Проблеми, про які незручно говорити – сухість піхви

Майже кожна жінка стикалася з такою інтимною проблемою як сухість піхви. Зазвичай це явище спостерігається перед періодом менопаузи і відразу після неї. Однак все частіше за допомогою до фахівців почали звертатися і молодші жінки, і навіть дівчата.

Суть явища

Сухість піхви, яка в офіційній медицині називається атрофічний вагініт, є подразненням, яке викликане потоншенням стінок і сморщуванням тканин піхви, і зниженням кількості природного мастила, що виділяється з них.

Сухість слизової зумовлює дискомфорт, який проявляється болем під час статевого акту. Може з’явитися невелика кровотеча, викликана мікротравмами, оскільки під час сексу не було достатнього зволоження.

Одним із поширених симптомів захворювання є і часті позиви до сечовипускання. В окремих випадках перераховані вище явища можуть з’явитися і через сечостатеві інфекції.

У кожної жінки кількість вологи коливається. Це цілком нормально. В основному рідина в піхві зовсім не помітна, бо вона не має запаху і безбарвна. Лише моменти сексуального збудження свідчать про неї.

Якщо рідина перестає вироблятися або є в недостатній кількості, то проявляються різноманітні неприємні симптоми, наприклад, свербіж і печіння, які супроводжують сухість піхви.

Цей симптом сильно впливає на сексуальне життя, оскільки жінка під час статевого акту відчуває біль. Таким чином бажання займатися сексом повністю зникає.

Причини сухості піхви

Це неприємний стан може виникнути в будь-який момент, у жінок і дівчат будь-якого віку і з різних причин.

Найчастіше сухість піхви виникає при клімаксі, у віці від 40 до 60 років. Період менопаузи характеризується зниженням кількості естрогену в організмі.

Цей гормон відповідає за підтримку нормального рівня кислотності та зволоженості піхви. Коли естроген виробляється в значно меншій кількості, то відповідно послаблюється природний захист, змінюється кислотність і як результат середовищі піхви збільшується рівень лугу.

У цей період дуже просто підхопити якусь інфекцію, бо рН дуже високий, а тканини піхви тонкі. В результаті сильно зростає ймовірність появи тріщин і відкритих виразок на стінках.

Одночасно з цим стоншуються тканини близької уретри, а це в свою чергу підвищує проникнення туди грибків та інших шкідливих мікроорганізмів із піхви. Тому супутніми захворюваннями можуть бути інфекції сечовивідних шляхів. Тоді у жінок збільшується кількість сечовипускань і з’являється печіння.

На зниження рівня естрогену в організмі впливають і медичні препарати, оскільки вони можуть впливати на процес його вироблення.

Серед них можна виділити такі: Атропін, препарати для нормалізації артеріального тиску, антидепресанти, препарати для лікування міоми матки, антигістамінні, десенсибілізуючі та сечогінні, засоби, що збуджують, і серцево-судинні препарати.

Сухість піхви може з’явитися в результаті використання різних засобів гігієни. Алергічна реакція виникає після застосування мила, лосьйону, гелю та інших речовин, що містять велику кількість жорстких лугів.

Вибираючи засоби для інтимної гігієни краще зупинитися на гіпоалергенних, без барвників, ароматичних добавок, з рівнем рН 4-4,5. Але вони ніколи не застосовуються як лікарський засіб, бо можуть викликати подразнення чи навіть спровокувати запалення.

Мило теж варто вибирати з високим вмістом жирів, без ароматизаторів і барвників. Ще підвищену сухість може викликати алергія на барвники та парфумерію, які містяться в туалетному папері або пральний порошок.

Дуже часто суха піхва є наслідком застосування оральних контрацептивів, наприклад, з прогестероном.

Спостерігатися цей стан може і в дні перед менструацією. В цей період значно знижується рівень естрогену підвищується прогестерон, що і викликає сухість.

