Усі батьки прагнуть, щоб їхні діти були розумними, швидко розвивалися і зацікавлено вчилися. Але не завжди так легко і просто захопити карапуза процесом вивчення чогось нового.

Найбільш раннім інтересом до знань у дітей є якраз лічба предметів. Важливо не пропустити цей час і непомітно перетворити арифметику на ненав’язливу гру.

В якому віці батьки повинні починати?

дитина рахує в уміУ багатьох батьків виникає закономірне питання: «чи варто завантажувати дитя арифметикою до школи? Адже там всьому навчать професіонали».

Це хибна думка. Починати вчити малюка потрібно тоді, коли його зацікавлює предмет навчання, аж ніяк не після того, як цей інтерес давно згас.

А зацікавленість у підрахуванні у дітей з’являється досить рано, приблизно з 3,5-4 років. Тільки її потрібно злегка підтримувати і непомітно кожен день ускладнювати ігровий процес.

Якщо ж ваше дитинча з якихось причин не проявляє інтерес до перераховування іграшок, не потрібно говорити: «У нього, мабуть, просто немає здібностей до математики, от я теж в дитинстві в точних науках не досягала успіху». Вам потрібно зацікавити його. Поступово включайте в його щоденні розвивальні заняття те, що ви до цих пір упускали: починайте рахувати іграшки, ґудзики на одязі, сходинки дорогою додому.

Як правильно навчити дитину рахувати в умі і уникнути помилок?

Існує багато різноманітних методик навчання лічби, ви маєте право вибирати або змішувати їх і придумувати свої. Однак не слід починати навчання такими способами, які не тільки не принесуть ніякої користі, але й нашкодять надалі вашому чаду.

Наприклад, «додавання одиничок»: «Щоб до трьох додати два, ми спочатку до трьох додаємо одиницю, отримуємо чотири, потім до чотирьох одиничку, отримуємо п’ять». І у зворотний бік: «Щоб від чотирьох відняти три, від четвірочки віднімаємо одиничку, буде три, потім від трійки одиницю, отримуємо два і від двієчки теж одиничку, залишиться один».

Такий спосіб дуже поширений, але він виробляє і закріплює у дітей звичку повільно рахувати і абсолютно не розвиває запам’ятовування і мислення. Стежте, щоб вихователі в садку або початковій школі не використовували техніку пальчиків і одиничок для навчання дитини. Навчити цього швидко і легко, а от перебороти цю звичку дуже важко.

Ще один поширений хибний спосіб – «за лінієчкою»: «Щоб до трьох додати два, потрібно знайти на лінійці циферку три, від неї відрахувати два пункти вправо і прочитати п’ятірку, це і буде відповідь на приклад. А щоб від чотирьох відняти три, знаходимо на лінієчці четвірку, відраховуємо від неї три пункти вліво і читаємо на лінійці відповідь». Такий вид рахунку із застосуванням цього підручного «калькулятора» – лінійки – ніби спеціально вигаданий для того, щоб малюк і не починав думати і запам’ятовувати.

Як навчити дитину швидко рахувати в умі?

Вивчення усного рахунку завжди повинне проходити з елементами гри. За допомогою навчальних занять, повторюваних обов’язково щодня, досягається не просто бездумне заучування, а усвідомлене запам’ятовування і зорової і тактильної пам’яті, що потім закріплюється на тривалий час.

Важливо підтримувати алгоритм і системність отриманих навичок:

  • дитина швидко рахуєНавчіть спочатку бачити різницю між «багато предметів» і «один»;
  • Поясніть різницю між поняттями: «одне», «більше», «менше»;
  • Навчіть порядковому рахунку та кількісному;
  • Розтлумачте, як зіставити кількість супутньою цифрою;
  • Вивчіть порядок цифр від 1 до 10;
  • Навчіть шукати відповідь у найелементарніших завданнях із математики за допомогою декількох способів.

Тільки рахунок у розумі буде розвивати пам’ять, інтелект і кмітливість. Саме це стане в нагоді у майбутньому дорослому житті.

