Як ужитися з проблемним чоловіком

Більшість жінок очікують від подружнього життя якщо не повного щастя, то як мінімум, успішного подолання сімейних труднощів. Навряд чи знайдеться наречена, яка предбачує зраду або з готовністю бере на себе тягар життя з чоловіком, характер якого можна описати одним словом – тиран.

А тому нещастя, на жаль, часто трапляються в шлюбі – зрада, розлучення, деспотизм часто бувають настільки несподівані, що повністю вибивають жінку з колії і роблять її залежною від підтримки ззовні.

Сімейна психологія на Заході розвинена набагато більше, чим у нас. І з проблемою, з якою наші жінки охоче діляться з подругами, західні жінки вважають за краще розбиратися в кабінеті у сімейного психотерапевта.

Здається неймовірним, але в розвинених країнах забезпечені дами живуть за принципом: якщо чоловік зрадив, то потрібно іти за порадою до психолога. Цікавило вас, будь-коли, які саме методи використовує західна психологія, щоб повернути душевний спокій і вплинути на чоловіка?

Тиран у сім’ї не потрібен

За здорову атмосферу в домі і м’які довірливі відносини психологи закликають боротися мало не з перших днів подружнього життя. Жінкам рекомендується придивлятися до чоловіків дуже уважно, щоб не упустити момент і по можливості перевиховати домашнього тирана.

Наприклад, потрібно відслідковувати такі ознаки деспотизму чоловіків у шлюбі:

• деспот приймає рішення за себе і за дружину, його бажання не обговорюються;
• чоловік диктує дружині не тільки строгі правила поведінки, але й контролює її зовнішній вигляд, макіяж, змушує носити певний одяг;
• забороняє спілкуватися з подругами або родичами;
• критикує вибір дружини з будь-якого приводу;
• протистоїть бажанню ходити на роботу і всіляко підштовхує її до звільнення;
• піддає жорсткій критиці те, як дружина виховує дітей;
• у важких випадках – підслуховує телефонні розмови, перевіряє листування і смс.

Цікаво, що багато чоловіків ведуть себе подібним чином не з ревнощів, а в силу особливої схильності до жорстокого психологічного обігу, причому напруга в парі може виникнути миттєво, а може наростати роками. Навіть якщо відповідь «так» є на один з пунктів, це вже викликало б занепокоєння сімейного психолога.

Поради психолога, якщо чоловік-тиран, не обмежуються категоричним розривом відносин. Зрозуміло, що іноді вибору просто немає, особливо якщо чоловік доходить до рукоприкладства. Але практика американських сімейних консультантів показує, що в деяких випадках все-таки можна скорегувати поведінку тирана.

Що робити, якщо чоловік «тиранить»

Визначтеся, чи ви хочете рятувати відносини або, пізнавши свого чоловіка з неприємної сторони, бажаєте закінчити ваш шлюб. Зрештою, чоловік-тиран дійсно нестерпний, і, витримуючи роками тиск з боку чоловіка, ви ризикуєте втратити не тільки любов до нього, але і свою душевну рівновагу.

На ранніх етапах деякі прояви можна поправити. Західна психологія вбачає в чоловічому деспотизмі зовсім не «суцільну чорну пляму», а швидше невдалу, невмілу спробу висловити свої емоційні потреби та страхи.

Перевірити, хто перед вами – психопат або нерозвинений емоційно чоловік, можна, отримавши від нього щиру відповідь на питання, чого очікує від вас ця людина. Якщо чоловік вимагає беззастережного підпорядкування – перед вами той, хто не здатний сприйняти вас як особистість, якщо ж він точно не знає, чого хоче, але незадоволений дрібницями – значить, не все втрачено, і налагодити стосунки ще можливо.