Крім того, велику роль відіграють шкідливі звички, такі як алкоголь і куріння. Вони не тільки порушують нормальну роботу внутрішніх органів, а й змінюють гормональний фон.

Куріння сильно впливає на кровообіг, відповідно приплив крові до органів малого таза зменшується і викликає атрофічні зміни. Також ця шкідлива звичка знижує корисну дію естрогену на організм.

Варто зазначити, що у жінок-курців значно раніше може розпочатися період менопаузи, а лікування гормонозамісною терапією, заснованою на застосуванні естрогенів, стає безрезультатним.

Поява сухості може бути спричинена хіміотерапією і променевим лікуванням, які призначаються при злоякісних пухлинах. Їх вплив пригнічує більшість функцій організму, включаючи і статеву сферу.

Безпричинні і часті спринцювання теж не впливають позитивно на стан тканин піхви. Швидше навпаки – порушують природну мікрофлору і пошкоджують їх, що і спричиняє сухість.

При синдромі Шегрена теж спостерігається сухість, бо ця хвороба викликає запалення залоз, у тому числі і слизових оболонок.

Виникнути сухість піхви може після пологів і під час вагітності, а також з інших причин:

• хірургічне видалення яєчників;
• ендометріоз;
• інфекції сечостатевої системи;
• вагініт;
• генітальний герпес;
• порушення імунітету;
• стреси і депресія;
• підвищені фізичні навантаження;
• нервове напруження;
• дерматологічні розлади.

Лікування сухості піхви

Якщо стан викликаний зниженням рівня естрогену, то лікується замісною гормонотерапією, на основі цього гормону. У такому разі виписують препарати місцевого застосування (вагінальні супозиторії і мазі) або оральні лікарські засоби.

Типи вагінальної гормонотерапії:

• Естрогенові кільця. Вони приймають форму піхви, чим сприяють проникнення гормону в тканини. Кільце змінюють 1 раз у квартал;
• Супозиторії. Вводять протягом декількох тижнів кілька разів на день. Пізніше використовують два рази на добу до зникнення симптому;
• Креми. Вводять за допомогою спеціального аплікатора у піхву раз на добу протягом декількох тижнів. Потім 1-3 рази на тиждень.

Результат можна відчути вже після кількох процедур. Значно збільшується приплив крові, товстішають стінки піхви, збільшується кількість вологи, зникає біль при статевому акті.

Прийом таких препаратів обов’язково повинен контролювати лікар, адже надмірне потовщення стінок може викликати розвиток онкологічних захворювань.

Пацієнткам, яким гормонотерапія протипоказана, виписують лікарські трави. Їх застосування теж позитивно позначається на гормональному фоні. Вони посилюють кровообіг, зміцнюють репродуктивну систему, але їх також повинен призначати фахівець.

Найчастіше це засоби, що містять:

• мелатонін;
• екстракт хмелю;
• екстракт борової матки;
• гінкго;
• екстракт горянки стрілолистної;
• ніацину тощо

Для інтимної косметики підійдуть негормональні мастила, лубриканти з низьким рівнем рН. Креми і гелі повинні бути на водній основі. Олійні засоби  можуть подразнювати слизову і спровокувати грибкові захворювання.

Масляні засоби не застосовують із латексними презервативами, бо вони роблять в них мікроскопічні отвори. Можна користуватися тільки вітаміном Е.

Варто пити більше води, це допоможе організму вивести токсини і збереже вологість.

Щоб естроген вироблявся в достатній кількості, необхідно правильно харчуватися. Наприклад, включити в раціон насіння льону і сою – це природні джерела фітоестрогенів. Не варто виключати з меню жири, вони сприяють виробленню цього гормону.

Будь-який засіб  з естрогеном може викликати побічні дії. Найчастіше з’являється вагінальна кровотеча, а також починають боліти груди. Його не рекомендують жінкам із раком грудей, вагітним і після пологів матерям-годувальницям.