Герпетична ангіна: причини, клінічна картина, лікування

Герпетична ангіна – це гостре захворювання, що має інфекційний характер. Вражає лімфоїдну тканину мигдаликів і глотки. По-іншому таку ангіну називають герпетичним тонзилітом. Період зараження триває тиждень-два.

Симптоми герпетичної ангіни

Хвороба починається з яскраво вираженого синдрому захворювання, дуже схожого на грип.

З’являються такі симптоми:

• зниження апетиту;
• загальне нездужання, дратівливість;
• підвищення температури до 40 градусів;
• слабкість в тілі;
• больові відчуття в горлі, особливо при ковтанні;
• головні болі;
• гострий риніт;
• збільшення і болючість лімфовузлів на шиї.

Основним із симптомів захворювання є виникнення “бульбашок” на задній стінці глотки, піднебінні і мигдалинах. Спочатку слизова глотки червоніє, запалюється, потім з’являються скупчення білих маленьких “бульбашок”, які оточені червоним ореолом.

Коли “бульбашки” з’єднуються у невеликі групи, утворюються білі плями, вони з’являются і зверху покриваються сірим нальотом, можуть містити гній, якщо додається інфекція, викликана бактеріями.

Через деякий час пухирці починають підсихати і покриваються кірочками. Такі висипання можуть з’являтися на слизових щік, обличчя, шкіри, губ. Вони не кровоточать, десна не запалюються, підвищеного слиновиділення не спостерігається. Також при герпесному тонзиліті можливі напади нудоти, блювоти, болі в животі, закладеність носа.

Температура тримається перші 3-4 дні, потім знижується. Больові відчуття у горлі можуть бути виражені або відсутні. До кінця 7 дня зміни в носоглотці звичайно проходять.

Чому виникає герпесний тонзиліт

Основна причина, з якої розвивається герпетична ангіна, це попадання в організм вірусу герпесу. Таке захворювання є сезонним, часто розвивається у літній та осінній періоди. Більше, ніж всі інші, вразливі діти і молоді люди.

Заразившись такою ангіною, людина стає небезпечною для оточуючих, тому хворого треба відразу ізолювати від суспільства. Герпесний тонзиліт може розвиватися не тільки у дорослих, але й у дітей, включаючи дитячий вік до року. Він дає ускладнення і супроводжується високою температурою, появою виразок у порожнині роту. Зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом, через немиті продукти та руки.

Проведення діагностики

Найчастіше такий вид ангіни діагностувати відразу при обстеженні буває складно, тому що більшість симптомів дуже схожі на звичайний грип або вірус. Поставити правильний діагноз вдається лише тоді, коли на мигдалинах і слизовій рота утворюються герпесні висипання.

Діагностують хворобу в залежності від сезону, виду, віку, локалізації уражених ділянок порожнини рота. Основними методами обстеження герпетичної ангіни є вірусологічний та серологічний.

Матеріалом для вірусологічного методу діагностики служать мазки і змиви з носоглотки. Вони беруться в перші 5 діб розвитку захворювання. При серологічному методі діагностики використовують спеціальні сироватки, мічені флюоресцеїном. Їх роблять у перші дні хвороби, а також через кілька тижнів з початку її розвитку.

Найчастіше лікарі плутають виникнення герпесу на губах з вірусною пневмонією, скарлатиною, менінгітом, дифтерією. При виникненні герпесних висипань лікар повинен вміти відрізняти тонзиліт, викликаний герпесом, від іншого захворювання – оперізувального герпесу.

Діагностика у дітей починається з огляду горла, взяття аналізу крові і мазка з носоглотки.

Як правильно лікувати ангіну герпетичну

Лікування може носити симптоматичний і специфічний характер.

Для усунення основних симптомів, проводяться такі процедури:

• Полоскання порожнини рота відварами трав, аерозольними антисептиками: «Гексорал», «Тантум Верде», «Інгаліпт», «Хлоргексидин», «Фарингосепт»;
• Дотримання дієти: не можна їсти гостре, перчене, смажене, мариноване і копчене;
• Споживання рідини у великій кількості;
• Застосування протиалергічних препаратів: «Діазолін», «Супрастин», «Лоратадин», «Кларитин», жарознижуючих засобів: «Аспірин», «Німесулід», «Ібуклин», «Парацетамол», «Ібупрофен», знеболюючих ліків, полівітамінних комплексів.

Препарат «Ацикловір» при такому тонзиліті неефективний. Його діюча речовина неактивна до збудників цієї хвороби.

Лікування герпетичної ангіни обов’язково включає в себе прийом противірусних препаратів. Антибіотики призначають, якщо симптоми хвороби довго не проходять, зокрема, висока температура, біль у горлі. Це специфічне лікування. Крім того, призначають препарати, що посилюють імунну систему: «Імудон», «Імунал», настоянка ехінацеї.

Ефективними будуть процедури полоскання горла з антисептиками. Треба полоскати горло щогодини, щоб змити пошкоджену гноєм і мікробами слизову оболонку порожнини рота. Через півгодини після процедури полоскання глотка обробляється «Люголем», за умови, що немає алергії на йод.

Також можна пройти курс фізіотерапевтичних процедур, вони допомагають прискорити загоєння ранок у роті. Використовується метод ультрафіолетового опромінення (УФО), неоновий лазер.

Маленьких діток лікувати важче, тому що вони часто відмовляються від рідини та їжі через біль у горлі. Такі наслідки провокують зневоднення організму. При такому тонзиліті у дитини схему лікування також призначає лікуючий лікар. Він обов’язково враховує вік дитини, її стан та особливості організму. Треба постійно контролювати температуру і при сильному її підвищенні давати жарознижуючі препарати.

Для горла використовуються антисептики в спреях, антигістамінні препарати.

Обов’язково треба дотримуватися постільного режиму дитині, періодично зволожувати, провітрювати кімнату, де вона знаходиться, давати їй багато пити – чай, воду тощо.

Які можуть бути ускладнення

Якщо затягнути лікування, то герпесний тонзиліт може спровокувати розвиток серйозних ускладнень.

Може розвинутися:

• міокардит – коли запалюється серцевий м’яз;
• енцефаліт – коли запалюються тканини головного мозку;
• менінгіт – коли відбувається запалення оболонок мозку;
• ревматизм – запалення сполучної тканини;
• геморагічний кон’юнктивіт – гостра очна інфекція, що вражає кон’юнктиву ока і супроводжується крововиливами в оці.

Заходи профілактики

Заходи профілактики схожі з профілактикою вірусних хвороб (ГРВІ, грип).

• Повна ізоляція хворого від суспільства;
• Зміцнення імунітету;
• Контроль живлення і способу життя;
• Процедури загартовування;
• Дотримання гігієни.

Герпесний тонзиліт – досить серйозне захворювання, яке вимагає правильної, своєчасної діагностики і призначення грамотного лікування лікарем. Якщо у вас або у вашої дитини з’являються перші ознаки такого тонзиліту, варто відразу ж ізолюватися від суспільства, бо хвороба заразна.

Після перенесеної інфекційної хвороби у людини виробляється імунітет до рецидиву. Як правило, така недуга більше не турбує хворого все життя. Однак є випадки, коли інфекція вірусу герпесу знову провокує герпесний тонзиліт.