставити дитину в куток. Давайте розглянемо, які існують аргументи за і проти ставлення дитини в цей куток, чи є позитивні моменти і чи можна виховати кутом?

За і проти покарання “кутком”

Суперечки про те, що дає дитині відсидка в кутку ведуть психологи, психіатри, педагоги раннього розвитку та дитячі неврологи. Одні пророкують важкі психічні наслідки в майбутньому. Інші, навпаки, бачать в цьому дуже дієвий метод, причому цілком лояльний, який не утискає права малюка.

Отже, основні аргументи За:

• нефізичне покарання. Набагато гуманніше поставити дитину в куток, ніж відшльопати або насварити.
• ефективність. Прихильники методу вважають, що для маленької дитини обмеження можливості рухатися – це досить складне випробування і, потрапивши одного разу в таку ситуацію, вона постарається не потрапити в неї знову. Закріплюється умовний рефлекс.

Думки Проти:

• негуманність методу. Незважаючи на відсутність рукоприкладства, багато психологів впевнені в жорстокості цього методу, бо стояти обличчям, впершись в стіну не тільки прикро, але може бути ганебним і принизливим для малюка. Надалі, це може призвести до низької самооцінки та нестабільної емоційної поведінки.
• неефективність. Противники ставити в куток не готові розглядати цей метод як покарання взагалі, бо вважають, що дитина не розуміє, для чого її поставили в кут і про що вона повинна там подумати.

Що говорить наука

Однак є офіційні дослідження, які проводилися в американських сім’ях під наглядом психологів.

Досліджуваних розбили на три групи:

1. У першої дитини на помилку реагували виключно словом – пояснювали і пояснювали проступок, домовлялися про дії в майбутньому.
2. Друга група батьків у якості вирішення конфліктів використовувала компроміси.
3. У третій групі в якості покарання відразу застосовувалося так зване вигнання з соціуму – дитину ставили або саджали на стілець у куток або забирали в іншу кімнату.

Результати показали, що перші два методи довели свою ефективність у разі неслухняності або капризів дитини. Якщо ж справа доходила до конфлікту або істерики, то компроміс або розумні доводи не мали сили. Зате тут відмінно спрацьовував метод виключення дитини з конфліктного середовища. Потрапляючи в інформаційний вакуум, у дитини є час на те, щоб взяти гору над емоціями і трохи заспокоїтися.

Спираючись на ці дослідження, можна сказати, що «куток» для дитини, що загралася та втратила концентрацію і вже не сприймає спокійну мову, набагато кращий за крик батьків або рукоприкладство.

Як же правильно ставити в кут

Перше правило ми вже розглянули вище – використовувати його можна для дітей, які почали пустувати, б’ються або кричать.

Місце

Власне, «куток» — це дуже загальна назва. Кутом для покарання може виступати як власне кут в кімнаті, так і просто стілець, поставлений в будь-якому місці, сусідня кімната, в якій немає людей, навіть лавочка в парку, якщо хуліган почав балуватися на вулиці.

Місце повинне бути максимально нудним – ніяких іграшок, книг, друзів або братів із сестрами. У деяких дитячих садках в «місцях відчуження» вішають сумні смайлики, що повинно сприяти усвідомленню поганої поведінки.

Час

Ось тут є чіткий регламент, якого важливо дотримуватися. Час покарання у хвилинах має бути таким самим, як вік дитини в роках. Тобто трирічну дитини ставимо в кут на три хвилини, а десятирічного на десять хвилин. Якщо ж після закінчення строку дитина все ще злиться, то можна продовжити час ще наполовину.

Жодних часових мотаний в кутку бути не може – це негуманно і абсолютно позбавлене сенсу.

Підготовка до покарання

У методу є чітке правило – перш ніж його використовувати, потрібно пояснити дитині, що це таке і навіщо її ставлять в куток. Отже, дитину в хорошому настрої підводять до кутка і пояснюють, що якщо вона зробить якісь конкретні речі, то буде поставлена в кут.

Правило 1. Це повинні бути три, максимум п’ять конкретних дій – кусається, б’ється, кидає речі, ображає сестру. Максимально конкретний опис провини.

Правило 2. Дитині доноситься мета покарання – її відводять в кут для того, щоб вона в спокійній обстановці обдумала свій вчинок. Важливо! Не свою поведінку в цілому, а те, що вона зробила, кого це образило або кому заподіяло шкоду.

Мета покарання – переміщення дитини із зони конфлікту в максимально нудне місце, щоб видихнути і заспокоїтися. Ідея, що вона повинна покаятися у вчинку в процесі томління в кутку, далека від правди.

Правило 3. Обговорюємо таймінг. Відразу повідомляємо дитині, що в кутку вона буде, поки стрілка годинника не зрушиться встановлену кількість разів.

Правило 4. Після того як дитина свій належний час вистояла і заспокоїлася обов’язково обговорюємо, за який вчинок вона була покарана, що відчуває зараз. Похваліть її за витримку і ще раз обговорить правила на майбутнє.

Процес покарання

Існує ще кілька обов’язкових моментів, які потрібно виконати щоб покарання не виглядало фікцією.

Пройдемося по списку:

• покарати дитину слід негайно після вчинку зі списку тих, що ви озвучували їй. Не можна поставити в кут ввечері або через годину – ланцюжок «провина-покарання» для дитини буде абсолютно не явним, навіть якщо ви будете довго і докладно пояснювати.
• зберігайте спокій. Не повинно бути криків, лайки або ляпанців з боку батьків. Впевненим голосом поясніть, що зараз станеться – на який час, куди і навіщо ви відведете чадо.
• не йдемо на поступки. Якщо покарання провокує сльози або новий виток істерики – будьте послідовні і дотримуйтесь домовленості. Виявлену твердість не потрібно плутати з жорстокістю. Поясніть дитині максимально спокійно і дружелюбно, що піти від покарання неможливо і що воно скоро закінчиться.
• спостерігати. Саме стояння або сидіння в кутку не повинно бути розвагою. Якщо дитина розгортається або йде з кута потрібно спокійно і наполегливо повертати її назад, нагадуючи, що покарання вона несе заслужено і показати на годиннику, коли час покарання закінчиться. Можна завести звуковий таймер.

Пам’ятайте, що дитині необхідні конкретні рамки або, інакше сказати, встановлені правила гри, через які вона не зможе переступити, бо це ваш сімейний закон. І як у будь-якого закону, знайдуться і ті, хто їм зможе знехтувати, найімовірніше, під дією емоцій і зовсім не усвідомлено. Будьте послідовні у своїх намірах і виконуйте домовленості. Якщо використовувати в якості покарання вилучення дитини у кут і робити це правильно, без жорстокості, лайки та бійки, то метод цілком має право на існування.