Як відучити дитину від комп’ютера

У сучасних дітей повно спокус — телевізор, віртуальні ігри, всілякі 3D і 7D кінотеатри. Це все замінює їм реальність і створює багато труднощів у розвитку. Більшість батьків деколи відчувають безпорадність і не знають, як відучити дитину від комп’ютера.

Причини

Для початку спробуємо розглянути причини, з яких виникає ця залежність і які її наслідки:

• Може виникати при незадоволеності навколишнім світом. У дітей висока потреба в самовираженні. І не завжди вони вміють спрямовувати свою енергію на продуктивну реалізацію себе та своїх думок. Вони легко можуть підпадати під вплив і захоплюватися. У грі їм добре, вони там сильні та успішні. Адже в крайньому випадку можна повернутися і переграти. З часом ігровий світ змінює їх світогляд і витісняє реальність. Наслідками є те, що в реальності вони відчувають складнощі у спілкуванні з однолітками і почувають себе слабкими.
• Напружена атмосфера в сім’ї штовхає їх на втечу у віртуальний світ. Складні відносини з батьками або друзями — для дитини це колосальний стрес. Вона потребує місця, де зможе розслабитися і забути про проблеми. Соціальні мережі або ігри допомагають дітям самоізолюватися від навколишньої та складної для них дійсності.

Наслідки

Наслідки психологічного характеру

• З часом дитина стає дратівливою, агресивною, дуже швидко втомлюється. Зникають відчуття радості, безтурботності і принади дитинства;
• Може виникати уявна перевага над іншими. Як полярність їх реальної дуже низької самооцінки;
• Спостерігаються порушення сну;
• Втрачається інтерес до інших занять та людей;
• Навіть якщо у даний момент дитина не за комп’ютером, вона всіма думками занурена у гру. Вона розмірковує про те, який рівень її очікує, що вона далі буде робити;
• При загрозі, що улюблену іграшку відберуть чи вимкнуть, може відчувати паніку або переживати депресивні стани.

Фізичні захворювання

• При тривалому контакті з екраном монітора погіршується зір, виникає синдром «сухого ока»;
• Виявляється викривлення хребта і, відповідно, порушення постави;
• При порушенні харчування можуть виникати запори або діарея;
• Малорухливий спосіб життя цілком може спровокувати ожиріння;
• Діти з комп’ютерною залежністю страждають хронічною втомою.

Вплив комп’ютерної реальності на незміцнілу психіку дитини досить істотний, більш детально ви можете ознайомитися з наслідками у попередній статті. Більш докладно про вплив такої залежності на здоров’я дитини – в іншій статті.

Ознаки залежності

• Коли батьки кличуть, а дитина висловлює небажання відволікатися від комп’ютера;
• Стає дратівливою, якщо її все-таки відволікли або якщо у неї забрали електронну іграшку;
• Не може точно сказати, через скільки звільниться або закінчить гру;
• Забуває про навчання, інші захоплення, друзів. Нехтує відносинами з іншими;
• Їсть тільки за комп’ютером;
• Відчуває емоційний підйом в основному під час ігор у віртуальній реальності. Може навіть відчувати ейфорію.

Стадії залежності

Існують стадії розвитку віртуальної реальності:

1. Стадія легкої захопленості. Носить ситуаційний характер. Гра поки не становить список цінностей, але при цьому вже хочеться повторити дії, завдяки яким відчув задоволення. Внаслідок цього дитина починає грати все частіше, вже не випадковим чином потрапляючи до монітора;
2. Стадія захоплення. У цей час формується нова потреба, якої раніше не було в системі цінностей дитини — віртуальна реальність. Процес гри вже носить систематичний характер. Активно може вживати дії для того, щоб завжди був доступ до комп’ютера;
3. Стадія залежності. Стає дратівливою і запальною. Змінюється ціннісна система. Можуть грати разом з іншими гравцями по мережі, конкуруючи таким чином. У такому випадку підтримується зв’язок із соціумом і малоймовірно, що вдасться піти від реальності. А можуть самоізолюватися. Тоді порушується взаємодія з навколишнім світом. Гра для них стає базовою потребою. Психіка починає відображати віртуальну реальність. Якщо відбирають комп’ютер – може виникнути депресія. Часом призводить до патологій, аж до аутизму;
4. Стадія прихильності. Починає проявлятися згасання ігрової потреби. Повністю відмовитися від комп’ютера ще неможливо, але при цьому грає набагато рідше. Ця стадія може ніколи і не завершитися. При виході нової гри залежність може активізовуватись, а після її проходження – знову згасати.

Отже, як відволікти дитину від комп’ютера, якщо вона встигла познайомитися з віртуальною реальністю або телепередачами?

Рекомендації психологів завжди спрямовані на допомогу у відродженні інтересу дитини до живого спілкування з однолітками. Необхідно допомогти їй налагодити відносини з реальним світом і повірити у свої сили.

