Нервовий зрив являє собою гостре почуття тривоги, яке порушує звичний для людини спосіб життя. Симптоми цього стану відносять його до розряду психічних розладів – неврозів.

Зазвичай воно виникає при надмірних або довгостроково поточних стресах, а також нерідкі випадки, коли його констатують в період вагітності.

Що провокує нервовий зрив?

  • Чому виникає нервовий зрив?Депресія;
  • Стрес;
  • Генетична схильність;
  • Нестача вітамінів;
  • Вживання наркотиків та алкоголю;
  • Рухові розлади;
  • Порушення функцій щитовидної залози;
  • Шизофренія в анамнезі.

Загальна картина

В результаті зриву людина відчуває, що не може контролювати свої дії і почуття, і повністю піддається стресу, неспокою чи тривоги.

Незважаючи на загальну картину прояви цього стану, воно є позитивною реакцією організму, навіть почасти – захисної. До числа аналогічних реакцій можна віднести сльози або набутий імунітет, який виникає після перенапруги супроводжується тривалими і інтенсивними психічними навантаженнями.

Можна сказати, що нервовий зрив є певним важелем, який дозволяє звільнити накопичене напруга. Причиною, запустила це «важіль», може бути як масштабна подія, так незначне, але довго впливає.

Дуже важливо ознайомитися з симптомами нервового зриву, щоб при їх появі відразу звернутися за допомогою, адже цей розлад може призвести навіть до потрапляння в кардіологічне відділення або в психоневрологічний диспансер.

Симптоми нервового зриву

  • Порушення сну. Можуть виражатися як у безсонні, так і навпаки;
  • Проноси і запори;
  • Проблематичність дихання;
  • Часті головні болі або мігрені;
  • Зниження лібідо;
  • Втрата пам’яті;
  • Порушення менструального циклу;
  • Виражені зміни апетиту;
  • Крайній ступінь виснаження організму, постійна втома;
  • Тривога, стійкі атаки паніки;
  • Виражені перепади настрою;
  • Раптовий гнів;
  • Дивне для оточуючих поведінку.

Емоційні симптоми, які можна розцінювати як ознаки нервового зриву, який ось-ось настане:

  • Тривога;
  • Нерішучість;
  • Почуття провини, занепокоєння;
  • Знижена самооцінка;
  • Параноїдальні думки;
  • Плаксивість;
  • Зростання алкогольної або наркотичної залежності;
  • Втрата інтересу до суспільного життя та праці;
  • Думки про власну велич;
  • Думки про смерть.

Приклади поведінки

Приклади поведінкиОсновними симптомами, якими характеризується нервовий зрив, є порушення апетиту і сну, емоційна пригніченість, ослаблення спілкування, агресивність і дратівливість. Людина відчуває себе загнаним у кут, відповідно з’являється депресія.

Якщо близькі люди роблять спроби надати допомогу, то вони, як правило, сприймаються грубо й агресивно. Може з’явитися симптоматика, яка вказує на перевтому, наприклад, апатія, брак сил, втрата інтересу до навколишнього і подій.

Варто відзначити, що нервовий зрив проявляється не тільки як психоемоційний стан, але і впливає на фізичне здоров’я. В основному страждає вегетативна нервова система, наприклад, з’являється надлишкова пітливість, панічні атаки, сухість у роті тощо Слідом за нервової починає страждати і серцево-судинна, а також шлунково-кишковий тракт.

найпоширеніші явища, що виникають на тлі нервового зриву, це тахікардія, гіпертонія і стенокардія. Появи цих симптомів потребує надання медичної допомоги, тому що підвищується ризик інфаркту або інсульту.

Що стосується ШКТ, то найчастіше порушення проявляються у зменшенні або повній відсутності апетиту, а також у нападах нудоти. Стілець теж підлягає розладів – запорів або проносів. Ці симптоми підлягають скоріше не лікування, а корекції, так як в першу чергу необхідно усунути причину, якою вони викликані.

Таким чином, ефективна та адекватна терапія, призначена для лікування нервового зриву, забезпечить позбавлення і від інших порушень, які з’явилися в результаті нестабільного психоемоційного стану.

Лікування нервового зриву

Методи залежать від причин, що спровокували зрив, і від ступеня вираженості проявів. Наприклад, реактивні психози лікують тільки в умовах спеціалізованих стаціонарів або клінік. Терапія полягає в застосуванні нейролептиків і транквілізаторів.

Якщо цей стан викликаний перевтомою, то необхідно санаторно-курортне лікування. Краще вибирати місцеві лікарні, так як значна зміна клімату може виступити як ще один стресовий фактор.

Але варто відзначити, що будь-який варіант полягає в психотерапії. Це стосується і профілактики цього стану. Спочатку лікар визначає чинники, які призвели до нервового зриву. Потім він формує і реалізує відповідну схему в рамках психологічної корекції, яка орієнтується на стійкість хворого до явищ такого типу.

Нервовий зрив, який настає при вагітності

Жінки в період виношування дитини особливо сильно схильні до психічних розладів. В цей час їх неврівноважене психоемоційний стан спровоковано підвищеним виробленням гормонів, наприклад, гонадотропіну, прогестерону, естріолу та ін

Особливо сильно гормональний фон впливає на стан жінки в першому триместрі.

Звертатися до фахівця необхідно в тих випадках, коли:

  • Нервовий зрив, який настає при вагітностіПерепади настрої спостерігалися і до зачаття;
  • Попередня вагітність закінчилася втратою дитини. Майбутня мама тепер буде постійно шукати загрози, а це негативний стан може вплинути на перебіг вагітності;
  • Характер лідера. Жінки такого типу звикли командувати. У період виношування дитини знижується працездатність, відповідно, всі намагаються допомогти майбутній мамі, однак це тільки її злить;
  • Вагітність через умовлянь чоловіка або родичів. У цьому випадку жінка буде зганяти злість на оточуючих.

Наслідки нервового зриву для вагітної можуть закінчитися вельми плачевно, так як і в будь-якому іншому разі з’являються симптоми, які негативно впливають на перебіг вагітності і плід. В результаті може виникнути тонус матки і станеться викидень.

Спостерігає гінеколог зазвичай призначає заспокійливі препарати, наприклад, настій пустирника, валеріани, Магне В6 і т.д. Якщо цих заходів недостатньо, то він направляє до інших фахівців – психолога або психотерапевта.

При появі будь-якого з перерахованих вище ознак і симптомів необхідно в терміновому порядку звернутися до психолога, психотерапевта або невропатолога. Не варто недооцінювати наслідки нервового зриву, адже вони можуть стати досить серйозними для пацієнта і його подальшого життя.