Приклади ваше чадо ще вирішуватиме в школі, при відпрацюванні акуратності й уваги. А рахунок у розумі потрібно починати відпрацьовувати в ранньому віці для розвитку кмітливості. До початку освоєння усного рахунку він вже повинен вміти правильно порахувати як мінімум п’ять іграшок, ґудзиків, пташок або рибок і при цьому розуміти поняття «більше» і «менше». Усі ці підручні предмети далі в навчанні використовувати не потрібно.

Почати варто з додавання і віднімання однорідних предметів. Це задіює як зорову, так і тактильну пам’ять. Якщо у дитини з рахунком предметів є проблеми, то краще почати з самих азів і заново терпляче пояснити йому, як справитися з визначенням кількості ґудзиків на сорочці, наприклад. А потім вже переходити до більш складних уроків.

Як навчити дитину рахувати в умі на кубиках

Існує зручний і швидкий спосіб навчання з допомогою кубиків. Можна починати займатися таким способом з двох років. Знадобляться для цього лише картки від 1 до 5 і коробочка з квадратиками в ряд. Їх можна купити в будь-якому дитячому магазині або зробити самостійно. До речі, карапуз буде радий взяти в цьому участь.

Не слід замінювати коробку паличками для рахунку або кубиками, які не можна поставити в ряд. Такі предмети стоять безладно, у них немає постійної конфігурації, тому вони не можуть відкластися в пам’яті цілісною картинкою. У них і принципова відмінність від пальчиків. Коробочку можна накрити долонею або прибирати з очей, заповнені і порожні клітини швидко запам’ятаються. А пальці завжди при ньому, він може їх легко намацати, і просто немає сенсу нічого запам’ятовувати.

Гра-тренування «Приставляємо кубики до цифр»

Залиште на столі картку під номером 1 і під номером 2. Поруч коробочку, в якій один кубик.

Гра-тренуванняЗапитайте малюка, скільки у коробці заповнених клітин. Після того як він правильно відповість, покажіть йому картку з цифрою 1, назвіть її і залиште поруч з коробочкою. Покладіть в коробку ще один кубик і попросіть сказати, не рахуючи, скільки тепер кубиків.

Після того, як отримаєте правильну відповідь, що тепер в коробці вже два предмети, покладіть поруч цифру 2, назвіть її, приберіть від коробки номер 1, а на колишнє місце покладіть цифру 2. Повторюйте цю гру кілька разів.

Учень швидко запам’ятає на вигляд два кубики, і скоро почне визначати кількість одразу, без підрахунків. Одночасно з цим запам’ятає картки з цифрами 1 і 2 і буде показувати цифру, відповідно до числа кубиків у коробці.

Гра-тренування «Гномики в будиночку»

Коробка з кубиками — це буде будиночок, клітини — кімнатки, а самі предмети — казкові гноми. Покладіть кубик у коробку. Це буде – «Один гномик зайшов у хатинку». Потім запитайте: «А якщо до першого прийде один друг, скільки буде гномиків у будиночку?» Якщо малюк не може сказати відразу, покладіть ще один кубик поряд з будинком. Тепер він точно скаже, що в будиночку два гномики.

Так само з питанням: «Якщо один гномик піде». Поступово ускладнюйте гру. Скажіть, що тепер у будиночка є дах. Закрийте коробку чомусь і повторіть процес. Кожен раз, коли учень говорить правильну кількість гномиків, прибирайте дах і дозволяйте йому додавати або прибирати гномика і переконуватися, що він відповів правильно.

Запам’ятайте, що дітям не треба вивантажувати всю інформацію відразу. Перевантажувати дитячу пам’ять, змушуючи її займатися насильно не варто. Вистачить 15-20 хвилин на день, якщо, звичайно, він сам не просить більше часу.

Поєднувати заняття з рахунку можна із заняттями з читання. З часом, коли найпростіші приклади будуть відпрацьовані до автоматизму, навчіть бачити арифметику в навколишньому світі. Наприклад, прекрасний спосіб, як навчити дитину швидко рахувати приклади в умі – лічити машини, що приїжджають повз.

Дітям цікаво стежити за машинами і встигнути порахувати їх – це відмінне тренування. Запасіться терпінням, фантазією і пам’ятайте, що ваша дитина завжди найрозумніша для вас!