Запалення придатків – патологія гінекологічної області медицини. Це захворювання офіційно носить назву сальпінгоофорит або аднексит і виникає внаслідок інфекції, що вразила придатки яєчників.
Дуже часто можна почути від старших людей, що ноги потрібно тримати в теплі і ніколи не сидіти на холодному. Справа в тому, що переохолодження є своєрідним поштовхом, якимсь пусковим фактором запальних процесів. І це стосується не тільки сфери гінекології, але й урології.
Придатками є прилеглі до матці статеві органи (внутрішні), тобто яєчники, їх труби і зв’язки.
З-за того, що всі вони розташовані всередині тіла, то запалення пробирається до них декількома шляхами:
Виходячи з вищезазначеного, мікроби – головна і єдина причина запального процесу в придатках.
Поширена в масах словосполучення «запалення придатків» серед медиків називається аднекситом, однак сьогодні цей термін використовуються все рідше. Зараз в побуті поняття «сальпінгіт» і «оофорит», запалення труби і тканин яєчника відповідно. Дуже рідко ці два явища зустрічаються окремо, тому частіше за все лікарі мають справу з сальпінгоофоритом.
Однак ті або інші ознаки запалення залежать від ряду факторів, наприклад, від перебігу захворювання. Це може бути гострий процес, що має яскраво виражені симптоми або ж, навпаки, хронічний, зі стертою та майже непомітною симптоматикою.
Спочатку доктор виключає захворювання з подібною симптоматикою. Він опитує пацієнтку і проводить фізичне обстеження, можуть направити на здачу крові і сечі, УЗД органів, розташованих в малому тазу.
Іноді необхідна діагностична лапароскопія:
Основне місце в лікуванні, виходячи з причини захворювання, займають антибактеріальні медикаментозні препарати. Іноді лікар призначає певний засіб, але в деяких випадках необхідно проводити багатокомпонентну терапію для впливу на кілька груп мікробів. Що ж призначають фахівці?
Макроліди (Еритроміцин), цефалоспорини 3-го покоління (Цефтріаксон), ингибиторзащищенные пеніциліни (Амоксиклав) і т.д., що впливають на існуючу в кисневій середовищі флору (аеробне).
Похідні нітроімідазолу – Метронідазол – для знищення анаеробної флори, здатної до життєдіяльності в безкисневому середовищі, наприклад, гонококів – збудників гонореї.
Не обійтися і без антигрибкових засобів – Ністатину і Дифлюкана.
Як правило, перераховані вище препарати в перші кілька днів вводять пацієнтці у вигляді ін’єкцій. Через 3-4 доби переходять на таблетки і знижують дозу.
Варто відзначити, що ефективність лікування ін’єкціями оцінюється в першу добу. Якщо цей метод не дає позитивного результату, то вдаються до термінового хірургічного втручання.
Небезпечним і дуже неприємним явищем, яким може закінчитися запалення придатків, є безпліддя. Воно розвивається через запалення і ураження клітин епітелію маткових труб. У результаті вони не можуть нормально функціонувати, а в деяких випадках відбувається рубцювання труби, тоді вона повністю стає непрацездатною.
Коли запалення триває досить тривалий час, то розростається сполучна тканина капсули яєчника. Вона потовщується і плотнеет. Можливо, що вона буде дуже міцною і не зможе розірватися при овуляції в момент виходу яйцеклітини. Відповідно, остання не зможе покинути фолікул і вагітність буде неможливою.
Коли запалення розростається від придатків, то може вразити і внутрішню оболонку черевної порожнини. У такому разі розростається сполучна тканина, щоб перегородити шлях інфекції, а потім утворюються спайки, що з’єднують листки очеревини між собою.
Спайки заважають рухливості кишечника, що загрожує не тільки болями, але і розладом стільця. Крім того, маткові труби втрачають свою рухливість і не можуть нормально переносити яйцеклітини до матки.
Так що перед тим, як користуватися різноманітними народними методами і засобами, потрібно подумати про ускладнення.
Безпліддя, зумовлене запальним процесом затяжним, важко лікується, але, крім цього, підвищується ризик позаматкової вагітності. Саме тому не варто затягувати з візитом до лікаря і при перших ознаках запалення звертатися до нього за допомогою.