Спори про цивільний шлюб завжди засновані на незахищеності співмешканців перед обличчям закону. Мінусів у разі проблем достатньо, а от плюсів, власне, ніяких. Відстоювати свої права і притягати до відповідальності фактичного чоловіка, не розписаного з вами офіційно, — важка задача.
Юридичне право цивільного чоловіка або співмешканця не поширюється на майно, і це законна підстава для того, щоб у разі розставання ви не були зобов’язані ділитися нічим своїм.
Найбільше, звичайно, жінок цікавить, чи може цивільний чоловік відібрати квартиру або будинок, як часто загрожують перед розставанням чоловіки. Відповідь однозначна — не може, не має права.
Житлова площа у власності жінки залишається при ній, якими б погрозами не користувався співмешканець. Єдиний вихід для нього полягає в тому, щоб у суді довести факт свого проживання у квартирі не менше 5 років. Наприклад, надати платіжні документи (квитанції з банку) про оплату за комунальні послуги, зібрати свідчення свідків та ін.
Якщо квартира не приватизована, а цивільний чоловік у ній прописаний, то у нього виникає право користування приміщенням. Якщо ж власник жінка, то навіть при наявності прописки, право проживати і розпоряджатися нерухомістю у співмешканця не виникає.
Так само співмешканець має право визнати батьківство дітей, які з’явилися у цивільному союзі. В такому випадку він отримує спорідненість першого ступеня з дітьми, але також і обов’язки утримання їх до повноліття. Без офіційного визнання батьківства його рідні діти не вважаються родичами перед законом.
Право на спадкування майна вкрай обмежене: звичайно, співмешканець може претендувати на частку поряд із законними спадкоємцями, однак це буде враховуватися судом як спорідненість четвертого ступеня, тобто фактичних шансів у четверту чергу отримати спадщину для нього немає.
Замислюватися про це потрібно чоловікові, який не хоче одружуватися, але розраховує відстоювати свої права у разі потреби.
Отримання спадщини після смерті цивільного чоловіка не викликає проблем, якщо покійний залишив заповіт, в якому вказав цивільну дружину спадкоємицею. Якщо такого документа немає, то дуже складно отримати бажане, навіть з хорошою юридичною допомогою.
Справа в тому, що закон захищає права подружжя, які мають реєстрацію, тоді як не розписані не мають легальних підстав вступати в спадщину.
І все-таки, з грамотним юристом, є можливість не залишитися в збитку після смерті цивільного чоловіка. Перший спосіб полягає в тому, щоб оскаржити у законних спадкоємців право володіння тим майном, яке було оформлене на покійного, але в реальності (і ви можете довести це в суді) було куплено на ваші кошти.
Другий спосіб — залучити до справи прямих спадкоємців, тобто визнаних покійним спільних дітей. Як родич першого ступеня, син чи донька мають право вступити у спадщину, яку потім дарчим передати цивільній дружині (матері або мачухи) покійного.
В цьому випадку шансів на успіх більше, однак є ризик, що у дорослих дітей виникнуть свої плани на спадщину. Заздалегідь обговоривши всі умови та повністю довіряючи такому спадкоємцеві, ви могли б все-таки отримати хоча б частину майна покійного.
Причини для розлучення, зрозуміло, ті ж, що і в законному шлюбі, плюс особливий випадок, коли цивільний чоловік просто не хоче одружуватися. Розчарування і образа жінки, яка роками чекала запрошення в ЗАГС, переважує всі ті доводи, за яких вона залишалася поруч з цим чоловіком.
Важко продовжувати жити під одним дахом з людиною, мотиви відмови реєструвати шлюб не ясні. Якщо непереборних перешкод до шлюбу немає, то таку поведінку можна розцінити тільки як небажання брати зобов’язання за сім’ю, яка фактично вже існує. З цієї причини розлучаються цивільні дружини.
Випадки бувають різні, так що в одному важливий лише психологічний момент розставання, в іншому — питання з пропискою і т. п. Натомість проблема поділу майна не є по суті проблемою, так як чоловік, хоч і виконував роль чоловіка, за фактом — співмешканець, і з ним абсолютно нічого ділити.
Ви не зобов’язані віддавати йому частину свого майна, і навіть якщо він прикипів душею до автомобіля, який записаний на вас, він не отримає його, крім як у вигляді подарунка від вас. З іншого боку, і ви не можете вимагати частки його майна, навіть якщо справедливо вважаєте його частково своїм.
Відносини з співмешканцем спочатку припускають, що ви ведете спільне господарство, однак майно та накопичення у кожного з вас особисті. Тому важливо оформляти великі покупки на ім’я того, кому вони належать, адже якщо раптом доведеться розлучатися, то саме за встановленим майновим правом можна справедливо розділити спільно нажите.
Цікаво, що термін «спільно нажите» застосовується лише до шлюбних відносин. У незареєстрованому союзі це поняття не має юридичної сили, тому якщо ви вирішили розійтися, питання розділу сильно спрощується.
На відміну від майнових спорів, для одержання аліментів за законом не має значення, чи є печатка в паспорті у батьків дитини чи немає. У чоловіка обов’язки виникають на підставі визнаного батьківства і факту роздільного проживання з дітьми.
Таким чином, розраховувати на аліменти ви можете, а розмір буде залежати від кількості дітей:
Як отримати ці кошти? Є два шляхи: через суд і на підставі домовленості. Якщо батько дітей порядний і ви йому довіряєте в цьому питанні, буде достатньо усного договору. Якщо ви хочете юридично зобов’язати колишнього, то оформіть у нотаріуса письмовий договір — цей документ вступає в силу негайно після підписання і діє так само, як і рішення суду.
У разі, якщо батько дітей відмовляється допомагати і навіть ховається від спілкування з вами, домогтися справедливості допоможе звернення до суду за місцем його прописки.
Судді приймають рішення на користь дитини практично завжди, за цим справа не стане. Натомість виконавча служба, обов’язком якої буде безпосереднє стягнення аліментів, може і не домогтися їх.
З’ясовуючи, які доходи є у відповідача, інспектор може зіткнутися з проблемою. Наприклад, неофіційне працевлаштування чоловіка, не зафіксовані доходи, неможливість розшукати його фізично — чоловік, який знайшов цю лазівку в законі, зможе спокійно не виконувати своїх обов’язків навіть за рішенням суду.
У інших випадках ви отримаєте на дитину належні йому кошти у повному обсязі. Мудрості вам і правильних рішень!