Справжнє кохання – в чому відмінності від закоханості?

Справжнє кохання – явище вкрай рідкісне, яке припускає, насамперед, не сексуальне бажання, а повагу до індивідуальності свого партнера. Дуже часто це почуття плутають з іншими стверджуючи, що відчувають до обранця кохання, насправді переслідують особисті інтереси.

Справжнє кохання – проблеми істинного почуття

Як правило, зустрівши вподобану людину, чоловік або жінка починають підсвідомо приписувати їй якості, які притаманні ідеальному образу, створеному в мріях. Але рідко хто може відповідати настільки завищеним вимогам. Звідси і розчарування, розлучення, постійні докори.

Тим не менше, кожна людина є особистістю з притаманним їй набором неповторних якостей.

Тільки розгледівши і визнавши ці нюанси, можна говорити про зародження кохання. Спроби «виправити» особистість, підпорядкувати її власним вимогам, можна розглядати, як прояв егоїзму.

Справжнє кохання повинно бути позбавлено егоїзму, потрібно цінувати все, що є в обранцеві.

Це надзвичайно сильне і гармонійне поєднання емоційних проявів, випробувати які, на жаль, дано не кожному.

Нерідко можна почути думку, що зустрічається справжнє кохання у підлітковому віці. Як приклад наводять Ромео і Джульєтту, глибина почуттів яких була така сильна, що вони вважали за краще розстатися з життям, ніж один з одним. Однак перша юнацька закоханість не може володіти всіма якостями, щирої любові.

Закоханість – лише перший порив, який може швидко згаснути або розвиватися. Закоханості властиві сильні яскраві емоційні переживання, яких немає в справжньому коханні.

Щирі почуття розвиваються довго по мірі пізнавання свого партнера і поступово настільки зближують двох людей, що можна говорити про співзвуччя душі. Фактично дві люблячих людини стають нерозривним цілим.

Така любов не приходить спонтанно. Це не пристрасть, яка спрямована в першу чергу на задоволення власного бажання. Це не закоханість підлітків, яка швидко спалахує і не менш швидко згасає. Справжнє почуття не вимагає взаємності.

Цікаво, почувши щире освідчення, чи можна зрозуміти, що це дійсно справжнє глибоке почуття?

Що відчувають люблячі люди?

Насправді можна визначити, яким повинно бути справжне кохання, за 12 ознаками.

Якщо хоча б одна з них не відповідає відносинам, які склалися в парі, значить, це закоханість, пристрасть або захоплення, яке поступово може повністю вичерпати себе:

• Закоханість передбачає захоплення поверхневою оболонкою – зовнішнім виглядом, манерами, сексуальністю. При цьому особистісні якості людини особливого інтересу не викликають;
• Під час періоду закоханості партнер акцентує увагу на одному або декількох якостях людини, наприклад, на усмішці, ході, поставі, в той час як справжнє почуття означає, що подобаються всі нюанси зовнішності і внутрішнього, духовного змісту;
• Закоханість спалахує швидко, нерідко, з першого погляду. Справжнє почуття розвивається роками. За цей час люди прекрасно встигають дізнатися і зрозуміти один одного;
• Закоханість, яка спалахнула, мов смолоскип, через кілька місяців починає пропадати. Якісь звички партнера викликають роздратування, і почуття поступово зникає, часто змінюючись звичкою. Істинному коханню притаманні теплі, довірчі відносини, які міцніють з кожним роком;
• Захопленість повністю заволодіває людиною, що зазвичай призводить до неорганізованості, кардинальних змін у характері, безвідповідальності по відношенню до оточуючих людей, інтереси яких закоханого просто не хвилюють. Глибоке почуття, навпаки, пробуджує в особистості найкращі якості.
• Пристрасть часом настільки захоплює людину, що весь світ для нього обертається тільки навколо єдиної персони, заради якої можна і гори звернути. При справжньому коханні також на першому місці знаходиться єдина людина, але при цьому не втрачають стосунки з друзями та близькими;
• Іноді палка пристрасть – проблема для всієї сім’ї і родичі різко негативно ставляться до цього почуття, так як зауважують, що зміни в поведінці рідної людини не йдуть їй на користь. Щире почуття пробуджує найкращі якості, тому й рідні найчастіше схвально ставляться до такого союзу;
• Можна перевірити, наскільки щирим було саме визнання в любові, надовго розлучившись з партнером. Пристрасть і поверхневе захоплення швидко минають і людина, відстрадавши належний час, знаходить розраду в нових відносинах. А при справжньому почутті розлука не має значення, так як не здатна привести до його втрати;
• Саме палке почуття закоханості завжди супроводжується размолвками, здатними перерости у серйозну сварку. При цьому з кожним разом розбіжності стають все відчутнішими. Сварки можливі і у люблячих людей. Але на відміну від закоханих, вони завжди знаходять розв’язання конфлікту, що дозволяє позбутися розбіжностей;
• Якщо людина, думаючи про свої відносини, використовує займенники «мені», «моє», «я» і «він» або «вона», це визнання факту, що мова йде про двох абсолютно різних людях. Коли любиш по-справжньому, і думаєш відповідно – «ми», «наше»;
• Часом закоханість ґрунтується виключно на егоїстичних проявах, наприклад, друзі заздрять, що хлопець зустрічається з самою гарненькою дівчиною району. Отже, подібні відносини допомагають молодій людині підвищити власний статус. Спражнє кохання і самоствердження – не сумісні;
• Для того хто захоплений, присутність коханої людини робить його щасливим, він намагається отримати максимальне задоволення від цих відносин. Той хто кохає не думає про щастя для себе. Для нього набагато важливіше зробити щасливим свого партнера. В цьому союзі він віддає, а не забирає.

Прояви почуттів можуть бути різними. Не варто думати, що закоханість і пристрасть чимось погані. Просто цим почуттям властиве яскраве, але нетривале існування.

Якщо хочеться пізнати справжнє кохання, вчитися їй доведеться все життя і тільки від самої пари залежить, чи зможуть вони її знайти.