Навчання числам і рахунку — дуже важливий етап у дошкільній освіті. Як навчити дитину рахувати, як зробити так, щоб заняття математикою викликали у малюка інтерес — цими питаннями часто заклопотані батьки маленьких дітей.
Насправді особливої складності в навчанні дітей азам математики немає. Треба лише враховувати ключові особливості мислення дитини дошкільного періоду життя, які допоможуть побудувати навчання правильно і зробити його ефективним.
Вік. У віці двох-трьох років у дітей ще дуже незріле мислення, їм недоступні операції аналізу та узагальнення, тому навіть якщо ви навчите дитину рахунку до десяти, то вона буде всього лише механічно повторювати«1, 2, 3, 4, 5», не представляючи механізму обчислення. На питання, скільки предметів перед нею (кубиків, м’ячиків) вона навряд чи зможе осмислено відповісти, тому що поки не оперує категорією кількості.
«Своє» бачення. Малюки трирічного віку сприймають операцію рахунку дуже буквально, вважаючи, що операції додавання і віднімання дійсні зараз, в даний конкретний момент часу і тільки з тими предметами, які він бачить перед собою. Діти думають, що якщо предмети відсунути один від одного – то їх стане більше, а якщо наблизити один до одного – тоді менше.
Дитина, яка досягла віку трьох років, а якщо її попросити додати до чотирьох кубиків три, дасть правильну відповідь «7» тільки після того, як піддасть рахунку всі кубики по черзі. А ось старші діти проведуть обчислення іншим способом, додаючи до чотирьох кубиків по одному (4+1+1+1 кожен раз аналізуючи отриманий результат, поки не отримають правильну цифру «7».
Тому роздумуючи над тим, як навчити дитину рахувати, потрібно пам’ятати про ці особливості сприймання дітей молодшого дошкільного віку.
Краще всього починати навчати дітей рахунку та цифрам, у віці трьох-чотирьох років, при цьому потрібно орієнтуватися на індивідуальні особливості конкретного малюка, а не на приклади інших мам, які стверджують, що їм відомо, коли і як можна навчити дитину цифрам.
Освоєння категорій «великий – маленький», «більше – менше», «один – багато». Дуже прості, але в той же час необхідні поняття, якими повинна оперувати дитина зазначеного вище віку. Це зробить її подальше навчання числам і рахунку більш ефективним.
Під час занять намагайтеся наводити приклади, використовуючи те, що бачить перед собою дитина – предмети навколишнього середовища та побуту. Тоді навчання рахунку надалі буде викликати у неї живий інтерес.
Для цих занять вам знадобляться наступні матеріали:
Перед початком навчання, треба зрозуміти, скільки кубиків дитина може визначити відразу, не вдаючись до їх перерахунку пальцем. Як правило, у три-чотири роки діти можуть відразу визначити 2-3 предмета, в дуже рідкісних випадках – 4. Є й ті, хто може визначити тільки один кубик. Тому поставте перед малюком коробку з кубиками і по черзі (починаючи від меншого значення) пропонуйте йому визначити їх кількість не перераховуючи. Так і кажіть «Скільки кубиків? Кажи відразу, не рахуй!» Якщо малюк може визначати без рахунку лише один кубик, необхідно провести наступне заняття.
Крок 1. Поставте на стіл коробку з одиним кубиком всередині, покладіть поруч картки з цифрами 1 і 2. Поставте малюку питання, і коли він скаже- «один», продемонструйте йому картку з цифрою 1. Покладіть її поруч з коробкою
Крок 2. Покладіть в коробку ще один кубик і дайте малюкові завдання перерахувати кубики. Якщо він відповів, що кубиків стало два, покладіть на стіл картку з цифрою 2, попередньо прибравши картку з цифрою 1. Нехай дитина зробить це сама – таким чином, у неї закріпиться чітке розуміння відповідності цифри і кількості кубиків в коробці.