Рекомендації

• Обмеження. Дозволяйте грати або дивитися що-небудь тільки у певний час. І обмежений. Маленьким дітям взагалі заборонено проводити більше 15 хвилин перед монітором. Обов’язково робіть перерви. Контролюйте всі мультики та ігри, часом в них присутні жорстокість та насильство. Якщо грає – то нехай тільки у щось корисне й розвиваюче. Доступ до інших сайтів повинен бути заблокований.
• Інші інтереси. Подумайте, що любить ваша дитина, поговоріть з нею і допоможіть вибрати спортивну секцію або гурток. Грає в бійки? У такому випадку вона оцінить єдиноборства. Любить малювати? Тоді в художній школі зможе розкрити свій потенціал. Спілкування з іншими дітьми, часті тренування та навчання чомусь новому з часом зможуть витіснити комп’ютер.
• Якісне спілкування. Коли малюк буде відчувати вашу увагу та підтримку, у нього буде менше спокус ізолюватися від дійсності. Влаштуйте на вихідних пікнік на природі. Прогуляйтеся по парку. Сходіть у цирк або «поламайте» голову над орігамі. Зберіть разом конструктор, пазли. Вибирайте час для такої спільної діяльності, адже дуже важливо показати, що реальний світ теж цікавий. Набагато цікавіший, ніж віртуальний.
• М’якість і розуміння. Не будьте надто жорсткими і категоричними по відношенню до захоплення вашої дитини. Це тільки погіршить ситуацію. Маленькі діти будуть намагатися потайки грати, старші – у вигляді протесту. Проявіть креативність і хитрість. Молодшим запропонуйте пограти разом. Старших треба відволікти спільним готуванням улюблених ласощів або прогулянкою по магазинах і купівлею обновки. Тобто тим, що дитина любить чи любила, крім віртуальної реальності.
• Традиції. Постарайтеся підтримувати цінність сімейного спілкування. Навіть якщо не було прийнято, заведіть традицію спільної вечері. Готуйте разом, красиво сервіруйте. Не дайте дитині можливість втекти з тарілкою у свою кімнату до монітора. Після вечері прогуляйтеся, якщо ще не пізно. Катайтеся на роликах, велосипеді, зліпіть сніговика чи позбирайте каштани. Це допоможе викликати у дитини позитивні емоції, набагато якісніші, ніж ті, що вона отримує під час гри.
• Втрачений час. Старшій дитині розпишіть на папері, скільки часу вона втрачає в тиждень за рік просиджування перед комп’ютером. Допоможіть дитині згадати або усвідомити свою мрію і висловіть готовність підтримати її. Наприклад, вона завжди хотіла навчитися грати на гітарі, а ви не купували інструмент або не оплачували заняття. Тож пора зробити це зараз. Підтримайте й інші інтереси, це зблизить вас і відверне увагу дитини від комп’ютерних ігор.
• Реальність цікавіша. Спробуйте показати захоплюючу реальність. Без гаджетів (крім необхідного) рушайте в подорож, покатайтеся на конях, заночуйте в лісі або біля озера з наметом. Маса вражень і спогадів буде поштовхом до прояву інтересу до життя поза екраном.
• Зближення. Подумайте, може, у щоденних турботах і робочому процесі ви віддалилися від дитини? Вже не знаєте, чого боїться, які події в житті відбуваються, що хвилює? Спробуйте стати другом для неї. Нехай знає, що може звернутися до вас у будь-який момент, порадитися або розповісти, що гризе. Почніть відновлювати довіру, це дуже важливий момент.
• Спілкування на рівних. Якщо це вже підліток, спробуйте викликати його на відверту розмову. Розкажіть про свої переживання з приводу його здоров’я – як фізичного, так і психічного. Будьте з ним щирими. Нехай відчує, що ви говорите з ним на рівних, а не повчально. Поясніть, що не плануєте забороняти йому комп’ютер, просто нехай спробує інші способи провести своє життя з інтересом. А ви допоможете йому в цьому.
• Не провокуйте. Не заохочуйте хорошу поведінку дитини дозволом провести час за екраном монітора. Все доїв або зробив домашнє завдання? Прекрасно, тільки придумайте інший спосіб мотивації, не провокуйте залежність.
• Крайні заходи. Тільки в крайньому випадку можна використовувати радикальний метод — вимкніть інтернет або відберіть планшет, ноутбук. Проте це не допоможе побороти залежність – допоможе лише трохи проконтролювати процес.

Будьте готові до того, що це буде довго і потребує багато енергії та внутрішніх ресурсів. А також насамперед вашої готовності змінюватися і вкладатися у процес виховання. Дитина в силу своєї несамостійності не може влаштувати своє дозвілля правильно, вона вибирає шлях найменшого опору — сідати за гаджети. Тому забезпечити здорове дозвілля, у тому числі й особистим прикладом, — обов’язок батьків.

Позитивний приклад батьків відіграє важливу роль. Адже як відволікти дитину від комп’ютера, якщо ви самі постійно проводите час за монітором або маєте інші шкідливі звички? Спільний активний спосіб життя допоможе домогтися результатів.

Якщо дитина не реагує на ваші пропозиції і зауваження, а попередні рекомендації не допомогли –  варто звернутися до фахівця. Мова йде про серйозну залежність, з якою важко впоратися самотужки. Психологи і психотерапевти за допомогою корекційних методик допоможуть подолати такий складний період вашого життя і життя дитини.