Одна з найскладніших ситуацій в сімейній терапії – це лікування наркотичної залежності у члена сім’ї. Відповідальність, що лежить на родичах наркозалежної людини, величезна, і від їх рішучих дій і невичерпної підтримки і любові залежить його здоров’я і майбутнє.
Допомогу людям, які потрапили в залежність від наркотичних засобів, і як це завжди буває, в оточення наркоманів полягає в трьох кроках. На них потрібно спрямувати всі зусилля по-справжньому працелюбним родичам і друзям:
Методи лікування наркоманії різноманітні, але доведеться зупинитися на якійсь одній програмі реабілітації. Оскільки кожна з них являє собою самодостатню методику позбавлення від наркозалежності, то поєднувати одночасно кілька програм неможливо.
До того ж правильна програма передбачає повну ізоляцію пацієнта від колишнього кола спілкування наркоманів та їх світу. А це означає повне зосередження на одужання від залежності за обраним методом, так що часу на експерименти вже не залишається.
Деякі результати вдається отримати тільки в умовах постійного перебування хворого в закритому закладі реабілітаційного центру тривалий час від 6 місяців до року, хоча на нашій території таких майже немає.
Члени сім’ї наркозалежної людини, взявши на себе відповідальність за його тверезість, повинні чесно визнати, чи зможуть вони забезпечити її ізоляцію від світу наркотиків своїми силами. Природно, це величезне напруження і навіть деколи небезпеку, так що впоратися поодинці, наприклад, матері з підлітком-наркоманом не представляється можливим.
Підключати далеких родичів, знайомих або дільничного лікаря і міліціонера неефективно: чуже горе рідко чіпає людей настільки, щоб вони віддали всі сили на допомогу ізгоя, якими у нашому суспільстві і є наркомани.
Відчуваючи на собі огиду оточуючих, навіть «чисті» після госпіталізації наркомани неминуче повертаються до «своїм», і зламати цей шаблон поведінки без зміни обстановки неймовірно складно. Доведеться шукати варіанти, як ізолювати наркозалежного поза домом.
Якщо мова йде про фізичний стан пацієнта наркологічного відділення, то лікарі можуть:
Змусити ж людини відмовитися від вживання наркотиків лікарі не можуть, це вже робота психолога, причому повністю залежить від співпраці пацієнта.
Треба відразу зазначити, що так зване примусове лікування наркоманії – суто медична, а не психологічна і не соціальна практика з сумнівним результатом на майбутнє, плюс якої лише в тому, що можна врятувати людину від передозування або хоча б медикаментозно зняти синдром відміни («ломку»).
Державні наркологічні диспансери допомагають провести очищення організму від речовин (детоксикацію), але як тільки смертельна загроза усунена, пацієнта виписують додому і рекомендують відвідувати психолога в групі.
У спеціальних відділеннях диспансеру на примусовому лікуванні за рішенням суду можуть перебувати наркомани з психічними відхиленнями або порушники закону, інші ж просто залишені на піклування рідних або самих себе і дільничного лікаря.
Насильно вилікувати наркомана неможливо, однак можна вплинути на його рішення позбавитися від залежності. Турботу про фізичному стані у поєднанні з мотивацією на тверезість забезпечують просунуті приватні клініки.
Реабілітаційні клініки західного зразка мають два недоліки. По-перше, їх дуже мало, по-друге, вони дорогі. Зарубіжні центри, за перебування в яких потрібно віддати ціле стан, пишаються високим відсотком успішно вилікувалися пацієнтів.
У наших приватних клінік ще дуже невелика історія і часто сумнівна кваліфікація провідних фахівців (можливо, вони не є ні наркологами, ні навіть дипломованими психологами), зате вартість курсу лікування порівнянна з зарубіжними.
Благодійні центри не надають медичного супроводу і найчастіше не можуть поселити хворих в закритому закладі, тим більше забезпечити його охорону. Цей варіант може допомогти людям, що потрапили в неглибоку залежність, не по своїй волі, за компанію і т. п., тобто тим, хто в душі бажає повернутися до нормального життя.
Їх початкова мотивація вже дуже сильна, і невелика підтримка групи, яка зустрічається анонімно або відкрито, може дійсно допомогти.
Особливий вид реабілітаційного центру являють собою релігійні комуни. Майже не відомо, що в них відбувається, їхні методики не описані і не представлені офіційно. Імовірно, наркозалежні попадають під сильний вплив лідерів груп, які просувають ідеї фізичної і духовної чистоти, можливо, застосовується лікування наркоманії гіпнозом.
Якщо нічого не допомагає, потрібно пробувати і цей шлях, який хоча і дає наркоману іншу залежність – психологічну і духовну, але все ж таки відводить від прірви.
Медичні центри цього профілю, якщо вони існують офіційно та сертифіковані державною комісією, повинні використовувати те або інше поєднання лікувальних прийомів.
До них відносяться:
Авторські методики розроблені особисто або під керівництвом засновників клінік – Ж. Назарлиевым, Я. яків маршак, М. Воробйовим.
Для подолання залежності використовується вироблення у пацієнта стійкої відрази до наркотику, разом з ним працюють психологи, допомагаючи пробудити зсередини бажання жити щасливо без наркотичних речовин. Вкрай рідко використовується шокотерапія, хімічне кодування.
Завдання знайти нові здорові і тверезі мети в житті іноді вирішується шляхом організації паломництв, виїзних семінарів, але частіше це групові та індивідуальні бесіди з досвідченими психологами.
Останнім етапом реабілітації буває курс арт-терапії або цикл коротких зустрічей з волонтерськими організаціями, участь у яких покликане прискорити повернення колишнього наркомана в соціум.
Коли мова йде про народні методи позбавлення від наркотичної залежності, слід розуміти під цим траволікування.
Лікарські рослини в певних поєднаннях здатні на багато:
Поєднання для трав’яних чаїв від залежності:
Багато травники, зокрема, лікарі-аюрведи, вірять у те, що лікувальні трави можуть діяти і на тонкому енергетичному рівні, знижуючи тягу наркомана до ейфорії і забытью. Сприятливу дію трав проявляється лише за умови щоденного і тривалого прийому.
Як бачите, комплексний підхід до терапії та психологічна підтримка можуть позбавити хворого на наркоманію від його згубної залежності. Головне – не опускати рук і вірити в перемогу над недугою!