Вивчаємо склад числа, закріплюючи і відпрацьовуючи завдання кілька разів. Дуже скоро юний учень зможе запам’ятати, як виглядають два кубики разом, і почне правильно називати їх кількість, не вдаючись до перерахунку пальчиком. У той же час цифри 1 і 2 перестануть для нього бути абстрактним поняттям, коли він співвіднесе їх з кількістю кубиків в коробці.
Додаємо в заняття ігрові елементи. Перед його початком розповідаємо дитині, що наша коробочка – це мурашиний будиночок, а кубики – маленькі мурашки, його жителі, які мешкають у своїх нірках, тобто, на клітинках коробочки. Для більшої переконливості можна наклеїти на одну з граней кубика маленьке зображення мурашки.
Крок 1. Кладемо один кубик на першу клітку в коробці (бажано, щоб вона знаходилася зліва від малюка), і повідомляємо йому: «одна мураха вже у себе в нірці. А якщо до неї зараз захоче прийти її друг в гості, скільки мурашок тоді стане в нірці?». Якщо ви бачите, що дитині одразу важко відповісти правильно, то поставте один кубик поряд з коробкою. Коли малюк зрозуміє і скаже — «2», можна дозволити йому поставити другий кубик поряд з першим, стежачи при цьому, щоб вони знаходилися в межах своїх «норок», тобто клітинок.
Крок 2. А тепер ставимо наступне питання: «Скільки залишиться мурах в будиночку, якщо одна піде?». Швидше за все, на це питання дитина вже відповість без ускладнення — одна. Попросіть малюка підкріпити цю відповідь карткою з відповідною цифрою. Рухаємося далі, додаємо по одному кубику до вже відомого числа, послідовно і не поспішаючи. Надалі ми вивчаємо числа, доводячи поступово потрібну кількість кубиків до 10.
Демонструйте і зворотну операцію додаванню – віднімання. Цим ви допоможете дитині швидко і без проблем навчитися рахунку до 10, а також складанню та відніманню. Дуже скоро вона зможе вирішувати елементарні приклади на ці математичні операції.
Потрібно домогтися наступних результатів: дитина має не просто визначати кількість шляхом перерахування предметів, що лежать перед нею, а аналізувати склад числа. Тоді вона легко буде вирішувати прості математичні приклади, розуміючи, що число 5 вийде, якщо 2+3 або 4+1.
Вміння проводити аналіз чисел дуже знадобиться в подальшому, коли діти почнуть освоювати операції ділення, зіткнуться з поняттям «кратності» чисел. Також ці навички будуть надзвичайно корисні їм, коли вони почнуть вчитися визначати час.
Багато батьків цікавляться, як краще вивчити з дитиною цифри. Відповідь на це питання дуже просте. Немає сенсу змушувати дітей механічно заучувати цифри. Оперуючи ними, вона повинна добре представляти їх числове наповнення – тобто розуміти, що стоїть за цифрою «2», яка кількість предметів. Тому, щоб навчити дитину цифрам необхідно постійно підкреслювати нерозривний зв’язок цифри і числа – його кількісному показнику. Це відмінно демонструє наведена вище методика.
Добре запам’ятати зображення цифр дитині дошкільного віку допоможуть різноманітні наочні посібники – лото і картки. Ще краще, якщо ви разом з малюком самостійно розробите ряд картинок, які демонструють, як виглядають цифри. Використовуйте будь-які аналогії і асоціації, щоб зробити зображення з цифрою максимально незабутнім. Такі картинки допоможуть дитині запам’ятати, як виглядають цифри, і навчитися правильно їх писати надалі.
Навчання малюка математиці і рахунку повинно проходити легко, без застосування сили і тиску. Тоді будь-яка дитина дошкільного віку буде отримувати радість від пізнання і вивчення світу.
Розвиваючий мультфільм «Вчимося рахувати»: