Під поняттям гіперактивності часто розуміють стан, при якому збудливість і висока активність перевищує норму. Це ознака порушення і слабкої нервової системи дитини, вона визначається труднощами концентрації, утримування уваги, безмірною активністю і імпульсивністю.

Причини і симптоми захворювання

Є багато думок з приводу причин прояву гіперактивності у дітей, а саме:

  • травми при народженні – це стимуляція пологів, обвиття пуповиною, затяжні пологи, кесарів ростин, недоношеність;
  • спадковість;
  • біологічне відхилення: травми при пологах і пошкодження під час вагітності мозку дитини;
  • соціально-психологічні: неправильне виховання батьків, алкоголізм умови проживання;

Гіперактивна дитина відрізняється від активної, тим що вона розсіяна, неуважна, не може спокійно сидіти на місці, багато і дуже швидко говорить, пропускаючи слова, постійно стрибає, бігає, недослуховує до кінця слова – одразу відповідає, її руки весь час, щось ламають, чіпають, кидають.

За характером такий малюк відрізняється частими змінами в настрої, він упертий, агресивний, запальний, неакуратний і недисциплінований. Але незважаючи на безперервний рух, в якому перебуває дитина, у ньому є порушення координацій: вона розламує свої іграшки, постійно падає, упускає предмети.

Така дитина постійно ходить в шишках, синцях і подряпинах, але висновків з подій ніяких не робить, бо знову набиває шишки. Малюк не може розслаблятися протягом дня, не спить, спокій приходить тільки під час сну.

Він не може сидіти спокійно на місці, совається, достає руками предмети, це і є ознакою синдрому.

Що робити батькам?

Гіперактивній дитині лікування не потрібно, треба просто звільнити його від зайвої активності. Необхідно створити чіткий режим дня з тривалими прогулянками на вулиці. Важлива і спокійна обстановка в сім’ї. Не потрібно лаяти малюка, кричати на нього, карати, цим можна домогтися зниження самооцінки, внаслідок чого він буде думати, що він неправильний.

Слід навчити його керувати собою, контролювати емоції і як вести себе в різних ситуаціях. Також потрібно хвалити дитину у кожному разі, підкреслюйте успіхи, говорити з ним треба спокійно і м’яко, оберігайте дитину від стомлення.

Для лікування гіперактивності у дітей необхідні:

  • зарядка вранці;
  • ігри рухливі і тривалі;
  • фізичні вправи;
  • масажі.

Успішне лікування гіперактивності залежить від ранньої діагностики. Тому необхідно звернутися до психолога і невропатолога при перших симптомах і не затягувати.

Як відрізнити рухому дитину від гиперакивної?

Синдром гіперактивності у дітей виникає в ранньому віці. У таких малюків високий м’язовий тонус, вони чутливі і дратівливі до світла, шуму, багато плачуть, мало їдять і сплять.

До 3-4 років вони нездатні чим-небудь займатися, не можуть грати в ігри і не слухають казки. У малюка, який страждає гіперактивністю, виявляються такі симптоми, як головний біль, виснаження і швидка стомлюваність.

Часом дуже активними можуть бути і прості діти.

Синдром дефіциту уваги і гіперактивності у поведінці дітей характеризується наступними проявами:

  • сидячи на стільці, малюк звивається, корчиться, і не може залишатися в одній позі;
  • не може чекати своєї черги, граючи в ігри, а також у різних ситуаціях він нетерплячий і вертлявий;
  • переходить від однієї справи до іншої, не закінчивши розпочатого;
  • на запитання відповідає не замислюючись, перебиває, недослухавши до кінця;
  • часто втрачає речі;
  • малюк не може зрозуміти, що можна, а що не можна;
  • погано їсть;
  • йому характерні дрібні рухи, тобто дригає ногами, крутить руками;
  • не може визначитися в чомусь;
  • часто коливається настрій, то він плаче, то сміється;
  • у нього знижена самооцінка;
  • конфліктує з однолітками.

Якщо ці симптоми гіперактивності спостерігаються у дітей протягом 6 місяців, то необхідно звернутися до невропатолога.

Діти з гіперактивним синдромом часто конфліктують з однолітками, вони не поступаються, не знаходять спільну мову з іншими дітьми.

Іноді цих діток можна сплутати з холериками. Але відрізнити їх все ж можна: зацікавте дитину чимось, і нехай посидить на місці десять хвилин і відволікається тільки тоді, коли він сильно втомиться. Якщо він в змозі виконати цю умову, у вас просто темпераментний малюк, якщо ні – поспішайте до фахівця, адже, швидше за все, у вас гіперактивний малюк.

Синдром дефіциту уваги

Гіперактивність у дітей часто є супутником при синдромі дефіциту уваги. Синдромом дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ) називають стан дитини, який викликає імпульсивність, психічне відхилення, неуважність і активність.

Ознаки дефіциту уваги наступні:

  • дитина не може зосередитися на якомусь предметі більш ніж на 5 хвилин;
  • вона не слухає, коли йому кажуть інші;
  • легко відволікається;
  • загублює свої речі і часто все забуває.

Серед гіперактивних дітей на сьогоднішній день хлопчиків більше в два рази ніж дівчаток.

Деякі мами вважають, що їх дитина переросте цю проблему, все змінитися з віком, але це не так. Близько 70% хлопців продовжує проявляти гіперактивність, 48% мають справу з міліцією, часто стають учасниками бійок, б’ються і знущаються над іншими, не всі можуть закінчити середню школу і отримати професію.

Діти з СДУГ можуть бути обдарованими, тобто характеризуються неординарним способом, вони можуть мати загальний і хороший інтелект, але повністю заважають розвиватися порушення розвитку.

Лікування недуги

Рекомендації батькам з приводу лікування малюка з гіперактивністю:

  • необхідно звернутися до лікаря-психіатра для консультації;
  • дотримувати порядок в домашніх правилах і заходах покарання;
  • стримувати свої емоції, щоб малюк не бачив роздратування;
  • якщо він добре себе веде, то хваліть його;
  • слідкуйте за своєю мовою, з дитиною, треба говорити повільно і виразно;
  • поменше говоріть йому «ні»;
  • зробіть графік щоденних справ;
  • не сваріть дитину;
  • займіть його іграми, наприклад, складанням пазлів, в’язанням, малюванням, бісероплетінням та ліпленням;
  • в іграх нехай буде один-два учасника, щоб не було перезбудження;
  • для заспокоєння водіть його на плавання або гімнастику;
  • нехай грає однією іграшкою, якщо хоче іншу, то першу потрібно забрати.

Особливістю розумової діяльності гіперактивності дітей є циклічність. Тут мозок плідно працює від 5 хв до 15 хв, а наступні 7 хвилин, накопичує енергію для наступного циклу. У ці хвилини дитина як би провалюється нікуди і може не пам’ятати нічого, що відбувалося.

Щоб бути в свідомості їм необхідно підтримувати вестибулярний апарат в активності – постійно крутитися, рухатися, вертіти головою, а якщо вони будуть нерухомі, то знизитися рівень активності мозку.

Для того щоб провести лікування дитини з СДУГ, потрібно об’єднати зусилля і батьків, і лікарів. Головними лікуваннями СДУГ є стимулятори (наприклад, Декседрин, Ріталін), вони знижують гіперактивність, але лікар повинен підібрати дозування, спостерігаючи за побічними явищами.

Батькам можна навчити дитину контролювати свою поведінку. В її кімнаті повинні бути тільки ті речі, які потрібні. Необхідно підтримувати дитину у всіх її захопленнях.

Ще раз нагадаємо, що своєчасне звернення за допомогою до фахівців збільшує можливість позитивного результату лікування хвороби. Не займайтеся самолікуванням, так ви тільки втратите дорогоцінний час! Спокою вам і терпіння!