Програма навчання дітей у початковій школі суттєво відрізняється від того, що і як вони вивчають на заняттях в дитячому саду. Навчання в школі передбачає нову сходинку в розвитку мислення дошкільника – перехід від наочно-дійового і образного, а трохи пізніше, у середній школі – до абстрактно-логічного типу мислення.
Саме тому розвиток логічного мислення молодших школярів є одним з найважливіших завдань на етапі навчання у початковій школі. Розвинуте абстрактно–логічне мислення дитини в подальшому буде сприяти його шкільним успіхам у таких дисциплінах, як алгебра, геометрія, фізика, хімія.
Крок 1. Освоюємо категорії «поняття». Необхідно, щоб дитина могла самостійно виділяти функціонально–суттєві ознаки предмета або явища, ті ознаки, які безпосередньо пов’язані з призначенням самого предмета. Наприклад, «корова-молоко». Тобто, корова дає молоко – це ознака і виділяє її в ряді інших тварин.
Крок 2. Вчимо дошкільника визначати вже відомі властивості предмета, при цьому, не виділяючи більш або менш значущі. Тобто дитина повинна повідомити про найбільш зрозумілі і ті ознаки описуваного предмета,що запам’яталися їй . Наприклад, «собака – тварина, що живе в будці у дворі». Таким чином, тренується здатність аналізувати, розвиваючи увагу і спостережливість.
Крок 3. Останній етап – розвиваємо у дітей здатність узагальнювати і класифікувати, виділяти загальні значимі ознаки для класу предметів або понять.
Наприклад: кішка, собака, миша – тварини. Далі, класифікуємо за ознакою місця проживання – домашні тварини (живуть в будинку).
Мухомор, підосичник, опеньки – гриби. Опеньки і підосичники – їстівні, мухомор – ні (тут використовується класифікація за принципом їстівний – неїстівний).
Здатність до логічного мислення у дітей не є вродженою, цей тип мислення більш ніж який-небудь інший вимагає спеціальних занять і тренування.
Об’єктивними ознаками рівня розвитку та якості логічного мислення у дітей є також такі параметри, як швидкість, гнучкість і глибина.
Швидкість передбачає вміння знаходити потрібне рішення за невеликий проміжок часу. Гнучкість – це здатність до пошуку різних варіантів рішення проблеми (задачі), у разі, якщо помінялися початкові умови. Глибина мислення характеризує можливість проникнути в суть поставленого завдання і виявити взаємозв’язок між усіма його частинами.
Ці три якості рідко бувають розвинені однаково добре. Однак, оперуючи ними, батьки зможуть встановити наявність і рівень розвитку логічного мислення у дитини.
Останнім часом педагоги та вихователі все частіше відзначають у дітей проблеми з побудовою логічних міркувань, труднощі в аналізі предметів і ситуацій. Мислення дітей часто хаотичне, їм важко зосередитися на чомусь одному, вони здатні говорити одразу на кілька тем, але при цьому не в змозі заглибитися в предмет обговорення. Найчастіше вони можуть тільки переказати почуте, але не в змозі його проаналізувати.
Мова йде про так зване «кліпове» мислення – як про результат надмірної завантаженості дітей продуктами інформаційних технологій та телебачення. Проводячи багато часу перед монітором комп’ютера або екраном телевізора, де одні сюжети через хвилину змінюють інші, інформація подається хаотично і поверхнево, дитина втрачає здатність до логічного аналізу і концентрації, що, природно, веде до загального зниження рівня розвитку інтелекту.
Своєчасний розвиток логічних здібностей у дошкільника буде надзвичайно корисним не тільки для його подальшого навчання, але і в повсякденному житті, а також допоможе йому визначитися в майбутньому після закінчення школи у виборі професії.