Ось кілька порад психологів, як перевиховати чоловіка, який вимагає занадто багато:

• тримайтеся спокійно і впевнено, не висловлюйте страх чи обурення, але і не відмахуйтеся від чоловіка, немов він настирливої мухи – наступного разу він може натиснути на вас з подвійною силою;
• якщо чоловік вимагає вашої уваги, в той момент, коли ви зайняті, не робіть з цього ситуацію вибору «хто мені дорожчий», краще поясніть, коли саме ви зможете приділити йому всю себе і виконайте обіцянку, якою б важкою не здавалася майбутня розмова;
• необґрунтовані заборони (на спілкування, одяг, дієту та інші) відмітайте рішуче, користуйтеся правом бути окремою особистістю, але показуйте, що згідні виконувати інші прохання, які вважаєте прийнятними і корисними (не повертатися з роботи пізно, кинути палити, уникати довгих розмов по телефону з подругами);
• не давайте приводів підозрювати, що ви скаржитеся на нього подругам, колегам або сусідам – навіть один нетактований натяк в його присутності здатний глибоко поранити і без того хворобливе «я» схильного до тиранії чоловіка;
• якщо чоловік важко переносить вашу відсутність, телефонуйте йому частіше, приблизно кожні 2-3 години, і невимушено розповідайте, чим зайняті; ревнивців дуже заспокоює цей прийом;
• замість того щоб «лізти в душу» з питанням «ну чому ти такий?», розпитуйте про його інтереси та досягнення, а також запитуйте думку про все, що стосується вас обох – переваги в їжі, відпочинок, читання, фільми, домашні вихованці і т. п. Спокійні розмови насичують чоловічу потребу в увазі, не зачіпаючи при цьому нічиєї гордості і не викликаючи спорів, чого чоловіки майже ніколи не прощають жінкам.

Пам’ятайте, що клінічний тиран не уживеться не тільки з вами, але і ні в одній іншій родині, так що не картайте себе і не втрачайте часу на перевиховання чудовиська. Але чоловік з деякими психологічними труднощами і так званими замашками тирана може виявитися просто гіпертурботливим і запальним, що чудово долається без сліз і скандалів.

Якщо чоловік пішов: поради психолога

Зовсім іншим випробуванням для жінки може стати зрада коханого, особливо болісним цей удар стає, якщо це призвело до його відходу з родини.

Ще до практичного застосування всіляких порад психолога, як повернути чоловіка, хороший сімейний консультант спочатку допоможе розібратися, чи немає у жінки прихованої, неусвідомленої агресії звинувачення, адже в такому разі спроби повернути в сім’ю чоловіка, який зрадив, приречені на провал.

Психологи виділяють кілька причин, чому жінкам так важко пробачити зрадника і чому деякі бачать в розставанні єдино правильне завершення відносин:

• жінка переживає втрату довіри через брехню і обман, а порушення шлюбних клятв розглядає як аморальну зраду;
• пара переживає катастрофічний струс свідомості, який психологи називають втратою ілюзії вірності – з цього моменту обоє знають, що зрада між ними можлива;
• багатьом жінкам приносить страждання бридливе відчуття бруду чужої енергетики – починаючи від парфуму іншої жінки і закінчуючи новими чужими слівцями, які чоловік «підхопив» на стороні;
• реальна небезпека статевої інфекції, можлива причетність чоловіка до аборту, проблема позашлюбних дітей;
• розголос і ганьба, загальний осуд грають не останню роль у вирішенні розірвати шлюб після зради чоловіка;
• якщо була емоційна травма у дітей, то стає подвійно важко пробачити зраду.

Також вважається, що якщо жінка підсвідомо слідує певній особистій етиці, яка забороняє їй в глибині душі пробачити завданий біль («не заслужив», «таке не прощається», «потурати зраднику непристойно»), то всі її свідомі спроби примирення будуть розбиватися об глибоку внутрішню неприязнь до чоловіка.

Більш того, деякі чоловіки в подібній ситуації зізнаються: «Пішов, тому що знаю, що вона не пробачить ніколи».

Багато порад щодо подолання сімейних травм засновані на спробі обійти гострі кути самого факту зради. Щоб знайти почуття внутрішнього вибачення винного чоловіка, психологи рекомендують відсторонитися від подробиць і підійти до зради як до труднощів, які потрібно взяти від життя.

Прийняття небажаних подій, які ми не в силах змінити, вважається ключем до всіх позитивних змін, в тому числі і налагодження зруйнованих сімейних зв’язків.